Рішення № 26794462, 07.06.2012, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/2365/12

07.06.2012 рокум. Сімферополь

07 червня 2012 року Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Буйлової С.Л.,

при секретарі Аджиєвій А.Ш..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання обовязків невиконаними та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання обовязків невиконаними та стягнення матеріальних збитків в розмірі 4000 грн., уточнивши позовні вимоги просив визнати обовязки невиконаними, стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 4000 грн. та моральну шкоду у розмірі 4000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в липні 2011 року він звернувся до адвоката ОСОБА_2 за юридичною допомогою. Після чого 20 та 21 липня 2011 року між позивачем та відповідачем були складено основну та додаткову угоду, по яким адвокат ОСОБА_2 зобовязується витребувати з архіву рішення про передачу квартири у власність та отримати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та у випадку якщо виявиться, що ОСОБА_3 не має права на квартиру, то ОСОБА_2 підготовить та направить до суду позов про виключення ОСОБА_3 Т.В. з реєстру прав власності на квартиру АДРЕСА_1 як співвласника. Після чого позивач передав сплатив ОСОБА_2 4000 грн. та надав довіреність на ведення його справи. 30.12.2011 року ОСОБА_2 надіслала на йому адресу листа з документами, однак дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цьому листі був відсутній. Крім того, позовна заява про виключення ОСОБА_3 Т.В. з реєстру прав власності на квартиру АДРЕСА_1 як співвласника до суду відповідачем не подана. Тобто, позивач вважає, що відповідачем обовязки по укладеним між ними угодами, основної та додаткової, не виконані. Повернути гроші за невиконану роботи ОСОБА_2 відмовилась, та пояснила йому, що виконала свою роботу по угодам. Позивач вважає, що такими діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, неспокою, хвилюванню, яку він оцінює в 4000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі по тих же підставах, просив позов задовольнити та пояснив, що він сплатив відповідачу значну суму 4000грн. за виконання певних дій, однак по спливу більш пів року відповідачем обовязки за угодами виконані не були, а лише він зазнав моральні страждання, неспокій та хвилювання, які він оцінює в 4000 грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що по угодам укладеним між нею та ОСОБА_1 вона брала на себе обовязки тільки збирати інформацію, котра у подальшому дозволила би вирішити питання про можливість подальшого звернення до суду або у правоохоронні органи. На підставі отриманих документів зібраних за дорученням вона підстав для подання позову до суду не побачила. Крім того, пояснила, що в видачі дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 КП «Приватбюро» їй відмовило з тих підстав, що заява на видачу дублікату подається основним власником або особою, уповноваженою довіреністю на отримання дублікату на приватизовану квартиру, по тій довіреності, яку видав на її імя позивач ОСОБА_1 вона не могла отримати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру. Отримавши інші документи, на підставі яких квартира АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вона не убачала будь-яких порушень ОСОБА_1 та у звязку з відсутністю підстав для звернення до суду нею не була підготовлена та подана позовна заява до суду. Крім того зазначила, що строк виконання умов угод від 20.07.2011 року та 21.07.2011 року було визначено саме позивачем ОСОБА_1 Вважає, що вона повністю виконала доручення, витративши частину суми отриманої від ОСОБА_1 на виконання доручення. Та обставина, що позивача не задовольнив результат отриманий в результаті вивчення усіх отриманих нею документів, не є її провиною та не свідчить про її недобросовісність, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення на позов відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає за що позов не підлягає задовольню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

20.07.2011 року між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено угоду, відповідно до якої ОСОБА_2 зобовязується витребувати з архіву рішення про передачу квартири у власність та отримати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до додаткової угоди від 21.07.2011 року ОСОБА_1 надає довіреність ОСОБА_2, яка усі дії зобовязується виконати до 31 грудня 2011 року, а також у випадку, якщо при виконанні адвокатом ОСОБА_2 раніше вказаних дій, зясується, що ОСОБА_3 не має права на частку квартири АДРЕСА_1, то адвокат ОСОБА_2 підготовить та направить до суду позовну заяву про виключення ОСОБА_3 як співвласника з реєстру прав власності на нерухоме майно квартири АДРЕСА_1.

21.07.2011 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 довіреність вести його справи в усіх судових установах України.

30.12.2011 року ОСОБА_2 направила ОСОБА_1 отримані нею у ході виконання доручення документи, а саме: копію свідоцтва про право власності на житло, копію виписки про реєстрацію права власності, копію розпорядження № 59 від 02.07.1993 року, копію додатка до розпорядження № 59, копію заяви № 19 від 01.04.1993 року, відповідь «Приватизаційного бюро» № 626 від 29.11.2011 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про адвокатуру», адвокат при здійсненні своїх професійних обов'язків зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 п. 1 Правил адвокатської етики, схвалених ВККА при КМ України 01.10.1999 р. гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії з надання правової допомоги. Розмір гонорару законом не обмежений і встановлюється за згодою сторін. Гонорар має бути розумно обґрунтованим за розміром, який сторони на свій розсуд визначають за домовленістю, тому в п. 33 Правил адвокатської етики мається перелік факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Однак, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні вимоги позивача щодо визнання обовязків відповідача невиконаними та стягнення з відповідача матеріальних збитків в розмірі 4000 грн., оскільки в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження позовних вимог, в тому числі уточнених.

Посилання позивача на заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, неспокою, хвилюванню, суд вважає також необґрунтованими, а тому відсутні підстави для покладання на відповідача обовязку відшкодувати моральну шкоду.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки адвокат ОСОБА_2 усі юридичні дії які вона зобовязалася виконати за угодою від 20.07.2011 року та додатковою угодою від 21.07.2011 року виконала.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем ОСОБА_1 при подачі позову було сплачений судовий збір в розмірі 214грн.60коп., однак він є інвалідом 2 групи.

За таких обставин, позивачу підлягає поверненню судовий збір у сумі 214грн.60коп.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 83, 197, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання обовязків невиконаними та стягнення суми - відмовити.

Повернути ОСОБА_1, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп., сплачений згідно квитанції № 41 від 26 березня 2012 року на р/рахунок № 31216206700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, банк ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, отримувач: Державний бюджет м.Сімферополь, 22030001, у ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_5».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя