Рішення № 26772124, 23.10.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/990/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Холкіна Г. І.,

при секретарі -Жмак Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить суд витребувати майно з чужого незаконного володіння, а саме домоволодіння АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивують тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за ними закріплене право власності по ? частині домоволодіння АДРЕСА_1. Після прийняття спадщини позивачі дали у місцеву газету об'яву про продаж вказаного домоволодіння, згідно якого у липня 2010 року до них звернулась відповідач ОСОБА_3 Між сторонами відбулась усна домовленість про продаж домоволодіння та встановлена ціна на нього. Оформити договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі не представилось можливим, оскільки земельна ділянки не приватизована. Відповідач зобов'язалась прискорити приватизацію. Взаємовідносини сторін ґрунтувались на довірі, тому що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було давніми знайомими. На період той часу відповідач не мала свого житла, тому попросила дозволу на проживання у будинку до отримання офіційних документів, про що позивачі погодились. Задаток та квартирну плату ОСОБА_3 не давала. Коли державний акт на землю був отриманий у березні 2012 року, проведена незалежна оцінка майна та експертна оцінка землі, у червні 2012 року позивачі запропонували відповідачу оформити нотаріально договір купівлі-продажу будинку. Однак, відповідач почала ухилятися від явки до нотаріуса. В даний час ОСОБА_3 без будь-яких не будь законних підстав проживає у будинку, який належіть позивачам. Без домовленості з власниками провела будівельно-ремонтні роботи та самовільні споруди. Вона ховається від спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не дозволяє їм заходити на території домоволодіння. Довгий час позивачі позбавлені можливості користуватися та розпоряджатися домоволодіння, що їм належить. Добровільно виселитись з будинку відповідач відмовляється. У зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, відсутністю можливості власникам користуватися своєю власністю, позивачі мусили звернутись до суду, тому просили витребувати своє майно з чужого незаконного володіння та виселити відповідача з будинку АДРЕСА_1.

У судовому засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник свої вимоги підтримали, просили задовольнити свій позов та витребувати своє майно з чужого незаконного володіння та виселити ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1, оскільки добровільно вирішити питання не представляє можливості. Не заперечували, що дозволили позивачу тимчасово проживати у їхньому будинку до отримання усіх необхідних документів для оформлення договору купівлі-продажу, але не просили проводити будь які будівельно-ремонтні роботи, тому сплачувати їх вартість не наміряні. Не заперечують проти того, щоб відповідач забрав усі самовільно збудовані споруди та зроблені внески у будинок, та повернула його первозданний вигляд.

У судовому засідання відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що за вказану ціну відмовляється покупати будинок, тому що вважає його завищеним, оскільки нею були проведені деякі ремонтні роботи по благоустрою домоволодіння. Просить позивачів заплатити їй за проведений ремонт ї тільки тоді виселиться з будинку.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, які надані сторонами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно копії заповіту від 05.12.2003 року (а.с.7), копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.05.2010 року (а.с.8), витягів №№23741888, 23741568 від 21.05.2010 року про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.9,10), витягів №326371560 від 10.06.2010 року та №27416179 від 23.09.2010 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно КРП «БТІ м.Джанкоя» (а.с.11, 12), копією технічного паспорту на житловий фонд індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-19), де зазначається належність вказаного будинку позивачам у ? частині. У відповідності копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №902220 від 24.02.2012 року (а.с.26-27), витягу з реєстру прав власності на земельну ділянку №34197466 від 21.05.2012 року (а.с.28), звіт експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 244,0м2 (а.с.20-25), позивачам по ? частині належить будинок, земельна ділянка з усіма спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 41 Конституцією України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріпляє право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира у відповідності до вимог ст.ст.379, 382 ЦК України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 109 ЖК України передбачається виселення із займає мого житлового приміщення у встановленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи, позивачі як власники спірного житлового будинку надалі згоди на проживання в даному будинку своєї знайомої - ОСОБА_3 на час доки не вирішиться питання щодо оформлення офіційних документів на придбання домоволодіння. У березні 2012 році був отриманий державний акт на землю, проведені незалежна оцінка майна та експертна оцінка землі, та вже у червні 2012 року позивачі запропонували відповідачу оформити договір купівлі-продажу, однак остання почала ухилятися від явки до нотаріуса, ховатись від спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не дозволяє їм заходити на території домоволодіння та в добровільному порядку звільнити будинок не погодилася, посилаючись на те, що вклала на його благоустрій багато грошей, тому має право на проживання в будинку.

Доводи відповідача ОСОБА_3 щодо завищеної ціни вартості домоволодіння, оскільки нею були проведені деякі ремонтні роботи по його ремонту, та вимагання сплатити вартість робіт, суд вважає безпідставними, оскільки тільки власник майна, яким вона не є, має право вільно користуватись та розпоряджатись ним.

З огляду на наведене та встановивши, що ОСОБА_3 вселилась в спірний будинок як тимчасовий мешканець до вирішення питання щодо оформлення документів на землю, без законних правових підстав утримує домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить на праві власності позивачам, оформляти договір купівлі-продажу відмовляється, суд вважає, що права позивачів, як власників зазначеного домоволодіння, порушені, що відповідно до правил ст.387 ЦК України є підставою для витребування з чужого незаконного володіння у відповідача шляхом її виселення з будинку.

Повний текст рішення виготовлений 24.10.2012 року.

На підставі ст.ст.386, 387 Цивільного|родинного| кодексу України, 109 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 що належить у рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняте домоволодіння АДРЕСА_1, що належить у рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виселити ОСОБА_3 з домоволодіння АДРЕСА_1, що належить у рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2, без надання їй іншого жилого приміщення.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення віддруковане суддею одноособово.

Суддя Г. І. Холкіна