Постанова № 26774729, 06.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3096/2012

06 вересня 2012 року 11год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Любежаніної Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Овдійчук О.О., Гулюк Г.В.

відповідача: представник Воробйова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" звернулося до суду з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 року №№0000161640, 0000151640.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Пояснили, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Представництва "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, відображених в деклараціях з ПДВ за липень-листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.05.2011 року по 31.10.2011 року та правильності відображення податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації за грудень 2011 року. Під час даної перевірки було виявлено завищення платником податку суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень-листопад 2011 року та, як наслідок, заниження суми податку на додану вартість за грудень 2011 року.

Позивач з такими висновками органу державної податкової служби не згідний, вважає, що вони ґрунтуються на неврахуванні всіх обставин, що мають значення для спірних правовідносин та на невірному застосуванні норм податкового законодавства.

Представники позивача зазначили, що при звірці даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до звітного податкових періодах, посадовими особами органу державної податкової служби з незрозумілих платнику податків причин не враховувались документи на підтвердження здійснення оплати по ряду контрагентів. Крім того, до уваги не бралися суми податкових зобов'язань, сплачені при отриманні Представництвом на території України послуг від нерезидента - ТОВ "Азеркорпу-Аутобан", які підтверджуються необхідними податковими накладними та відображалися у податковій звітності відповідних періодів.

Крім того, представники позивача вказали, що під час перевірки було виявлено включення Представництвом до складу податкового кредиту у липні та жовтні 2011 року сум податку на додану вартість, сплачених при безоплатному ввезені товарів на митну територію України в режимі імпорту, до складу податкового кредиту вересня 2011 року - сум податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр", по якому згідно даних податкової звітності наявні розбіжності у податкових зобов'язаннях.

Представники позивача вважають, що операція імпорту дає право на формування платником податків податкового кредиту, незалежності від факту оплатності/безоплатності ввезення товарів. Також зазначили, що господарські операції з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр" фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними первинними документами, які дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Пояснили, що розбіжність у податкових зобов'язаннях спричинена неприйняттям органом державної податкової служби податкової звітності ТОВ "Укрдорцентр", яка оскаржена в судовому порядку та визнана неправомірною. Тому, просять позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. На обґрунтування заперечень зазначив, що перевірка Представництва проводилась з підстав подання останнім декларацій за липень-листопад 2011 року, в яких заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів податок на додану вартість, що становить більше 100000,00 грн. Під час перевірки було виявлено порушення Представництвом п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень-листопад 2011 року та, як наслідок, заниження суми податку на додану вартість за грудень 2011 року.

В основу таких висновків відповідача покладено ті обставини, що під час звірки даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до звітного податкових періодах, посадовими особами органу державної податкової служби було виявлено відсутність підтвердження сплати деяких сум податку на додану вартість. Крім того, під час перевірки відповідачем виявлено неправомірне формування Представництвом податкового кредиту по операціях з безоплатного імпорту товарів, а також по господарських операціях з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр". З огляду на це, у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (надалі - Представництво) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, відображених в деклараціях з ПДВ за липень-листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.05.2011 року по 31.10.2011 року та правильності відображення податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації за грудень 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 11.04.2012 року за №133/15-26607596 (т. 1 а.с. 15-28).

Представництвом подано заперечення щодо виявлених під час перевірки порушень законодавства. За результатами розгляду заперечень платника податків, висновки акту перевірки залишено без змін (т. 1 а.с. 78-81).

На підставі акту та матеріалів перевірки органом державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року:

- форми "В1" №0000151640, згідно якого Представництву зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість, заявленого у податкових деклараціях: за липень 2011 року - на суму 241451,00 грн., за серпень 2011 року - на суму 24596,00 грн., за вересень 2011 року - на суму 232149,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 197344,00 грн., за листопад 2011 року - на суму 72410,00 грн., що в загальному складає 767950,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 383975,00 грн. (т. 1 а.с. 30);

- форми "Р" №0000161640, згідно якого Представництву збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 784438,50 грн., в тому числі 522959,00 грн. за основним платежем та 5261479,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1 а.с. 29).

Вказані податкові повідомлення-рішення платником податків оскаржено в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 31-32, 82-92).

В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки відповідача про порушення Представництвом п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), що полягало у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість: у липні 2011 року - на суму 241451,00 грн.; у серпні 2011 року - на суму 24596,00 грн.; у вересні 2011 року - на суму 232149,00 грн.; у жовтні 2011 року - на суму 197344,00 грн.; у листопаді 2011 року - на суму 72410,00 грн., а також у заниженні суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2011 року на суму 522959,00 грн.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).

Згідно з п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що в разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року Представництвом задекларовано до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів суму 2895652,00 грн. (т. 1 а.с. 123-146).

Під час звірки органом державної податкової служби даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до липня 2011 року звітних податкових періодах (травень - червень 2011 року), було підтверджено лише 2654201,00 грн. бюджетного відшкодування, що відображено у таблиці №1, яка є додатком до акту перевірки Представництва (т. 1 а.с. 182-186).

Проте, при проведенні звірки відповідачем не враховано суми податку на додану вартість, сплачені Представництвом наступним постачальникам:

- ТОВ "Транс Лайн Груп" - 33333,33 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №2469 від 25.05.2011 року та податковою накладною №5 від 25.06.2011 року (т. 1 а.с. 188, 191);

- ТОВ "Трансмост" - 373310,15 грн., що підтверджується: платіжними дорученнями №1675 від 05.05.2011 року, №2015 від 30.05.2011 року; податковою накладною №233 від 31.10.2010 року; розрахунком за №7/233 від 30.11.2010 року коригування до податкової накладної №233 від 31.10.2010 року (т. 1 а.с. 189-190, 192-193),

Відповідачем також не враховано суми податкових зобов'язань, сплачені при отриманні Представництвом на території України послуг від нерезидента - ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" - 186512,04 грн., що підтверджується податковими накладними №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 31.05.2011 року (т. 1 а.с. 194-202).

Пояснень щодо причин неврахування вказаних первинних документів при здійсненні звірки розрахунку бюджетного відшкодування представник відповідача в судовому засіданні надати не зміг. Надання цих документів під час перевірки не спростував.

Крім того, з урахуванням результатів попередньої перевірки Представництва (оформленої актом №1114/23-26607596 від 18.11.2011 року), відповідачем не бралися до уваги суми податку на додану вартість - 190104,00 грн., сплачені митним органам при імпорті товарів, які отримувалися на безоплатній основі, та включені Представництвом до складу податкового кредиту липня 2011 року.

Представництво зареєстроване в Україні у встановленому законодавством порядку, здійснює господарську діяльність з будівництва мостів, тунелів, доріг і автострад тощо та є платником податку на додану вартість (а.с. 11-14, 93-98).

28.03.2011 року між ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Республіка Азербайджан) та Представництвом було укладено Договір №Е-STM064/28.03.2011, предметом якого стала поставка даним товариством для Представництва на безоплатній основі, без передачі права власності іншим особам, нових запчастин до дорожніх катків марки Bomag в асортименті (т. 1 а.с. 179-181).

У вказаному Договорі сторонами погоджено, що його загальна сума встановлюється лише для облікових та митних цілей, а оплата вартості запчастин не здійснюється.

На виконання умов Договору, Представництвом імпортовано на митну територію України запчастини на підставі вантажно-митної декларації №204000016/2011/000170 від 01.07.2011 року (т. 1 а.с. 147-178).

При митному оформленні імпортованих запчастин Представництвом сплачено податок на додану вартість у загальній сумі 190103,82 грн., який включено до складу податкового кредиту липня 2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, підставами для віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту є нарахування (сплата) такого податку при придбанні товарів (послуг), що в подальшому використовуються платником податків у його господарській діяльності.

Згідно з п. 180.1 ст. 180 та пп. "в" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України є платником податку для цілей оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

При цьому, в силу положень пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо сплати мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Пунктом 206.1 ст.206 Податкового кодексу України встановлено, що при ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Таким чином, операція з імпорту товарів підлягає оплаті податком на додану вартість, який визначається з договірної вартості товару, та сплачується до або на дату подання вантажно-митної декларації до контролюючого органу, яким в даному випадку є митний орган.

Тому, виконавши перед бюджетом зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при імпорті товарів для подальшого використання в межах власної господарської діяльності, платник податків має всі підстави для зарахування сум такого податку до складу податкового кредиту.

При цьому, відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечується, що запчастини, отримані Представництвом згідно Договору №Е-STM064/28.03.2011 від 28.03.2011 року в подальшому використовувалися в межах господарської діяльності представництва.

У відповідності до вимог п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, в разі ввезення товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на нарахування податкового кредиту є вантажно-митна декларація, в якій зазначено суму сплаченого податку.

Стосовно доводів відповідача, щодо виникнення у платника податків права на нарахування податкового кредиту лише в разі здійснення оплатних операцій з придбання або виготовлення товарів, то суд зазначає, що згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми, податковий кредит, сформований за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених при імпорті на безоплатній основі товарів, що в подальшому використовуються в межах господарської діяльності платника податків, вважається таким, що сформований правомірно, однак орган державної податкової служби не позбавлений права довести факт невідповідності задекларованого в податковому обліку та прописаного в законодавстві.

Суд приходить до висновку, що імпорт у ст. 198 Податкового кодексу України згадується нарівні з операціями з придбання та виготовлення товарів, а не включається до складу придбання товару та передбачає обов'язкову оплатність. Інакше, була б відсутня необхідність окремо закріплювати в чинному податковому законодавстві порядок сплати податку на додану вартість під час імпорту товарів та зазначати його в нормах, що передбачають право на формування податкового кредиту, зокрема в п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, заявлена позивачем у липні 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів - 2895652,00 грн. знаходить своє підтвердження, а висновки відповідача про її завищення на 241451,00 грн. є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року Представництвом задекларовано до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів суму 1673757,00 грн. (т. 1 а.с. 205-217).

Під час звірки органом державної податкової служби даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до серпня 2011 року звітних податкових періодах (липень 2011 року), було підтверджено лише 1649161,00 грн. бюджетного відшкодування, що відображено у таблиці №2, яка є додатком до акту перевірки Представництва (т. 1 а.с. 218-220).

Проте, при проведенні звірки відповідачем не враховано суми податку на додану вартість, сплачені Представництвом наступним постачальникам:

- ДП "Укрдіпродор" - 8601,40 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №2720 від 15.07.2011 року; податковою накладною №219 від 30.06.2011 року (т. 1 а.с. 222, 226);

- ТОВ "Альтех ТМ-Сервіс" - 642,80 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №2228 від 10.06.2011 року; податковою накладною №40 від 09.06.2011 року (т. 1 а.с. 223, 227),

- ТОВ "Вирівський кар'єр" - 40192,64 грн., що підтверджується: платіжними дорученнями №1843, №1870 від 18.05.2011 року; податковими накладними №133 від 14.05.2011 року, №342 від 29.05.2011 року, №358 від 31.05.2011 року (т. 1 а.с. 224-225, 228-230).

Відповідачем також не враховано суми податкових зобов'язань, сплачені при отриманні Представництвом на території України послуг від нерезидента - ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" - 167896,64 грн., що підтверджується податковими накладними №5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 30.06.2011 року (т. 1 а.с. 231-239).

Пояснень щодо причин неврахування вказаних первинних документів при здійсненні звірки розрахунку бюджетного відшкодування представник відповідача в судовому засіданні надати не зміг. Надання цих документів під час перевірки не спростував.

З огляду на наведене, заявлена позивачем у серпні 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів - 1673757,00 грн. знаходить своє підтвердження, а висновки відповідача про її завищення на 24596,00 грн. є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року Представництвом задекларовано до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів суму 1198836,00 грн. (т. 1 а.с. 241-250, т. 2 а.с. 1-26).

Під час звірки органом державної податкової служби даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до вересня 2011 року звітних податкових періодах (серпень 2011 року), було підтверджено лише 966687,00 грн. бюджетного відшкодування, що відображено у таблиці №3, яка є додатком до акту перевірки Представництва (т. 2 а.с. 26-29).

Проте, при проведенні звірки відповідачем не враховано суми податку на додану вартість, сплачені Представництвом наступним постачальникам:

- ТОВ "Вирівський кар'єр" - 15298,50 грн., що підтверджується: платіжними дорученнями №2961 від 02.08.2011 року, №3034 від 09.08.2011 року; податковою накладною №101 від 12.05.2011 року (т. 2 а.с. 31-32, 51);

- ТОВ "Сучасні дорожні технології" - 31666,66 грн., що підтверджується: платіжними дорученнями №2508 від 01.07.2011 року, №2573 від 06.07.2011 року, №2711 від 14.07.2011 року, №3082 від 10.08.2011 року; податковими накладними №1 від 04.07.2011 року, №1 від 10.08.2011 року, №5 від 25.08.2011 року (т. 2 а.с. 33-36, 52-54);

- ППФ "Рембудспецсервіс" - 17287,06 грн., що підтверджується: платіжним дорученням №2608 від 07.07.2011 року, №2854 від 26.07.2011 року, №2966 від 03.09.2011 року, №3201 від 17.08.2011 року, №3256 від 22.08.2011 року; податковими накладними №4 від 30.06.2011 року, №5 від 29.07.2011 року (т. 1 а.с. 37-41, 55-56);

- ВАТ "Берестовецький кар'єр" - 57433,46 грн., що підтверджується: платіжними дорученнями №2536 від 04.07.2011 року, №2667 від 12.07.2011 року, №2761 від 20.07.2011 року, №2845 від 26.07.2011 року, №2893 від 28.07.2011 року, №3015 від 08.08.2011 року, №3074 від 10.08.2011 року, №3196 від 17.08.2011 року, №3220 від 18.08.2011 року; податковими накладними №263 від 26.07.2011 року, №264 від 29.07.2011 року, №235 від 10.08.2011 року, №272 від 18.08.2011 року (т. 2 а.с. 42-50, 57-60).

Відповідачем також не враховано суми податкових зобов'язань, сплачені при отриманні Представництвом на території України послуг від нерезидента - ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" - 123649,00 грн., що підтверджується податковими накладними №8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 від 31.07.2011 року (т. 2 а.с. 61-69).

Пояснень щодо причин неврахування вказаних первинних документів при здійсненні звірки розрахунку бюджетного відшкодування представник відповідача в судовому засіданні надати не зміг. Надання цих документів під час перевірки не спростував.

Крім того, з урахуванням результатів попередньої перевірки Представництва (оформленої актом №1114/23-26607596 від 18.11.2011 року), відповідачем не бралися до уваги суми податку на додану вартість - 241675,50 грн., сплачені в межах господарських операцій з контрагентом ТОВ "Укрдорцентр", через наявність відхилення по податковим зобов'язанням платника податків із даним контрагентом.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

04.01.2011 року між ТОВ "Укрдорцентр" та Представництвом було укладено Договір №37-09/УДЦ, предметом якого стала поставка товариством для представництва на нафтопродуктів (т. 2 а.с. 78 - 80).

Фактичне здійснення поставки нафтопродуктів підтверджується:

- видатковими накладними: №002501 від 25.01.2011 року на суму 238986,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 39831,00 грн.; №002601 від 26.01.2011 року на суму 256014,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 42669,00 грн.; №002701 від 27.01.2011 року на суму 673101,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 112183,50 грн.; №003101 від 31.01.2011 року на суму 281952,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 46992,00 грн. (т. 2 а.с. 85 - 99);

- товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 89 - 99);

- податковими накладними: №2501 від 25.01.2011 року на суму 238986,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 39831,00 грн.; №2601 від 26.01.2011 року на суму 256014,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 42669,00 грн.; №2701 від 27.01.2011 року на суму 673101,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 112183,50 грн.; №3101 від 31.01.2011 року на суму 281952,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 46992,00 грн. (т. 2 а.с. 81 - 84).

Наявність у ТОВ "Укрдорцентр" спеціальної правосуб'єктності під час здійснення господарських операцій з позивачем підтверджується: свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №725405; довідкою серії АА №352310 з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України, згідно якої основним видом діяльності даного товариства є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; витягом серії АЄ №234783 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; свідоцтвом №100291101 від 10.07.2010 року про реєстрацію товариства платником податку на додану вартість (т. 2 а.с. 71 - 74).

Підставою для тверджень щодо наявності відхилень по податковим зобов'язанням між Представництвом та даним контрагентом стало неприйняття органом державної податкової служби податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року від ТОВ "Укрдорцентр".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 року по справі №2а-5498/11/2670 задоволено адміністративний позов ТОВ "Укрдорцентр" до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про зобов'язано прийняти та вважати поданими податкові декларації з податку на додану вартість, в тому числі і за січень 2011 року (т. 2 а.с. 75 - 76).

За результатами апеляційного перегляду, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 року по справі №2а-5498/11/2670 залишено без змін (т. 2 а.с. 77).

Отже, зазначене судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на наведене, заявлена позивачем у вересні 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів - 1198836,00 грн. знаходить своє підтвердження, а висновки відповідача про її завищення на 232149,00 грн. є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року Представництвом задекларовано до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів суму 954880,00 грн. (т. 1 а.с. 101 - 133).

В акті перевірки Представництва зазначається, що під час звірки органом державної податкової служби даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до жовтня 2011 року звітних податкових періодах (серпень 2011 року), було підтверджено лише 757536,00 грн. бюджетного відшкодування (ст. акту 20, т. 1 а.с. 24).

В той же час, у таблиці №4, яка є додатком до акту перевірки Представництва вказано підтверджену суму - 955597,00 грн. (т. 2 а.с. 160 - 165).

При цьому, при проведенні звірки відповідачем не враховано суми податкових зобов'язань, сплачені при отриманні Представництвом на території України послуг від нерезидента - ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" - 319563,00 грн., що підтверджується податковими накладними №6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 від 31.08.2011 року (т. 2 а.с. 165-173).

Пояснень щодо розбіжностей сум, наведених в акті перевірки та в таблиці №4 та причин неврахування вказаних первинних документів при здійсненні звірки розрахунку бюджетного відшкодування представник відповідача в судовому засіданні надати не зміг. Надання цих документів під час перевірки не спростував.

Крім того, відповідачем не бралися до уваги суми податку на додану вартість - 56387,00 грн., сплачені митним органам при імпорті товарів, які отримувалися на безоплатній основі, та включені Представництвом до складу податкового кредиту жовтня 2011 року.

28.09.2011 року між ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Республіка Азербайджан) та Представництвом було укладено Договір №Е-647/13.10.2010-2, предметом якого стала поставка товариством для представництва на безоплатній основі, без передачі права власності іншим особам, нових запчастин до вантажних автомобілів марки Mercedes-Benz в асортименті (т. 2 а.с. 155-157).

03.10.2011 року між ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Республіка Азербайджан) та Представництвом було укладено Договір №Е-750/13.04.2011, предметом якого стала поставка товариством для представництва на безоплатній основі, без передачі права власності іншим особам, нових запчастин до вантажних автомобілів марки Mercedes-Benz, до фронтальних навантажувачів та іншої будівельної техніки марки Komatsu, до механізму для забивання штабелів марки Fabu в асортименті (т. 2 а.с. 146-150).

У вказаних Договорах сторонами погоджено, що їх загальна сума встановлюється лише для облікових та митних цілей, а оплата вартості запчастин не здійснюється.

На виконання умов Договору, Представництвом імпортовано на митну територію України запчастини на підставі вантажно-митної декларації №204000016/2011/000170 від 01.07.2011 року (т. 1 а.с. 147-178).

На виконання умов Договору №Е-647/13.10.2010-2 від 28.09.2011 року Представництвом імпортовано на митну територію України запчастини на підставі вантажно-митної декларації №204000011/2011/005751 від 20.10.2011 року (т. 2 а.с. 151-154).

На виконання умов Договору №Е-750/13.04.2011 від 03.10.2011 року Представництвом імпортовано на митну територію України запчастини на підставі вантажно-митної декларації №204000011/2011/005746 від 20.10.2011 року (т. 2 а.с. 134-145).

При митному оформленні імпортованих запчастин Представництвом сплачено податок на додану вартість у загальній сумі 56387,00 грн., який включено до складу податкового кредиту жовтня 2011 року.

З підстав аналогічних наведеним в обґрунтування правомірності формування Представництвом податкового кредиту по імпортним операціям згідно Договору №Е-STM064/28.03.2011 від 28.03.2011 року, суд приходить до висновку про правомірність включення Представництвом суми податку на додану вартість - 56387,00 грн. до складу податкового кредиту жовтня 2011 року.

З огляду на наведене, заявлена позивачем у жовтні 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів - 954880,00 грн. знаходить своє підтвердження, а висновки відповідача про її завищення на 197344,00 грн. є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року Представництвом задекларовано до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів суму 531702,00 грн. (т. 2 а.с. 185 - 195).

В акті перевірки Представництва зазначається, що під час звірки органом державної податкової служби даних, зазначених платником податку в розрахунку бюджетного відшкодування із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів/послуг постачальникам у попередніх до листопада 2011 року звітних податкових періодах (жовтень 2011 року), було підтверджено лише 459292,00 грн. бюджетного відшкодування (ст. акту 22, т. 1 а.с. 25).

В той же час, у таблиці №5, яка є додатком до акту перевірки Представництва вказано підтверджену суму - 532380,00 грн. (т. 2 а.с. 197 - 200).

При цьому, при проведенні звірки відповідачем не враховано суми податкових зобов'язань, сплачені при отриманні Представництвом на території України послуг від нерезидента - ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" - 319563,00 грн., що підтверджується податковими накладними №5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 30.09.2011 року (т. 2 а.с. 200-210).

Пояснень щодо розбіжностей сум, наведених в акті перевірки та в таблиці №5 та причин неврахування вказаних первинних документів при здійсненні звірки розрахунку бюджетного відшкодування представник відповідача в судовому засіданні надати не зміг. Надання цих документів під час перевірки не спростував.

З огляду на наведене, заявлена позивачем у листопаді 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів - 531702,00 грн. знаходить своє підтвердження, а висновки відповідача про її завищення на 72410,00 грн. є безпідставними.

Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення №0000151640 від 20.04.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

В акті перевірки Представництва зазначається, що підставою для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 522959,00 грн. є наведені у розділах 3-7 акту порушення (ст. акту 23, т. 1 а.с. 26).

Оскільки судом спростовано твердження відповідача щодо наявності будь-яких порушень податкового законодавства у періоді, що перевірявся, такі висновки органу державної податкової служби є безпідставними.

Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення №0000161640 від 20.04.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позов підлягає до задоволенні повністю.

В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції у Рівненській області №0000151640 від 20.04.2012 року, згідно якого Представництву "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додатну вартість у розмірі 767950,00 грн. та застосовано штрані (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 383975,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції у Рівненській області №0000161640 від 20.04.2012 року, згідно якого Представництву "ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 784438,50 грн., а саме 522959,00 грн. за основним платежем та 261479,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азеркорпу-Аутобан" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.