Ухвала суду № 268149, 01.11.2006, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-1532 Головуючий у 1 -й інстанції Мальована В.В.

Категорія 21 Суддя-доповідач Шевченко В.А.

УХВАЛА іменем України

01 листопада 2006 року м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

при секретарі - Рой Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Сумикамволь", про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на поверхове з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1. з 20 січня 1987 року по 11 жовтня 1999 року працювала на Сумській камвольно-прядильній фабриці на різних посадах.

15 квітня 2002 року ЗАТ "Сумикамволь", яке було правонаступником Сумської камвольно-прядильної фабрики, ліквідовано.

Під час виконання трудових обов'язків, позивачка відчула себе погано, втратила координацію руху та впала, внаслідок чого отримала травму черепа, хребта і грудної клітини.

11 жовтня 1999 року наказом №НОМЕР_1 від 16 вересня 1999 року ОСОБА_1. було звільнено із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності з наданням пільг та компенсацій передбачених ст. 49 КЗпП України.

2

За висновком МСЕК від 26 червня 1999 року їй встановлено 80% втрати професійної працездатності та II групу інвалідності безтерміново.

Відповідно до абз. 2 п. З розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

У даному випадку позивачка в період дії Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року та "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 23 червня 1993 року №472 (з наступними змінами і доповненнями) набула право на відшкодування шкоди, у тому числі й моральної.

Доказами вини власника в незабезпеченні безпечних умов праці та в заподіянні шкоди позивачці є акт за формою Н-1, виплата підприємством штрафу за нещасний випадок та інші дані.

Так, наказом №НОМЕР_2 від 31 липня 1996 року було визначено виплатити позивачці одноразову допомогу і щомісячно втрачений заробіток (а. с. 75).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Як вбачається з абз. 18 "Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 страховий випадок настає при одержанні працівником травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, крім випадків, коли основною причиною цієї події стало алкогольне чи наркотичне сп'яніння потерпілого, не обумовлене виробничим процесом, що підтверджено медичним висновком, і якщо цей працівник до нещасного випадку був відсторонений від роботи згідно з порядком визначеним правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Наведені дані спростовують доводи скарги про те, що позивачка за раніше діючим законодавством не набула права на відшкодування моральної шкоди.

Зважаючи на всі ці обставини, а також на характер і кількість захворювань позивачки та їх негативні наслідки для останньої, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення. Визначений судом до відшкодування розмір моральної шкоди відповідає ступеню моральних втрат позивачки.

Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обґрунтованим.

Крім того, необхідно стягнути із Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь апеляційного суда Сумської області 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді Сумської області.

з

Керуючись ст. ст.ЗОЗ, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути із Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь апеляційного суда Сумської області (Код ЄДРПОУ: 02893444, розрахунковий рахунок: 37319005002177, банк: УДК в Сумській області, МФО: 837013, призначення платежу: за 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в апеляційному суді Сумської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.