Рішення № 267947, 19.10.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ац- 969/06р Категорія 16

Головуючий у 1 інстанції Помогайбо В.В. Доповідач Трушков М.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006р колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Песоцької Л.І. суддів:Трушкова М.М., Кочегарової Л.М. при секретарі Горбань К.С.

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії закритого акціонерного товариства „ Маріупольська харчосмакова фабрика" про розірвання договору і відшкодування збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Зазначали, що 01 жовтня 2003 року вони здали на харчосмакову фабрику насіння соняшника для переробки на олію і жмих. Проте, фабрика не розрахувалася з ними повністю, тому просили відшкодувати за недоотриману продукцію грошову компенсацію - ОСОБА_1 за 624 кг. олії - 3120грн., ОСОБА_2 за 312кг. олії - 1560грн, ОСОБА_3 за -764кг. олії і 280кг. жмиху- 4660грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 червня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду скасувати, а їх позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачів і їх представника ОСОБА_4, які доводи скарги підтримали, заперечення представника відповідача Зіборову Т.М., яка просила рішення суду залишити без зміни, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового є невідповідність висновків суду обставинам справи. Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не надали суду доказів того, що вони укладали з відповідачем договір на переробку їх продукції і не отримали від нього продукти переробки, згідно з помольними квитанціями.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами, у жовтні 2003 року, виникли договірні правовідносини, відповідно до яких Маріупольська харчосмакова фабрика взяла на себе зобов'язання щодо переробки насіння соняшника і видачі позивачам продукції переробки у розмірах, зазначених у помольних квитанціях.

Відповідно до положень статті 349 ГК України /у ред. 1963 року/ договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Як вбачається із пояснень у судовому засіданні позивачів і наявних у справі помольних квитанцій на фабрику були здані для переробки: ОСОБА_1 2160кг. насіння соняшника з отриманням 280кг. жмиху і 624кг.олії. Накладними і квитанціями підтверджено отримання ним 280кг. жмиху. Дані про отримання 624кг. олії у справі відсутні. ОСОБА_2 -3000кг насіння соняшника з отриманням 840кг.жмиху і 936 кг.олії. Квитанціями підтверджено отримання ним 840кг.жмиху і 624кг.олії. Залишок недотриманої олії складає 312 кг. ОСОБА_3 - 3000кг насіння соняшника з отриманням 936кг. олії і 840 кг. жмиху. Із них вона отримала 172кг. олії і 560кг. жмиху. Залишок недоотриманої продукції складає 764кг. олії і 280кг. жмиху.

З наданих судові Зіборовою Т.М. журналу обліку вбачається, що підписів позивачів на квитанціях і у відомості про отримання олії та жмиху , немає.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Зіборова Т.М. пояснила, що на час розгляду цієї справи роздрібна ціна одного кг. олії складає 4грн. а одного кг. жмиху - 40коп. На фабриці є запаси як олії так і жмиху у кількості, достатньої для розрахунку з позивачами.

Позивачі з такою ціною олії і жмиху та отриманням їх у натурі, згідні.

Згідно із роз'ясненнями, даними в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12 квітня 1996 року №5 з наступними змінами і доповненнями , при визначенні розміру збитків, заподіяних неповерненням майна, суди мають виходити з його роздрібної ціни у торговельних організаціях даної місцевості.

Отже, виходячи із зазначеної ціни і можливості фабрики розрахуватися з позивачами продукцією, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача відшкодувати ОСОБА_1 624 кг. олії вартістю 2496грн / 624х 4/ , ОСОБА_2 312 кг. олії вартістю 1248грн. / 312 х 4/ ОСОБА_3. 764кг олії вартістю 3056грн./ 764X4/ і 280 кг. жмиху вартістю 112грн /112 х 40 коп./

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову не взяв до уваги дані помольних квитанцій і зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 , 316 ЦПК України, колегія суддів ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 частково задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 червня 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення збитків задовольнити частково.

Зобов'язати закрите акціонерне товариство „ Маріупольська харчосмакова фабрика" видати: ОСОБА_1 624 кг.олії вартістю 2496грн./дві тисячі чотириста дев'яносто шість / ОСОБА_2 312кг.олії вартістю 1248грн./одна тисяча двісті сорок вісім/ , ОСОБА_3 764кг. олії вартістю 3056грн / три тисячі п'ятдесят шість/ і 280кг жмиху вартістю 112 грн./ сто дванадцять/.

Стягнути з ЗАТ „ Маріупольська харчосмакова фабрика „ на користь Маріупольської міської ради р/р 31411537600052 КОД 22090100, ОКПО 24164947, МФО 834016 судовий збір в сумі 153 грн. і на користь Апеляційного суду Донецької області на р/р 35228011000992 МФО в УДК Донецької області 834016, ОКПО 02891428 30грн./ тридцять/ витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено

протягом двох місяців з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги

безпосередньо до Верховного Суду України.