Рішення № 26745597, 17.01.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3874/11

н/п 2/2018/573/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Садовського К.С.

при секретарі Однорал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2В, який діє на підставі довіреності, звернуався в інетерсах ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.07.2008 р. у розмірі 2609,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08 вересня 2011 року становить 20801,65 грн. та судові витрати.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що на підставі договору № б/н від 11.07.2008 року відповідач отримав споживчий кредит, але своєчасно його не повернув, у звязку із чим виникла заборгованість в сумі 20801,65 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

В листопаді 2011 року представник відповідача ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву, в якій просить: 1) розірвати договір про надання споживчого кредиту № б/н від 11.07.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк»; 2) зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»прийняти у ОСОБА_1 суму у розмірі 9700 грн. по курсу НБУ на день укладення кредитного договору, шляхом внесення грошових коштів на вказаний відповідачем рахунок в розмірі 405 грн. кожного місяця протягом 24 місяців починаючи з наступного місяця після набрання рішенням суду законної сили.

Представник відповідача в обґрунтування зустрічних вимог посилається на те, що договір про надання кредиту оформлений не належним чином, оскільки підставою для отримання грошей ОСОБА_1М, була лише анкета, яку він заповнив; також посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, так як криза 2008 року призвела до значного коливання курсу долара США та погіршення матеріального становища ОСОБА_1, що позбавило його можливості своєчасно повернути грошові кошти. Ці обставини повинні бути узяті Банком до уваги та борг ОСОБА_1 растрочено.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала повністю, а проти зустрічного позову відповідача заперечувала та вважає його необґрунтованим.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому просить у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі та надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, повністю задовольняє первісний позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовляє з наступних підстав.

11 липня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк, правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) укладений договір про надання споживчого кредиту /а.с. 9-11/.

Згідно умов цього договору позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 2000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем, в порушення договору та Умов і правил надання банківських послуг, зобовязання за вказаним договором своєчасно не виконувались, кредит та відсотки своєчасно не повертались, що вбачається з розрахунку заборгованості /а.с. 5-7/.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за первісним позовом становить 2609,99 доларів ШСА, а саме: 1297,93 доларів США - заборгованість за кредитом; 651,97 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 476,06 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 62,74 доларів США штраф (фіксована частина) відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг; 121.30 доларів США штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Доводи представника відповідача на порушення Банком правил надання споживчих кредитів, а саме, що а території України заборонено кредитування у іноземній валюті, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно до ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що Банк надав Відповідачу кредит в сумі 2000 доларів США відповідно до його заяви, в якій він просив надати йому кредит саме в доларах США.

Отже при укладанні цього договору сторонами була узгоджена сума кредиту саме в доларах США.

Стосовно посилань представника відповідача а істотну зі обставин, що зублю розірвання договору, то суд вважає з необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги представник відповідача посилалася на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якою керувався ОСОБА_1, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу.

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

До того ж, вимагаючи розірвання договору, на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_1 та його представником не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

ОСОБА_1 та його представником не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Оскільки ОСОБА_1 не доведено умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення її позовних вимог та розірвання кредитного договору відсутні.

Посилання відповідача на відсутність підписаного сторонами кредитного договору як такового суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 власноруч заповнив заяву про видачу кредитних коштів, у тому числі і графу про його ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг. Ці документи містять у собі усі істотні умови щодо видачі та повернення кредитних коштів.

Керуючись ст.ст. 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»(код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.07.2008 р. у розмірі 2609 /дві тисячі шістсот девять/ доларів США 99 центів, що за курсом НБУ станом на 08 вересня 2011 року становить 20801 /двадцять тисяч вісімсот одна/ грн. 65 коп. та судові витрати в сумі 328 /триста двадцять вісім/ грн. 02 коп., а всього стягнути 21129 /двадцять одна тисяча сто двадцять девять/ грн. 67 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ