Ухвала суду № 26745995, 31.01.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/1576/2012

н/п 6/2018/65/2012

У Х В А Л А

Іменем України

"31" січня 2012 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Колесник С.А

при секретаріХомінській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про вирішення питання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2, -

Встановив:

30.01.2012 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про вирішення питання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2, у звязку з невиконанням останнім зобовязань покладених на нього рішеннями судів.

В обґрунтування підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 зазначив, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 12605719 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський тепловозоремонтний завод»(64300, Харківська область, м. Ізюм, в'їзд Ювілейний, 1 код ЄДРПОУ 01056356) заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави.

До зведеного виконавчого провадження про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський тепловозоремонтний завод» заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави, приєднано 388 виконавчих документа на загальну суму боргу 23 119 533,15 грн. на користь фізичних, юридичних осіб і держави. На даний час до зведеного виконавчого провадження приєднано 241 виконавчий документ по стягненню заборгованостей по вимогам працівників, пов'язаних з трудовими правовідносинами на загальну суму 2 217 008,68 грн.

Зведене виконавче провадження було передано з Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області згідно постанови від 12.08.2008р. про перевірку виконавчого провадження заступником начальника Головного управління юстиції у Харківській області - начальником відділу державної виконавчої служби.

На теперішній час зведене виконавче провадження зупинено на підставі п.8.ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника, окрім вимог стягувачів, пов'язаних з трудовими правовідносинами.

Ухвалою № Б-39/02-09 виданої господарським судом Харківської області 18.11.10 введено процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2 (ліцензія серія АВ № 547842 від 08.11.2010 р., ідентифікаційнийномер НОМЕР_1, адреса: м. Харків, вул. Командарма Корка, буд. 7-А).

Ухвалою № Б-39/02-09 від 26.01.11р. господарського суду Харківської області скасовані арешти, накладені на рухоме та нерухоме майно ВАТ «ІТРЗ».

31.01.2011р. на виконання ухвали від 26.01.2011р. державним виконавцем винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, копія якої направлено на виконання в установи банків, в органи й установи які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та боржнику для відому.

Боржником, Відкритим акціонерним товариством «Ізюмський тепловозоремонтний завод» рішення судів про стягнення заборгованості по заробітної платі у добровільному порядку не виконано, боржник має невиконані зобов'язання на території України, та ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями. На виконання пункту 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів»від 24.03.08 №261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, та на виконання спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.08 №25-32/463, №25-5347, Положення статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України»встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Пунктом 8 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення виїзду в України або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється виїзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі за дорученням правоохоронних органів.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Умови і порядок виконання рішень судів, зокрема, про стягнення заборгованості по заробітній платі, визначає Закон України «Про виконавче провадження»

Разом з цим, гарантії оплати праці встановлені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці». Однак, всупереч вимогам законодавства керівники підприємств - боржників несвоєчасно виплачують заробітну плату, а в окремих випадках, взагалі позбавляють працівників винагороди за виконану роботу.

Незабезпечення керівниками підприємств-боржників гарантованих державою виплат заробітної плати призводить до погіршання матеріального достатку громадян та втрати довіри до органів влади.

Відповідно до частини 18 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»держаному виконавцю надано право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду - керівника боржника - юридичної особи за межи України - до виконання зобов'язань за рішеннями.

Отже, наявність у особи - керівника підприємства-боржника невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Розглянувши подання державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно вимог п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Норми ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачають, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За вимогами ч.2 ст.377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань. Громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань. При цьому, паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Згідно до вищевказаних норм вбачається, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника фізичної особи від виконання зобовязань за рішенням.

З заяви та доданих до неї документів не вбачається, що боржник у виконавчому провадженні ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням.

Крім ксерокопій судових наказів в кількості 5-ти шт.., ксерокопії ухвали про санацію боржника від 18.11.2010р. та ксерокопії ухвали від 26.01.2011р., які не засвідчені належним чином, доказів відкриття зведеного виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій у вказаному провадженні, до матеріалів справи не додано.

До того ж, слід зазначити, що сам факт невиконання в добровільному порядку рішення суду про стягнення коштів, не може вважатися ухиленням від виконання чи перешкоджанням в його виконанні.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні даного подання слід відмовити за відсутністю для цього законних підстав.

Керуючись ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 про вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-