Вирок № 26782243, 26.07.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

26.07.2012

Справа № 1419/1205/2012

В И Р О К

Іменем України

26 липня 2012 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В, за участю прокурора Дробишевої І.І., потерпілого ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, на утриманні троє малолітніх дітей, не військовозобовязаного, не працюючого, інвалідом не являється, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Миколаїв, залізничне селище, буд. 942,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2011 року, приблизно о 05.40 год., підсудний ОСОБА_4, на правовій підставі керуючи автомобілем «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в темну пору доби, з увімкненим ближнім світлом фар, рухався зі швидкістю близько 60 км/год по вул. Леніна в м. Нова Одеса Миколаївської області, зі сторони м. Миколаєва у напрямок м. Вознесенська Миколаївської області.

Наближаючись до перехрестя вулиць Леніна і ОСОБА_5 у м. Нова Одеса Миколаївської області, підсудний ОСОБА_4 грубо порушуючи пункти 1.3, 1.5, 2.3 «б», 8.7.3 «е», 16.3 Правил дорожнього руху України, а саме, відволікся від керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її змінам, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобовязаний був постійно його контролювати та мав таку можливість, не помітив увімкненого для нього червоного сигналу світлофора, не зупинився перед світлофором на його забороняючий сигнал, а продовжив рух не надавши перевагу в русі автомобілю «Ниссан Блюберд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який з увімкненим ближнім світлом фар, та лівим сигналом повороту виїхав на перехрестя вулиць Леніна ОСОБА_5 у м. Нова Одеса Миколаївської області, на увімкнений зелений сигнал світлофора.

Внаслідок цього, автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_4 своєю передньою лівою частиною контактував з лівою бічною частиною автомобіля «Ниссан Блюберд»під керуванням ОСОБА_6

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Ниссан Блюберд» ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого розриву внутрішнього меніску правого колінного суглобу, які відповідно до судово медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоровя, і ці суспільно небезпечні наслідки знаходяться у причинному звязку з учиненими порушеннями Правил дорожнього руху України.

Підсудний ОСОБА_4 в скоєнні цього злочину винуватим себе визнав частково і в залі судового засідання пояснив, що 26.09.2011 р. близько 05.00 год., він керуючи за довіреністю автомобілем ВАЗ, разом з братом ОСОБА_7 виїхали з м. Миколаєва в с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області. Проїжджаючи м. Нова Одеса на швидкості близько 60 км/год. приблизно за 100-150 метрів побачив перехрестя доріг, на якому горів зелений сигнал світлофора і він продовжив рух вже не звертаючи увагу на світлофор. На вказаному перехресті помітив автомобіль Ниссан і почав гальмувати, але сталося зіткнення з цим автомобілем. Тільки після ДТП він помітив червоний сигнал на світлофорі. Вину визнає частково, оскільки вважає, що за таких умов водій Ниссан перед поворотом повинен був його пропустити.

Незважаючи на те, що підсудний лише частково визнає себе винуватим у інкримінуємому йому злочині, його вина повністю підтверджується дослідженими у справі наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_6 суду показав, що 26.09.2011 р. керував за довіреністю автомобілем Ниссан, рухаючись по вул. Червоних Партизан у м. Нова Одеса в сторону вул. Леніна. В автомобілі на передньому пасажирському сидінні сидів його син ОСОБА_1, а на задньому дружина ОСОБА_8 Підїхавши до вказаного перехрестя вони зупинилися на червоне світло світлофора. Після загорання зеленого світла на світлофорі почав рух автомобіля виконуючи маневр повороту вліво на вул. Леніна. При цьому з правої сторони по вул. Леніна на червоне світло світлофора зупинився автомобіль ДЕО, а з лівої автомобілів не було. Виїхавши на середину перехрестя сталося зіткнення з автомобілем, який проїхав перехрестя на червоний сигнал зліва по вул. Леніна. Перед зіткненням його дружина ОСОБА_8 намагалась попередити про це криком. Після ДТП ОСОБА_4 сидів в своїй машині, і відповів, що не бачив сигналу світлофора.

Ці свідчення узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що він сидів в автомобілі Ниссан на передньому пасажирському сидінні, мама ОСОБА_8 позаду нього, а автомобілем керував батько ОСОБА_6 На перехресті вулиць ОСОБА_9 зупинилися на червоний сигнал світлофора, а при зеленому сигналі почали повертати вліво на вул. Леніна. За 100-150 метрів до перехрестя побачив машину ВАЗ, яка рухалася по вул. Леніна у напрямку м. Вознесенськ. Мати крикнула батькові, що зліва автомобіль, але на середині перехрестя ВАЗ зіткнувся з автомобілем Ниссан. В результаті ДТП отримав травму коліна і змушений був лікуватися в лікарні.

Вказані свідчення ОСОБА_6 і ОСОБА_1 підтвердила пасажир автомобіля Ниссан ОСОБА_8, яка показала, що бачила, як водій автомобіля ВАЗ підїжджав до перехрестя і незважаючи на те, що йому загорілося червоне світло світлофора, їй здалося, що він і не думав зупинятися. Повертаючи ліворуч, вже на середині перехрестя крикнула чоловіку (ОСОБА_6О.), що автомобіль зліва, але було пізно і сталося зіткнення, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а її син ОСОБА_1 травму коліна. Від ОСОБА_4 отримали 6 000 грн у рахунок витрат на лікування сина.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 26.09.2011 р. близько 5-ої години ранку повертався з м. Вознесенська у с. Себине Новоодеського району на автомобілі «Део Ланос». На перехресті вул. Леніна і ОСОБА_5 в м. Нова Одеса зупинився на червоний сигнал світлофора. Невдовзі автомобіль ВАЗ, який рухався по вул. Леніна з боку м. Миколаєва, тобто у зустрічного йому напрямку зіткнувся з автомобілем Ниссан, який повертав на дозволяючий йому зелений сигнал світлофора вліво на вул. Леніна. Дочекався правників міліції, дав свої пояснення та й поїхав.

З висновку автотехнічної експертизи вбачається, що дії водія ОСОБА_4 у дорожній обстановці, що склалася, а саме, при проїзді регульованого перехрестя, не відповідали вимогам п. 2.3. (б), п. 8.7.3. (е), п. 16.3 Правил дорожнього руху України, хоча він мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді шляхом дотримання вищезгаданих пунктів Правил (а. с. 166).

У потерпілого ОСОБА_1 в наявності тілесні ушкодження у виді закритого розриву внутрішнього меніску правого колінного суглобу, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоровя (а. с. 85), що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Зіткнення автомобілів відбулось в межах перехрестя вулиць Леніна з вул. ОСОБА_5 в районі розташування розподільчої лінії дорожньої розмітки, що поділяє зустрічні смуги, що підтверджується схемою до протоколу огляду місця події, яка узгоджена з учасниками дорожньо-транспортної пригоди і підписана ними, розташуванням автомобілів на місці пригоди, а також висновком транспортно-трасологічної експертизи (а. с. 10, 113).

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи підсудний ОСОБА_4 психічними захворюваннями і іншими психічними розладами не страждає. У період вчинення дорожньо-транспортної пригоди він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тимчасового хворобливого стану на той період у нього не було (а. с. 173).

Твердження ОСОБА_4 про те, що він їхав на зелений сигнал світлофора спростовуються його ж показами про те, що приблизно за 150 метрів до світлофора він не слідкував за його сигналами, а також свідченням ОСОБА_10, який по вул. Леніна стояв на заборонений сигнал світлофора, в той час як ОСОБА_4 в цей час проїхав на цей заборонений сигнал світлофора, що і стало причиною зіткнення транспортних засобів на перехресті.

Посилання на те, що водій ОСОБА_4 діяв відповідно до вимог пункту 12.2 Правил дорожнього руху є безпідставними, оскільки перехрестя, на якому сталося ДТП є регульованим, а відтак, то при загоранні червоного сигналу світлофора він повинен був виконати вимоги пункту 16.3 Правил, а саме, зупинити автомобіль ВАЗ перед світлофором, щоб надати перевагу у русі іншим транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі та пішоходам.

Саме його діями створено аварійну ситуацію, внаслідок якої уникнути ДТП він не зміг.

Таким чином, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України, а саме, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

При визначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, а також те, що вчинений ним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Обставини, які помякшують та обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4 відсутні.

Ураховуючи особу підсудного ОСОБА_4, позитивну характеристику за місцем проживання, обставини при яких він скоїв злочин, вчинення злочину вперше, а також те, що вчинений ним злочин відноситься до необережної форми вини, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання і попередження нових злочинів слід призначити покарання не повязане з позбавленням волі.

Що стосується цивільного позову прокурора Новоодеського району в інтересах Держави в особі комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського»до ОСОБА_4 про стягнення завданої шкоди за лікування потерпілого від злочину, то він підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав (а. с. 241).

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Клінічній лікарні Дніпровського району м. Херсона «імені ОСОБА_11»з 26 вересня 2011 р. по 30 вересня 2011 р., тобто 4 ліжко днів (а. с. 46).

Відповідно до довідки цієї клінічної лікарні (а. с. 45), вартість одного ліжко-дня у вересні 2011 р. складала 201,99 грн. Таким чином, матеріальний збиток спричинений позивачу становить 807,94 грн (201,99 грн * 4 дні).

За таких умов вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_4 у безспірному порядку, як з особи, яка вчинила злочин і заподіяла шкоду.

Позовна заява потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення 14 973,61 грн матеріального збитку завданого ушкодженням автомобіля Ниссан та моральної шкоди в сумі 10 000 грн підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В ході розгляду справи встановлено вину водія ОСОБА_4 у вчиненні злочину, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

За такого, з урахуванням того, що в результаті завданих тілесних ушкоджень потерпілий переніс моральні та фізичні страждання компенсація моральної шкоди повинна складати 5 000 грн, яку суд вважає виваженою, розумною та справедливою, як по відношенню до потерпілого, так і зважаючи на матеріальний стан підсудного.

Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 14 973,61 грн задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, в результаті дорожньо-транспортної пригоди завдані механічні ушкодження автомобілю «Ниссан Блюберд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 14 973,61 грн.

З позовними вимогами до підсудного ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої цьому автомобілю звернувся ОСОБА_1

Як встановлено судом власником автомобіля «Ниссан Блюберд»є ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію цього автомобіля (ХОС № 155525) виданого 30 січня 1998 р. міським реєстраційно-екзаменаційним відділенням ДАІ м. Херсона (а. с. 21).

08 вересня 2011 року нотаріально посвідченою довіреністю власник автомобіля «Ниссан Блюберд»ОСОБА_12 уповноважив ОСОБА_6 та ОСОБА_1, тобто позивача, керувати та розпоряджатися цим автомобілем, а також у звязку з цим представляти його інтереси як власника в усіх необхідних установах і організаціях у тому числі в судах, зокрема з питань повязаних з відшкодування шкоди заподіяної автомобілю (а. с. 22).

Таким чином, ОСОБА_1 не є власником спірного автомобіля, а тому не є належним позивачем у справі, отже не наділений повноваженнями особисто звертатися до суду про стягнення завданих збитків ушкодженням автомобіля від власного імені, проте має таке право на звернення до суду в інтересах ОСОБА_12

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути 7 723,80 грн витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення криміналістичних експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

За правилами пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній підписка про невиїзд

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського»(р/р 35418015001433, код ОКПО 05396876, МФО 852010) витрати на лікування потерпілого в розмірі 807,94 (вісімсот сім гривень 94 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 (пять тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення завданих матеріальних збитків у сумі 14 973,61 грн відмовити, як заявлені неналежним позивачем.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при УМВС України в Миколаївській області (р/р 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, ЗКПО 25574110, МФО 826013) судові витрати по справі у розмірі 7 723,80 (сім тисяч сімсот двадцять три гривень 80 коп.) гривень.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий