Вирок № 26782231, 06.02.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.02.2012

Справа № 1419/22/2012

В И Р О К

Іменем України

06 лютого 2012 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю прокурора Наливайченка О.П., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, не військовозобовязаного, не судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2011 року, близько 21.30 год. підсудний ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного спяніння біля магазину «Тополь», розташованого по вул. Торгова у м. Нова Одеса Миколаївської області, де на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків вчинив бійку з ОСОБА_1

В результаті цієї бійки ОСОБА_2 умисно наніс удар правою ногою по лівій нозі ОСОБА_1, внаслідок чого завдав потерпілому тілесні ушкодження у виді закритого перелому зовнішньої лодижки лівого голеностопного суглоба, яке відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоровя на строк більше 21 дня.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінуємому йому злочині визнав повністю і суду пояснив, що 04.10.2011 р. приблизно о 21.30 год. пив пиво у торговій палатці, що біля магазину «Тополь». Там же підійшов до хлопців, серед яких був і ОСОБА_1 у пяному виді. Під час розмови ОСОБА_1 плакав і той почав з нього глузувати, з приводу чого між ними виникла сварка, в ході якої Шарт вдарив ногою по нозі ОСОБА_1 та травмував його. У скоєному щиро кається.

Прокурор заявив клопотання про порядок розгляду справи без дослідження доказів, оскільки підсудний фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку не оспорює, вину визнає повністю.

Суд, заслухавши думку учасників процесу та підсудного, зясувавши в нього правильність розуміння вищевказаних обставин обвинувачення, не маючи сумніву щодо добровільності та істинності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме в заподіянні ОСОБА_1 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК, але такі, що спричинили тривалий розлад здоровя.

При визначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, а також те, що вчинений ним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Обставини, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2, позитивну характеристику за місцем проживання, вчинення злочину вперше, знаходження на утриманні дитини, обставини при яких він скоїв злочин, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

В силу ст. 1206 ЦК особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Судом зясовано, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні міської лікарні № 3 м. Миколаєва з 12 жовтня 2011 р. по 20 жовтня 2011 р., тобто 8 ліжко-днів, на лікування якого витрачено 1 678,61 грн.

За такого вартість одного ліжко-дня складає 209,82 грн (з урахуванням вартості медикаментів).

Таким чином, матеріальний збиток спричинений вказаному медичному закладу, в інтересах якого виступає прокурор становить 1 678,61 грн (209,82 грн * 8 днів), які підлягають стягненню у безспірному порядку з ОСОБА_2 на користь цього закладу.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 328, 331 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

В силу пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_2. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередній підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь районної державної адміністрації Ленінського району м. Миколаєва (розрахунковий рахунок 31411544700005 в ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, код платежу 240603) витрати на лікування потерпілого в розмірі 1 678,61 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень 61 коп.) гривень.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий