Ухвала суду № 26812217, 16.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8630/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ДП «Мережа-Трейд»звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 № 0000133910, видане Окружною державною податковою службою-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, згідно пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.79.2. ст.79, п.82.2. ст.82 ПК України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Сан-Кор Трейд»за період з 01.04.2011 по 31.05.2011.

Перевіркою було встановлено, що взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Сан-Кор Трей仴рунтувалися на наступних договорах: купівлі-продажу від 28.01.2011 № 596, згідно якого контрагент, як продавець, продав і зобов'язувався поставити, а позивач, як покупець, купив і зобов'язувався прийняти та оплатити товар - горіх волоський без шкарлупи (ядро горіха), врожаю 2010 року в кількості 40,0 тонн, за узгодженою ціною в розмірі 50500,0 грн. за одну тонну (в т.ч. ПДВ - 8416,67 грн.). Загальна сума по зазначеному договору склала 2020000,0 грн. (в т.ч. ПДВ -336666,67 грн.); договір купівлі-продажу від 28.01.2011 № 541, згідно якого контрагент, як продавець, продав і зобов'язувався поставити, а позивач, як покупець, купив і зобов'язувався прийняти та оплатити товар - горіх волоський без шкарлупи (ядро горіха) врожаю 2010 року в кількості 60,0 тонн, за узгодженою ціною в розмірі 50500,0 грн. за одну тонну (в т.ч. ПДВ - 8416,67 грн.), загальна сума по зазначеному договору склала 3030000,0 грн. (в т.ч. ПДВ -505000,00 грн.).

В той же час, згідно отриманих матеріалів проведеної ДПІ у Київському районі м. Одеси позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд»(акт від 27.12.2011 № 3770/23-34/32896290/81) з питань правових відносин з ТОВ «Агентство Незалежної Експертизи .T.K.»за період квітень, травень, червень 2011 та матеріалів проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агентство Незалежної Експертизи .T.K.»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за вересень, грудень 2010 року, січень -червень 2011 року (акт від 17.10.2011 № 1353/23-2/31663276), було встановлено, що ТОВ «Агентство Незалежної Експертизи .T.K.»було основним постачальником товару - горіху волоського без шкарлупи (ядро горіха) врожаю 2010 року ТОВ «Сан-Кор Трейд».

Зазначеними перевірками, було встановлено відсутність об'єкта оподаткування та безтоварність операцій між ТОВ «Агентство Незалежної Експертизи .T.K.»та ТОВ «Сан-Кор Трейд», що свідчить про здійснення ними фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля, а також про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності, отже правочини (договори), укладені такими контрагентами є такими, що вчиненні без мети настання реальних правових наслідків, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави та суспільства, тобто є нікчемними. Таким чином, всі операції купівлі-продажу горіху волоського без шкарлупи (ядро горіха) врожаю 2010 року таких контрагентів по ланцюгу до вигодонабувача є нікчемними.

Вищевикладене дало відповідачу підстави вважати, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Сан-Кор Трейд»є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

За результатами перевірки складено акт від 17.02.2012 р. № 143/42-40/31170331, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства з податку на додану вартість, а саме: п.198.1., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 841667,00 грн., в т.ч.: за квітень 2011 року у сумі 505000,00 грн., за травень 2011 року у сумі 336667,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 17.02.2012 р. № 143/42-40/31170331, позивачем були подані до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП заперечення до акту, за результатами розгляду яких, висновки викладені в зазначеному акті, були залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 17.02.2012 № 143/42-40/31170331, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 03.03.2012 № 0000324240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 841667,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звертався зі скаргою до Державної податкової служби у м. Києві, за результатами розгляду якої, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11.05.2012 р. № 2740/10/12-114, податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.03.2012 № 0000324240 було скасовано в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині-залишено без змін, а скарга -без задоволення.

На підставі акта перевірки від 17.02.2012 № 143/42-40/31170331 та рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.05.2012 р. № 0000133910, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 841667,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями податкових органів, позивач звертався зі скаргою до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2012 № 0000133910 та рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги, за результатами розгляду якої, рішенням про результати розгляду повторної скарги від 13.06.2012 № 9890/6/10-2115, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2012 № 0000133910, з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги -залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, повністю виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що укладені між ним та ТОВ «Сан-Кор Трейд»договори не є фіктивними, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією в матеріалах справи; зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 у справі № 2-а-1570/1384/2012 скасовано наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд»та визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо включення до зазначеного акту перевірки відомостей, що дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-червень 2011 по господарським операціям з ТОВ «Агентство Незалежної Експертизи .T.K.», не підтверджують реальності здійснення господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2012 № 0000133910 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду податкові накладні (а.с. 74, 77, 80), видаткові накладні (а.с. 72, 75, 78), акти прийому-передачі виконаних робіт (а.с. 73, 76, 79, 187-188), копії договорів купівлі продажу (а.с. 66-71), копії договору комісії та додатків до нього (а.с. 181-186) , банківські виписки (а.с. 195-199), копії ВМД (а.с. 81-108), на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Сан-Кор Трейд».

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним.

Відповідно до ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Сан-Кор Трейд»здійснювалась ним поза межами правового поля, а укладені ним правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів купівлі-продажу від 28.01.2011 р. №№ 596, 541, укладених між позивачем та ТОВ «Сан-Кор Трейд», не потребують доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнані недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі товару) видані позивачу ТОВ «Сан-Кор Трейд»на виконання недійсних (нікчемних) правочинів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати такі документи первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем відповідного товару у зазначеного контрагента та дають йому право на податковий кредит, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

З приводу доводів апелянта про те, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 у справі № 2-а-1570/1384/2012 скасовано наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд»та визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо включення до зазначеного акту перевірки відомостей, що дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-червень 2011 по господарським операціям з ТОВ «Агентство Незалежної Експертизи .T.K.», не підтверджують реальності здійснення господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2012 № 0000133910 підлягає скасуванню, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови суду першої інстанції 06.08.2012 - постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 у справі № 2-а-1570/1384/2012 не набрала законної сили, а тому не могла вважатись належним доказом у справі, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень -довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.