Ухвала суду № 26813155, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8889/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвесттехнологія»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвесттехнологія»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 20.06.2012 року №0005042202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 20.06.2012 р. №0005042202 зі сплати податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 577 794, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податкові накладні, надані позивачем не відповідають встановленим вимогам, а тому не можуть вважатися належними доказами реальності здійснення господарських операцій.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з контрагентами: ТОВ «Торгпродсервіс-1», ТОВ «Леотрейдінг», ТОВ «Світ-Маркет»у червні, липні, серпні 2011 року.

Проведеною перевіркою порушень податкового законодавства у червні, липні, серпні 2011 року по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «Леотрейдінг», ТОВ «Світ-Маркет»не встановлено.

Проте, відповідачем встановлено завищення задекларованих позивачем показників податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Торгпродсервіс-1»на підставі зобов'язань за договорами: купівлі-продажу 01/06-3 від 01.06.2011 р., за яким контрагент як продавець зобов'язувався передати у власність позивача як покупця товар -будівельні матеріали, а останній, в свою чергу, зобов'язувався прийняти товар і здійснити оплату на умовах Договору; надання послуг від 01.06.2011 р. № 01/06-1, за яким контрагент виконавець зобов'язувався за завданням позивача як замовника надавати за плату послуги армування ізоляції труб у кількості 850 м., а останній, -оплачувати надані послуги.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06.06.2012 р. №341/22-2/36424547, яким зазначені порушення: пп.а п.198.1., п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акту перевірки від 06.06.2012 р. №341/22-2/36424547, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 20.06.2012 р. №0005042202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 485924,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 91870,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими ним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими та податковими накладними, а тому дійшов висновку, що позивачем були виконані всі передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду, виходить з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, на підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за результатами взаємовідносин з ТОВ «Торгпродсервіс-1», позивачем було надано акти здачі-прийняття робіт, видаткові та податкові накладні, оформлені на документальне підтвердження виконання договірних зобов'язань.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З аналізу наведеного, підстав для того, щоб стверджувати про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі наданих податкових накладних, у суду немає.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС Державної податкової служби 03.02.2012 року складено акт саме про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торгпродсервіс -1», а тому висновки такого акту про відсутність у ТОВ основних засобів, трудових та інших ресурсів для здійснення основного виду діяльності та адміністративно -господарських можливостей виконувати взяті на себе господарські зобов'язання, -судом відхиляються, зокрема, і з урахуванням того, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торгпродсервіс -1»мали місце у липні -серпні 2011 року.

Крім того, погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії відповідача щодо оформлення відповідачем акту перевірки та його висновків з урахуванням даних акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 03.02.2012 року, в даному випадку, -не відповідають вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, -з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 197 ч.1 п.2, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року, -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.