Постанова № 26811760, 17.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іванків О.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" жовтня 2012 р. Справа № 1702/10474/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "28" березня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2012 року позов ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах малолітніх і неповнолітньої дитини задоволено частково, визнано право на отримання щомісячної грошової допомоги.

Зобов"язано Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області провести нарахування та виплату позивачу ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах малолітніх і неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_11 щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 травня 2011 року по 28 березня 2012 року включно, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати та фактично здійснених виплат.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_12 державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_10 до досягнення ним трирічного віку, виходячи з подвійного розміру, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, починаючи з 01 травня 2011 року до припинення обставин, які були підставою для призначення такої допомоги, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати та фактично здійснених виплат.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Позивачем судове рішення першої інстанції не оскаржувалося.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю малолітніх та неповнолітньої дитини ОСОБА_5 1994р.н., ОСОБА_6 1996р.н., ОСОБА_7 2000р.н., ОСОБА_8 2002р.н., ОСОБА_9 2006р.н., ОСОБА_10 2009р.н., ОСОБА_11 1998р.н., ОСОБА_11 2005р.н. Діти позивачки належать до категорії дітей, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_10 до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130,00 грн.

Згідно статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В період виникнення спірних правовідносин вказані правовідносини регулювались також Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу ІІ Закону № 107-VI. При цьому пункт 23 неконституційним визнаний не був.

Тобто, стаття 43 Закону № 2240-ІІІ є чинною, але також є чинними вказані норми Закону № 2811-ХІІ.

Правові норми Закону № 2811-ХІІ в редакції Закону № 107-VI у часі прийняті пізніше за статтю 43 Закону № 2240-ІІІ, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише статтею 15 Закону № 2811-ХІІ.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

В подальшому, в 2009-2012 роках зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зокрема, щодо розміру виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не вносились.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи.

Враховуючи те, що діти позивачки належить до категорії дітей, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи на спірні правовідносини розповсюджуються приписи п.10 ч.1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов"язавши відповідача виплачувати кошти без зазначення кінцевої дати, суд не порушив права відповідача, оскільки управління праці та соціального захисту населення зобов"язаний здійснювати такі нарахування до втрати такого права позивачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає разом зі своїми малолітніми і неповнолітньою дитиною в АДРЕСА_1, яке Переліком населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ України №106 від 23 липня 1991р. віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Вказана грошова допомога проводилась відповідачем у розмірі, який передбачений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим ніж це передбачено ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення в цій частині позовних вимог.

Оцінюючи таку правову позицію першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

При розгляді справи судом враховано, що зміни, які вносилися Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік..." до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік" норму цієї статті за зазначений період не зупинено і не змінено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме стаття 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Що стосується проведення вказаних виплат за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року, то необхідно зазначити наступне.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у 2012 році, зокрема, норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

У світлі рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача по виплаті позивачу та її дітям щорічної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства на підставі положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була прийнята на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та є чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно позовні вимоги ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах малолітніх і неповнолітньої дитини за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах малолітніх і неповнолітньої дитини щодо проведення перерахунку та виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах малолітніх і неповнолітньої дитини щодо проведення перерахунку та виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року відмовити за безпідставністю.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300