Ухвала суду № 26812493, 16.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5997/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2012 у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просило стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»адміністративно-господарських санкцій у розмірі 31151600,48 грн. та пені в розмірі 7769209,04 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік, всього -38920809,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2012 позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(ідентифікаційний код 24584661) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 38614214,28 грн., у тому числі: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік у розмірі 30906206,40 грн. та пеню в розмірі 7708008,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, зареєстровано 20.12.1996 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, місцезнаходження реєстраційної справи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 2007 рік відповідач мав відокремлені підрозділи: Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 19355964, місцезнаходження: 71504, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, 133 (далі -ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»); Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 20915546, місцезнаходження: 55000, Миколаївська область, місто Южноукраїнськ (далі -ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»); Рівненська атомна електрична станція, ідентифікаційний код 05425046, місцезнаходження: 34400, Рівненська область, місто Кузнєцовськ (далі -ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»); Хмельницька атомна електрична станція, ідентифікаційний код 21313677, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, місто Нетішин (далі -ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»); Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 26444970, місцезнаходження: 71500, Запорізька область, місто Енергодар (далі -ВП Атоменергомаш ДП НАЕК «Енергоатом»); Відокремлений підрозділ «Атомремонтсервіс»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 25881800, місцезнаходження: 07100, Київська область, місто Славутич, вул. Ентузіастів, 7 (далі -ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК «Енергоатом»); Аварійно-технічний центр, ідентифікаційний код 20055078, місцезнаходження: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Прип'ятська, 1 (далі -ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом»); Відокремлений підрозділ «Атомкомплект»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код 26251923, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108-А (далі -ВП Атомкомплект ДП НАЕК «Енергоатом»); Відокремлений підрозділ «Управління справами»ДП НАЕК «Енергоатом», ідентифікаційний код 26200529, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 31-Б (далі -ВП Управління справами ДП НАЕК «Енергоатом»); Науково-технічний центр, ідентифікаційний код 26379406, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30 (далі -ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом»).

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»подано заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 08.02.2012, яка прийнята Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 08.02.2012 вх. № 1/5-1312/03.

Відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою №10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 34653 особи, з них 574 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»становить 1386 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника -38364,00 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів -не зазначена.

Відповідно до журналу реєстрації звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік відповідачем було подано 17.02.2012 (вх. №3/580).

За фактом подання зазначеного звіту позивачем складено протокол від 17.02.2012 №103 про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення вимог частини другої статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягало у несвоєчасному поданні звітів форми 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів».

Згідно з даними довідки про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 07.05.2012 №391/7667 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»зареєстровано Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів з 07.05.2012 за №80/391/7667.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими щодо стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2007 році нормативу з працевлаштування інвалідів в розмірі 30906206,40 грн. та 7708008,00 грн. пені, а всього -38614214,28 грн.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ним в 2007 році вживалися всі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів, разом з тим фактичне виконання нормативу з працевлаштування інвалідів стало неможливим через об'єктивні причини, а саме, відсутності інвалідів з відповідними рекомендаціями, особливостями умов праці на підприємствах ядерної енергетики, тощо; що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.

Як уже зазначалось, згідно з даними звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданими відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 34653 особи, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на ДП НАЕК «Енергоатом»складає 1386 осіб, фактично ж за 2007 рік на підприємстві працювало 574 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, що не заперечувалось представниками сторін. Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується фактичне не працевлаштування відповідачем у 2007 році ще 812 інвалідів для виконання відповідного нормативу.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 № 875-ХІІ із змінами та доповненнями передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 19 вказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі, підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість округлюється до цілого значення.

У відповідності до статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі, підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Частиною 3 статті 18 зазначеного Закону, встановлені правила здійснення господарської діяльності у сфері соціального захисту інвалідів і на суб'єктів господарювання, які використовують найману працю, покладено обов'язки, а саме: «виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Так, відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»та згідно із частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форм власності зобов'язані щомісяця подавати центрам зайнятості адміністративні дані в повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Вакансія для прийняття на роботу саме інваліда обумовлюється підприємством у графі 15 Звіту за формою № 3-ПН щодо наявності вакансій, яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.

Як вбачається зі звітів за формою 3-ПН, які подавалися структурними підрозділами відповідача до відповідних центрів зайнятості кількість передбачених вакансій для інвалідів, що зазначалась в даних звітах та подавалась до відповідних центрів зайнятості значно менша за встановлений Законом норматив.

Згідно з листом Кузнеєцовського міського центру зайнятості від 13.06.2012 р. №04-34-1305 протягом 2007 року ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»було подано 4 звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН. Як убачається зі звіту за листопад 2007 року, у графі 15 зазначено про наявність 4 вакансій для працевлаштування інвалідів. Також в листі зазначено, що впродовж 2007 року Кузнєцовським міським центром зайнятості до ВП Атоменергомаш ДП НАЕК «Енергоатом»було направлено 2 особи з числа інвалідів у відповідності до рекомендацій медико-соціальної експертної комісії, які були працевлаштовані на заявлені вакансії. Документи, що підтверджують вказані обставини, центр зайнятості не може надати у зв'язку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання, про що надано акт від 03.02.2012 р. №3.

Відповідно до даних довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік ВП Атоменергомаш ДП НАЕК «Енергоатом»з наявних 325 вакансій для працевлаштування інвалідів фактично працевлаштовано 247 осіб, кількість нестворених робочих місць складає 78.

З листа Южноукраїнського міського центру зайнятості від 21.06.2012 №03-10/1648 вбачається, що ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»подано 11 звітів за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»в яких зазначено про відсутність будь-яких вакансій на даному підприємстві. У матеріалах справи наявні копії звітів за січень, березень-грудень 2007 року в яких у графі 15 вакансій не зазначено. Також, як вказано в листі, протягом 2007 року Южноукраїнським міським центром зайнятості не направлялось інвалідів для працевлаштування на ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»в зв'язку з ненаданням вакансій за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій».

Як вбачається з довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік з 281 робочих місць для працевлаштування інвалідів фактично працевлаштовано 75 осіб, кількість нестворених робочих місць становить 206.

Відповідно до листа Нетішинського міського центру зайнятості від 15.06.2012 №51-01/658 протягом 2007 року ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»подано інформацію щодо наявності 179 вакансій, разом з тим вакантних посад для працевлаштування інвалідів не було. З наявних у матеріалах справи звітів за листопад, грудень 2007 року вбачається, що ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»зазначала у графі 15 звіту за грудень 2007 року про наявність однієї вакансії для працевлаштування інваліда ІІІ групи.

Згідно з даними довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»з наявних 208 вакансій для працевлаштування інвалідів фактично працевлаштовано 65 осіб, кількість нестворених робочих місць складає 143.

Щодо ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Атомкомплект ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Управління справами ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом», то у матеріалах справи відсутні докази подання ними протягом 2007 року до центрів зайнятості звітів за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Представники відповідача зазначали про подання звітів вказаними відокремленими підрозділами, однак доказів у зв'язку зі спливом трирічного терміну зберігання надати немає змоги, оскільки відповідні документи знищені. Відповідач не зміг надати на вимогу суду акти про знищення документів.

З наявного у матеріалах справи листа ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК «Енергоатом»від 05.06.2008 вбачається, що зазначеним відокремленим підрозділом у 2007 році звіти до центру зайнятості не подавались у зв'язку з відсутністю вакансій для працевлаштування інвалідів. Також, в листі ВП Управління справами ДП НАЕК «Енергоатом»від 06.12.2007 зазначено, що вказаним відокремленим підрозділом не було створено робочі місця, оскільки основні професії складають водії та прибиральниці.

При цьому, як вбачається з довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік: на ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»повинно бути працевлаштовано 456 інвалідів, фактично працює 103, кількість нестворених робочих місць 353; на ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК «Енергоатом»кількість інвалідів, які повинні працювати -32, фактично працевлаштовано -21, кількість нестворених робочих місць -11; на ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом»кількість інвалідів, які повинні працювати -10, фактично працевлаштовано -11; на ВП Атомкомплект ДП НАЕК «Енергоатом»кількість інвалідів, які повинні працювати -3, фактично працевлаштовано -2, кількість нестворених робочих місць -1; на ВП Управління справами ДП НАЕК «Енергоатом»кількість інвалідів які повинні працювати -6, фактично працевлаштовано -2, кількість нестворених робочих місць -4; на ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом»кількість інвалідів які повинні працювати -3, фактично працевлаштовано -1, кількість нестворених робочих місць -2.

Крім того, згідно з зазначеною довідкою на Дирекції ДП НАЕК «Енергоатом»кількість інвалідів які повинні працювати -20, фактично працевлаштовано -27, при цьому у матеріалах справи наявні звіти Дирекції ДП НАЕК «Енергоатом»за січень-грудень 2007 року, у графі 15 яких вакансій не зазначено.

Таким чином, зважаючи на надані центрами зайнятості письмові докази, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Атомкомплект ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Управління справами ДП НАЕК «Енергоатом», ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК «Енергоатом», не виконали нормативу з працевлаштування інвалідів та ними недотримано вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в цій частині.

Більш того відповідачем не надано суду належних доказів про вжиття підприємством заходів, які б свідчили про намагання ДП НАЕК «Енергоатом»та його підрозділів виконати вимогу Закону №875-XII стосовно повідомлення протягом 2007 року Фонду соціального захисту інвалідів, громадських організацій інвалідів про неможливість створення робочих місць для інвалідів чи відсутність вакансій для інвалідів. Про неналежне, недобросовісне виконання вимог Закону №875-XII відповідачем свідчить і та обставина, що ДП НАЕК «Енергоатом»лише в 2012 році подано заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік. Така бездіяльність відповідача унеможливила вирішення питання центрами зайнятості щодо можливості направлення інвалідів для їх працевлаштування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання, передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації органи, визначені статтею 18 Закону не можуть скористатися своїми правами.

Водночас, результатом працевлаштування відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється роботодавцями.

Порядок працевлаштування інваліда на підприємстві визначений у ст. 18 Закону № 875, а саме: інвалід, що не досяг пенсійного віку та бажає працювати, повинен зареєструватися як безробітний у службі зайнятості за місцем свого проживання. Після чого служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі -МСЕК), кваліфікаційних вимог і його побажань у межах тих вакансій, які подані підприємствами.

Тобто, підприємство повинне створити робочі місця і повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А служба зайнятості вже направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок.

Колегія суддів приходить до висновку ,що відповідач не лише не працевлаштував необхідну кількість осіб, яким встановлена інвалідність, як того вимагає закон, але й навіть не передбачив для них вакансії та не надавав до центрів зайнятості звітів по формі 3-ПН в кількості необхідній для виконання нормативу, а державна служба зайнятості не мала змоги направити до відповідача інвалідів для працевлаштування, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань. Вказані обставини не заперечувались представником ДП «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»та були підтверджені в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Суд не бере до уваги твердження представників відповідача про те, що вказаними підрозділами подавались у 2007 році звіти, проте надати їх немає можливості в зв'язку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання, оскільки вказане твердження спростовується повідомленою центрами зайнятості інформацією, відносно підрозділів, інформацію про які просили витребувати представники відповідача. Крім того, та всупереч частині першій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не підтвердив відповідними доказами (зокрема, актами на знищення документів) подання звітів. Про наявність інших доказів представники відповідача суд не повідомили.

Більш того, не доводять виконання підрозділами відповідача вимог Закону №875-XII щодо повідомлення центрів зайнятості про наявність чи відсутність вакансій для працевлаштування інвалідів і листи, якими центри зайнятості повідомляли відповідача про кількість інвалідів, які в той чи інший період протягом 2007 року перебували на обліку в центрах зайнятості.

З приводу доводів апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо обов'язку відповідача подати звіт) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлювалось інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-XII передбачено, що до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом № 875-XII, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, в якому підприємство самостійно визначило, зокрема, кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону 875-XII, середньооблікову кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, суму адміністративно-господарських санкцій, подано останнім до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів лише 17.02.2012. Тобто, позивач міг дізнатись про виконання (невиконання) відповідачем у 2007 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, про наявність обов'язку сплатити адміністративно-господарські санкції лише після отримання такого звіту.

Колегія суддів зазначає, що інших спеціальних строків щодо звернення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом № 875-XII, іншими законами України не встановлено, відповідно застосуванню підлягають строки, які передбачались статтею 99 КАС України. Отже, позивачем дотримано строк звернення до суду за захистом своїх прав, передбачений ст. 99 КАС України, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а позивач частково довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.