Рішення № 26761995, 17.10.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/3043/2012

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

05.10.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ «Содовий завод»про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що він з 01.09.1987 року по 01.02.2001 року працював у відповідача на посаді слюсаря-ремонтника цеху кальцинованої соди, а 01.02.2001 року він був звільнений з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України (за переводом). На час його звільнення заборгованість по заробітній платі з травня 1999 року по 01 лютого 2001 року складала 1033,92 грн., але в наслідок відсутності коштів відповідач і досі не виплатив йому заборгованість, що є порушення ст. 116 КЗпП України. Він неодноразово звертався до відповідача про сплату йому заробітної плати, але до теперішнього часу йому заробітну плату не виплатили. Також протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, він змінив свій образ життя та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, він не мав змоги своєчасно сплачувати житлово-комунальні послуги, належним чином харчуватись та вдягатись, утримувати свою сімю, внаслідок чого йому довелося брати гроші в борг у сусідів. Моральну шкоду він оцінює у 5000 грн. Просив стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати у сумі 1033,92 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 02.02.2001 року в розмірі 18874,73 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати з 01.05.1999 року по день постановлення рішення в сумі 8418,73 грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, які співпадають із викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод»у судове засідання не зявився, причин своєї неявки до суду не повідомив, у звязку з чим судом було прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин:

Як встановлено у судовому засіданні, позивач з 01.09.1987 року по 01.02.2001 року працював у відповідача на посаді слюсаря-ремонтника цеху кальцинованої соди, а 01.02.2001 року він був звільнений з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України (за переводом).. Розмір заборгованості із заробітної плати складає 840,69 грн. (а.с. 7-10).

Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ «Содовий завод», станом на вересень 2012 року ліквідаційна процедура не закінчена (а.с. 11).

Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу ч. 6, ч. 7 ст. 12 зазначеного Закону видно, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки не є спором про стягнення заробітної плати.

З ухвали господарського суду від 11.09.2012 року (а.с. 11), вбачається, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ Содовий завод м. Словянськ, а постановою господарського суду від 04.09.2003 року ВАТ Содовий завод м. Словянськ визнано банкрутом.

Оскільки передбачене ст. 117 КЗпП України стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є санкцією в розумінні Закону, то суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку не входять до переліку зобовязань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, тому неможливе стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до абзаців 5,6,7,9,10 пункту 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення ст. 233 КЗпП України у взаємозвязку з положеннями статей 117,2371 цього кодексу у трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у ст. 2371 КЗпП України. Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором. Строки звернення до суду за відшкодуванням моральної шкоди в зазначеній статті (2371) не встановлено. Конституційний Суд України вважає, що в аспекті конституційного звернення визначені Цивільним кодексом України і КЗпП України підстави та порядок відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди слід розглядати у нерозривному зв'язку з положеннями статті 233 Кодексу, у яких встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, зокрема тримісячний строк, який розпочинається з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Звільнений працівник, якому з вини власника або уповноваженого ним органу несвоєчасно виплатили належні при звільненні суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

У звязку з цим, а також враховуючи обставини справи, ту обставину, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ «Содовий завод», станом на вересень 2012 року ліквідаційна процедура не закінчена, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає, що в стягненні моральної шкоди з відповідача на користь позивача належить відмовити.

Щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з порушенням строків її виплати, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Між тим, згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації; відсутні данні про розмір заборгованості по місяцях за яки вона утворилася.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати (індексації) також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, 233, 2371 КЗпП України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод»про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. вул. Чубаря, буд. 91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895:

·на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Словянськ, вул. Костянтинівська, буд. 52, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

-заборгованість по заробітній платі в сумі 1033 грн. 92 коп. (Одна тисяча тридцять три гривни 92 копійки).

·на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. (Двісті чотирнадцять гривен 60 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Словянську (м. Словянськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Словянську (м. Словянськ).

Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто Словянським міськрайонним судом у разі подання відповідачем заяви про його перегляд у 10-ти денний термін з часу отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2012 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський