Рішення № 2681562, 11.11.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 р. Справа № 38/232-08

вх. № 7291/5-38

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Гурова О.О., дов. № 57 від 01.01.2008 року, відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Завод "Березівські мінеральні води" с. Березівське

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 4928,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ВАТ «Завод «Березівські мінеральні води» полягають у стягненні на його користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 4971,85 грн., з яких 3799,44 грн. основного боргу поставлений за договором поставки ТД-704 від 11.07.2007 р. товар, 218,6 грн. процентів за безпідставне користування грошовими коштами, 59,02 грн. процентів річних, 450,27 грн. пені та 444,52 грн. втрат від інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № ТД-704 (далі за текстом-договір), у відповідності з яким позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов договору, з липня 2007 р. по січень 2008 р. включно, за видатковими накладними: № РН-122152 від 23.07.2007 р. на суму 1037,96 грн., № РН-122681 від 03.08.2007 р. на суму 198,6 грн., № РН-123106 від 09.08.2007 р. на суму 142,02 грн., № РН-124660 від 12.09.2007 р. на суму 271,02 грн., № РН-125134 від 28.09.2007 р. на суму 114,92 грн., № РН-125424 від 06.10.2007 р. на суму 183,78 грн., № РН-125780 від 13.10.2007 р. на суму 129,96 грн., № РН-127042 від 07.11.2007 р. на суму 242,56 грн., № РН - 127805 від 22.11.2007 р. на суму 361,14 грн., № РН - 128527 від 07.12.2007 р. на суму 246,88 грн., № РН - 128867 від 14.12.2007 р. на суму 140,08 грн., № РН - 129610 від 30.12.2007 р. на суму 509,92 грн. та № РН - 129954 від 21.01.2008 р. на суму 686,08 грн., позивач поставив відповідачу мінеральну воду на загальну суму 4264,92 грн.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що оплата отриманого товару здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу до чотирнадцяти календарних днів з моменту поставки товару. У встановлений строк та до цього часу отриманий товар відповідачем не оплачений. Відповідач частково повернув товар на суму 465,48 грн., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3799,44грн., яка до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно п. 6.8. договору, у разі порушення п. 2.1. даного договору покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивач) неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день затримки.

Нарахована позивачем у відповідності до вищевказаного пункту договору пеня в сумі 450,27 грн. за період прострочення з 04.02.2008 р. по 01.10.2008 р. відповідає розміру основного боргу та фактичному періоду прострочення платежу, а тому підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ч. 1. ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України договором може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, при несвоєчасній оплаті покупцем товару він зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами. Причому норма відносно обов'язковості сплати процентів за користування чужими грошовими коштами носить диспозитивний характер тільки для відносин між фізичними особами. Інші суб'єкти господарювання змінити правила ч. 1 ст. 536 ЦК України не можуть, проценти за прострочення оплати товару нараховуються в обов'язковому порядку відповідно до закону (імперативна норма).

Відповідно до Цивільного кодексу України користування чужими грошовими коштами покладено в основу кредитних відносин, у тому числі комерційного кредиту.

На підставі ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України до комерційного кредиту застосовуються положення ст.ст. 1054-1056 Цивільного кодексу України , тобто положення про банківській кредит. У свою чергу, до відносин банківського кредиту, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, застосовуються положення про позику.

Таким чином, усі положення, що стосуються процентів по договору позики, застосовуються до кредитного договору, а, відповідно, і до комерційного кредиту (в тому числі купівля-продаж товарів у кредит).

Згідно з ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором позики не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення процентів за безпідставне користування грошовими коштами у сумі 218,60 грн. також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата (передача) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

3% річних в сумі 59,02 грн., за період з 04.02.2008 р. по 01.10.2008 р. та втрати від інфляції в сумі 444,52 грн., за період з лютого по червень 2008 р. включно, нараховані на дійсну суму основного боргу та відповідають часу прострочення боржником виконання грошового зобов'язання за договором.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Завод „Березівські мінеральні води” (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, код 00383030) 3799 грн. 44 коп. основного боргу, 218 грн. 60 коп. процентів за безпідставне користування грошовими коштами, 3% річних у сумі 59 грн. 02 коп., 450 грн. 27 коп. пені, 444 грн. 52 коп. втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя