Рішення № 26761900, 17.10.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2957/2012

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод»про стягнення заборгованості із заробітної плати з індексацією і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ «Содовий завод»про стягнення заборгованості із заробітної плати з індексацією і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що його рідний батько ОСОБА_2 з 1962 року по 1998 рік працював у відповідача на різних посадах, та 11.05.1998 року був звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. На час його звільнення була заборгованість із заробітної плати, яку він не отримав, а в 2006 році помер. Далі позивач посилається на те, що відповідно до ст. 1227 ЦК України він, як член сімї померлого батька, має право на отримання його заборгованості із заробітної плати. Також вважає, що він має право на отримання середнього заробітку батька з часу його звільнення по час винесення судом рішення та на компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, невиплаченої при звільненні з роботи померлого батька ОСОБА_2 в сумі 673,72 грн. з індексацією та його середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20160,14 грн., а всього 20833,79 грн. 79 коп.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, які співпадають із викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод»у судове засідання не зявився, причин своєї неявки до суду не повідомив, у звязку з чим судом було прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин:

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 з 1962 року по 1998 рік працював у відповідача на різних посадах, та 11.05.1998 року був звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Розмір заборгованості із заробітної плати складає 475,72 грн. (а.с.2-5).

28.07.2006 року ОСОБА_2 помер (а.с. 7).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2; на ОСОБА_1 ВАТ «Содовий Завод»оформлена заборгованість по заробітній платі померлого батька (а.с. 8-9,4).

Ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ «Содовий завод», станом на вересень 2012 року ліквідаційна процедура не закінчена (а.с. 18-19).

Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у звязку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодуваннь у звязку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сімї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Таким чином, за змістом ст. 1227 ЦК України членам сімї спадкодавця передаються суми заробітної плати, які йому належали, але не були ним одержані за життя. Зазначена норма права не перебачає передачу членам сімї компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати та/або середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку.

Сума заробітної плати, яка належала померлому ОСОБА_2 та не була ним за життя отримана, складає 475,72 грн. Розмір цієї суми заробітної плати сторонами по справі визнається і не оскаржується.

Таким чином, ОСОБА_1, який є спадкоємцем померлого ОСОБА_2, має право на одержання належної ОСОБА_2 суми заробітної плати в розмірі 475,72 грн., права на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати та/або середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку ОСОБА_1 не має.

Суд також враховує ту обставину, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ «Содовий завод», станом на вересень 2012 року ліквідаційна процедура не закінчена, так, як відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу ч. 6, ч. 7 ст. 12 зазначеного Закону видно, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки не є спором про стягнення заробітної плати.

З ухвали господарського суду від 11.09.2012 року (а.с. 18-19), вбачається, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ Содовий завод м. Словянськ, а постановою господарського суду від 04.09.2003 року ВАТ Содовий завод м. Словянськ визнано банкрутом.

Оскільки передбачене ст. 117 КЗпП України стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є санкцією в розумінні Закону, то суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку його померлого батька ОСОБА_2 за затримку розрахунку не входять до переліку зобовязань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, тому стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку в даному випадку неможливе і за цією підставою, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з порушенням строків її виплати не може бути задоволено також із наступних підстав:

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Між тим, згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації; відсутні данні про розмір заборгованості по місяцях за яки вона утворилася.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати (індексації) також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, 233 КЗпП України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», ст.1227 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод»про стягнення заборгованості із заробітної плати з індексацією і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. вул. Чубаря, буд. 91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895:

·на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 246660840:

-суми заробітної плати, що належить спадкодавцю ОСОБА_2, який помер 28.07.2006 року. в розмірі 475 грн. 72 коп. (Чотириста сімдесят пять гривни 72 копійки).

·на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. (Двісті чотирнадцять гривен 60 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Словянську (м. Словянськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Словянську (м. Словянськ).

Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто Словянським міськрайонним судом у разі подання відповідачем заяви про його перегляд у 10-ти денний термін з часу отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2012 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський