Рішення № 26754282, 22.10.2012, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/1422/562/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі головуючого

судді - Яворської Н.І.

При секретарі - Себестьянській І.П.

З участю позивача ОСОБА_1 І,Г..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка цивільну справу ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Райсількомунгосп»(далі КП «Райсількомунгосп») Березнегуватського району Миколаївської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Березнегуватська районна державна адміністрація про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебував з КП «Райсількомунгосп» у трудових відносинах з 22.04.2008 року по 16 жовтня 2010 рік. Роботодавцем трудову книжку при звільнені не видано, чим було порушено його право в подальшому на працевлаштування. На неодноразові звернення надати довідку про середньомісячний заробіток, відповідач відповіді не надав, трудову книжку повернув у травні 2012 року, проте записи про роботу не вніс.

Просив зобовязати відповідача внести запис в трудову книжку зазначивши факт перебування в трудових відносинах за період з 22.04.2008 року по 16.10.2010 рік. Стягнути з відповідача 3000 грн. заборгованості по заробітній платі, 17225 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 600 грн. за надання правової допомоги.

Судом на стороні відповідача третьою особою без самостійних вимог було притягнуто Березнегуватську райдержадміністрацію

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, суду показав, що рішенням Снігурівського районного суду від 28 травня 2012 року встановлено його факт роботи у відповідача з 22.04.2008 року по 03.03. 2009 рік. У стягненні заборгованості по заробітній платі та в стягненні за вимушений прогул, йому було відмовлено за предявленням позову до неналежного відповідача. Рішення не оскаржував, щодо заборгованості по зарплаті довідок надати не може бо директор КП «Райсількомунгосп»ухиляється від своїх обовязків.

Розмір моральної шкоди мотивує тим, що через затримку у видачі відповідачем трудової книжки не міг працевлаштуватися, за нервового стресу перебував у лікарні, працевлаштувався по новій трудовій книжці в червні 2011 року. Відповідач до цього часу запис в трудову книжку не вніс.

Відповідач в судове засідання не явився, в попередньому судовому засіданні (а.с.35) просив справу слуханням призначити на вересень 2012 року у звязку з перебуванням його у відпустці. В послідуючому умисно листи та повідомлення суду не приймав. Такі дії представника відповідача переконують суд в тому, що він ухилявся від явки до суду. Заперечень проти позову не надав.

Представник третьої особи, суду надав письмові твердження того, що Березнегуватська райдержадміністрація є засновником підприємства, проте останні є юридичною особою та самостійним господарським субєктом. Просили справу розглянути за відсутності їх представника.

Заслухавши позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами мають місце трудові правовідносини і виник трудовий спір.

За даними відділу статистики та повідомлень про реєстрацію в Березнегуватському районі Комунальне підприємство «Райсількомунгосп» є платником страхових внесків, має правовий статус субєкта юридичної особи (а.с.25-31)

Із запису в трудовій книжці ОСОБА_1 вбачається, що 25.04.2008 року він був прийнятий на роботу в КП «Райсількомунгосп»Березнегуватського району Миколаївської області (а.с.5)

Згідно рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2012 року (а.с.33) зобовязано директора КП «Райсількомунгосп»Березнегуватського району Миколаївської області внести запис в дублікат трудової книжки ОСОБА_1 зазначивши період його роботи з 22 квітня 2008 року по 03 березня 2009 рік. Рішення суду набрало законної сили.

На підставі наведеного, суд знаходить позовні вимоги позивача за даним позовом щодо встановлення факту перебування його в трудових відносинах з відповідачем з 22.-04.2008 року по 16.10.2010 року заявленими безпідставно, оскільки з цього приводу та підстав рішення прийнято судом 28 травня 2012 року, позивачем не оскаржувалось.

При звільненні позивачу трудову книжку видано не було. На роботу ОСОБА_1Г працевлаштувався 01 червня 2011 року, не отримавши трудової книжки від відповідача..

Відповідно до ч.1 ст. 47 Кодексу законів про працю України обовязком є видача працівникові належно оформленої трудової книжки в день звільнення. Таке право позивача було порушеним, за невидачі трудової книжки з дня звільнення (03.03.2009 року ) (а.с.24) він зміг працевлаштуватися по дублікату трудової книжки в Снігурівський професійний ліцей 01.06.2011 року (а.с.56)

За такого суд знаходить доведеним позов позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким строком суд вважає доведеним з часу звільнення , тобто з 03 березня 2009 року по день працевлаштування , а саме по 01.06.2011 рік.

Згідно п.8 Порядку розрахунку середнього заробітку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на кількість цих робочих днів.

Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду судової справи, сторона відповідача не заперечувала розрахунки, копії позовної заяви та додані до неї документи отримала, заявлені вимоги базувались на даних середнього заробітку.

Задовольняючи позовні вимоги в частині середнього заробітку за вимушений прогул, суд виходив з того , що середній заробіток відповідача згідно індивідуальних відомостей (а.с.10-11) становить 755 грн.58 коп ( 556 грн. за серпень 2008 року +210 грн за вересень = 755.58 грн. : на 30 робочих днів, так одноденний заробіток складає 25 грн.55 коп.)

Період за який розраховується середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача з 03.03 2009 року по 01.06.2011 рік , тобто загалом 648 робочих днів.

Таким чином, розрахунок виплат за час затримки при звільненні визначається шляхом множення середнього одноденного заробітку на кількість робочих днів протягом усього часу затримки. ( 25 грн.55 коп. х 648 роб.днів = 16 556 грн. 40 коп.)

Також позивач просить стягнути заборгованість по зарплаті 3000 грн.

В силу ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум , що належить йому від підприємства провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Позивач вважає, що при звільненні йому не виплачено заборгованість по зарплаті, мотивуючи таке тим, що за усною домовленістю з директором останній йому за роботу повинен сплатити таку суму за виконані бурильні роботи .

Згідно ст..1 Закону України «Про оплату праці»№ 108\95 ВР від 24 березня 1995 року, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати: основна заробітна плата винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців: додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми.

Позивач вимагаючи заборгованість по зарплаті посилався на те, що фактично виконав роботи, за які в касу підприємства було внесено 4000 грн., із яких йому належить 3000 грн. Проте, таке судом не може бути прийнято до уваги, оскільки перший не надав доказів того, що був уповноважений дирекцією підприємства на проведення бурильних робіт. В цій частині суд відмовляє позивачу в позові, як недоведеному.

Свідчення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те що позивач працював у КП «Райсількомунгоспі»до жовтня 2010 року, суд не покладає в основу рішення, оскільки такі спростовані рішенням Снігурівського районного суду від 25.05.2012 року.

За ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль , для організації свого життя.

При розгляді спору встановлено, що відповідач після довготривалого звернення в адміністрацію відповідача та органи прокуратури проходив курс лікування . (а.с.17). Розмір відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню і визначається сума судом 500 (пятсот) грн.

Відповідно до ст..88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з КП «Райсількомунгосп»на користь держави судові витрати, та відповідно до ст..84 ЦПК на користь позивача суд стягує з відповідача витрати на правову допомогу.

При розгляді справи суд керувався Конституцією України ст..124, ст..6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод , ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 року, Кодексом законів про працю, Законом України «Про оплату праці».

Керуючись ст.ст.10,60,212,213,214,215 ЦПК України суд ,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Райсількомунгосп»Березнегуватського району Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без утримання податку з доходів фізичних осіб, пенсійних та страхових внесків , за період з 03 березня 2009 року по 01 червня 2011 в сумі 16556 грн.40 коп .( шістнадцять тисяч пятсот пятдесят шість грн.. 40 коп).

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 за один місяць звернути до негайного виконання .

Стягнути з Комунального підприємства «Райсількомунгосп»Березнегуватського району Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 500 (пятсот грн..) моральної шкоди та 600 (шістсот грн.) за надання правової допомоги, а всього 1100 (одну тисячу сто грн..).

Стягнути з Комунального підприємства «Райсількомунгосп»Березнегуватського району Миколаївської області, на користь держави судовий збір 214 грн. 60 коп.

В іншій частині позову заборгованості по зарплаті позивачу відмовити як такому, що не підтверджений.

В частині позовних вимог щодо встановлення факту перебування в трудових відносинах з відповідачем позивачу відмовити, оскільки з цього приводу та підстав рішення прийнято судом 28 травня 2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення в порядку та строки передбачені статтею 294 ЦПК України.

СУДДЯ