Рішення № 26745249, 07.11.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3540/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р. Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Невядомського Д.В.

при секретарі Калініченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_3, третя особа Шоста Харківська державна нотаріальна контора, про визнання додаткових угод до кредитного договору недійсними та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_3, третя особа Шоста Харківська державна нотаріальна контора, про визнання додаткових угод до кредитного договору недійсними та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказав, що 29 серпня 2008 р. за адресою м. Харків вул. Артема б. 25 у офісі Філіалу ОСОБА_4 між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2»код ЄДРПОУ-№ 14282829 та ОСОБА_3 був підписаний кредитний договір № 6769624. У забезпечення цього договору № 6769624, одночасно був підписаний договір іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. (майнової поруки ) між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_1 .

На підставі договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. згідно п.1 ОСОБА_1 виступає майновим поручителем за зобов'язання ОСОБА_3.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р., іпотекою за цим Договором забезпечується виконання всіх зобов'язань громадянки України ОСОБА_3 перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р., згідно з яким Іпотекодержатель зобов'язаний в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, надати ОСОБА_3 кредит, а ОСОБА_3 зобов'язана повернути кредит в розмірі 40 000. 00 USD, а також сплатити на користь Іпотекодержателя відсотки за користування кредитом, пені, штрафи та всі інші суми, передбачені Кредитним договором.

Згідно п.1.1.2. договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. визначено: Опис суті та розміру забезпечених іпотекою зобов'язань наведені в Додатку № 1 до цього Договору, який підписується Сторонами, посвідчується нотаріально, та є невід'ємною частиною цього Договору. Для цілей цього Договору термін «Основне зобов'язання»в залежності від контексту означає одночасно як всю суму заборгованості так і будь - яку її частину окремо.

Таким чином, згідно підписаного договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. на підставі п.1 , п.1.1. у ОСОБА_1 виникло зобов'язання перед ОСОБА_4 у випадку неповернення позичальником ОСОБА_3 у строк оговорених Договорами кредитних коштів, чи відсотків за використання взятого кредиту в сумах оговорених на підставі договору кредиту договір № 6769624 від 29 серпня 2008 р. та договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. погасити заборгованість своїм приватним майном, а саме: житловим будинком по вул. Перовській, б. 31, загальною площею 88.7 кв. м., житловою площею 58.3 кв. м., яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 вартість якої на день підписання договорів складала у розмірі 548100.00 грн.

У 2008 p., 2009 p., 2010 p. ОСОБА_3 належно виконувала умови Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. перед ОСОБА_4.

У 2011 р. у ОСОБА_3 виникла заборгованість перед ОСОБА_4 у зв'язку з несвоєчасним погашенні тіла кредиту та відсотків за користування кредитом які оговорені у Кредитному договорі № 6769624 від 29 серпня 2008 р. та договорі іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. у Додатках 1, які е невід'ємною частина до цих Договорів.

На адресу майнового поручителя ОСОБА_1 через пошту у 2011 р. почали надходити листи-вимоги від Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2»про погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_4, та в листах велась мова про те, що у випадку не погашення існуючого боргу, ОСОБА_2 зверне стягнення на предмет договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. для погашення боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_4.

Зясовуючи причини таких вимог ОСОБА_4, позивач дізнався, що існують ряд документів, складених та підписаних між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_3, а саме: додаткова угода № 7497518 від 20 березня 2009 р., додаткова угода №8104325 від 28 вересня 2009 р., додаткова угода №8893696 від 26 березня 2010 р.

Як повідомила ОСОБА_6, ці три додаткові угоди до Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. були підписані фактично під впливом представників Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», які пояснювали ОСОБА_6, що, якщо вона не підпише ці угоди, то ОСОБА_2 звернеться до суду з вимогою про погашення боргу на підставі договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р., тому ОСОБА_3 повідомила, що змушена була підписати ці додаткові угоди, хоча і розуміла, що ці угоди збільшують вимоги та відповідальність перед ОСОБА_4 по Кредитному договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. , та договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. ,

Цими вище названими додатковими угодами значно змінювалась Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2 »відсоткова ставка за користування кредитними коштами ОСОБА_3, тобто на підставі цих додаткових договорів збільшена відповідальність та зобов'язання перед ОСОБА_4 , як ОСОБА_3, так і майнового поручителя тобто ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р.

Згідно ч.І ст.11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед Іпотекодержателем ія невиконання боржником основного зобов'язання виключно у межах вартості предмету іпотеки.

Згідно ч.І ст.ЗЗ Закону України «Про іпотеку»в випадку не виконання чи неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержателем вправі задовільними свої вимоги по основному зобов'язанню ніляхом стягнення на предмет іпотеки .

Згідно підписаного договору іпотеки №6769755 від 29 серпня 2008 р., п.5.10:

- Цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін. Зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі, та набувають чинності за умови підписання Сторонами з моменту їх нотаріального посвідчення. Всі додаткові угоди щодо внесення змін та доповнень до цього Договору складають його невід'ємну частину.

ОСОБА_1 не давав згоду на підписання цих додаткових угод та не приймав участь в їх обговоренні.

Крім того, договір іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р., який призначений в забезпечення Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. оформлявся в 6- тій Харківській Державній Нотаріальній Конторі ЄДРПОУ - 02900676 та посвідчувався державним нотаріусом.

Ураховуючи п.43 , п.45, п 49 Інструкції № 20/5 2004 р. вважається підписання Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р., та в забезпечення цього договору оформлення договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. однім правочином.

З таких підстав оформлення та підписання між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_7 додаткових угод до Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. а саме :, додаткової угоди № 7497518 від 20 березня 2009 р. , додаткової угоди № 8104325 від 28 вересня 2009 р., додаткової угоди №8893696 від 26 березня 2010 р. без оформлення у нотаріальній конторі та без посвідчення цих правочинів, є незаконними.

Дані вище названі додаткові угоди до Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. таку процедуру у нотаріальній конторі не проходили, нотаріусом не засвідчувались, виконані на простому аркуші паперу (тобто не на спеціальному бланку нотаріусу), що підтверджує незаконність підписання цих додаткових угод між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2 »та ОСОБА_3

Крім того, додаткова угоду № 8893696 від 26 березня 2010 року, яка підписана з боку ОСОБА_4 керівником філіалу ОСОБА_4 Анатоліївною, насправді підписаний іншою особою, що підтверджується висновком експерта №2666 від 24.03.2011 р. проведеного ХНДІСЕ ім. засл. професора ОСОБА_8

Таким чином, складання та підписання між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2» та ОСОБА_3 у протизаконний спосіб додаткової угоди № 7497518 від 20 березня 2009 р., додаткової угоди №8104325 від 28 вересня 2009 р., додаткової угоди №8893696 від 26 березня 2010 р. до Кредитного договору № 6769624 від 29 серпня 2008 р. і тим самим змінивши умови договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. не повідомивши та не заручившись згодою майнового поручителя ОСОБА_1 порушили його права та інтереси, і тім самим збільшили його відповідальність.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 позов підтримав у повному обсязі, при цьому просив стягнути моральну шкоду у повному обсязі саме з ПАТ «ПУМБ», оскільки ОСОБА_3 уклала оскаржувані додаткові угоди не добровільно, а у звязку з тиском на неї представників ПАТ «ПУМБ».

Представник ПАТ «ПУМБ»в судовому засіданні позов не визнав, та у своїх письмових запереченнях вказав, що кредитний договір та договір іпотеки, укладений на його забезпечення, є різними правочинами. Порядок укладання та внесення змін до кредитного договору та договору іпотеки регулюються різними нормами цивільного законодавства: кредитного договору - ст.ст. 1046-1057 ЦК України, договору іпотеки - ст.ст. 18, 19 Закону України «Про іпотеку».

Кредитний договір - це різновид договору позики. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сторонами кредитного договору є кредитодавець та позичальник.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Сторонами договору іпотеки є іпотекодержатель (кредитор за основним зобов'язанням) та іпотекодавець (особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем). Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

З аналізу статей 546 - 548 ЦК України випливає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання є окремим правочином від основного зобов'язання; забезпечення виконання зобов'язання може бути виражене лише у формі окремого правочину.

В пунктах 43, 45, 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 року, на які посилається Позивач, не міститься жодного положення, з якого можна було б зробити висновок, що кредитний договір та договір іпотеки є одним правочином.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Чинне законодавство, зокрема, ст.ст. 208, 209, 639, 1055 ЦК України не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення кредитних договорів.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство не передбачає, що при внесення змін до кредитного договору, потрібна згода іпотекодавця (майнового поручителя).

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згода про внесення змін до кредитного договору його сторонами було досягнута. Позивач не є стороною кредитного договору, а отже його згода на внесення змін до кредитного договору не була потрібна.

Закон України «Про іпотеку»не вимагає обов'язкове внесення змін до договору іпотеки у разі внесення змін до основного зобов'язання, оскільки ст. 18 Закону України «Про іпотеку»взагалі не вимагає обов'язкового детального опису основного зобов'язання, достатньо лише посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

ОСОБА_10 України «Про іпотеку», ні ЦК України не містить положень, що у випадку не внесення змін до договору іпотеки, відповідні зміни до кредитного договору вважаються недійсними.

Таким чином, внесення змін до кредитного договору не вимагає згідно із чинним законодавством внесення відповідних змін до договору іпотеки, та нотаріального посвідчення угоди про внесення змін до кредитного договору.

2.Щодо стягнення моральної шкоди на користь Позивача.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Перелік підстав, зазначених в цій статті, є вичерпним.

Позивачем не наведено жодних доказів наявності моральної шкоди, в чому вона полягає і які саме дії ОСОБА_4 її спричинили.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Крім того, представник ПАТ «ПУМБ», ознайомившись із матеріалами справи, пояснив, що підпис у додатковій угоді № 8893696 від 26.03.2010 року до кредитного договору №6769624 від 29.08.2008 року, від імені заступника керуючого Філією ПАТ «ПУМБ»у м. Харкові ОСОБА_11 дійсно виконаний не ОСОБА_11, а іншою особою, ким саме, він не знає. Надати оригінал цієї додаткової угоди він також не може через її відсутність.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позов визнала частково, тобто в частині визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору та стягнення з ПАТ «ПУМБ»моральної шкоди на користь ОСОБА_1 визнала повністю, не визнала в частині стягнення моральної шкоди з неї, оскільки ці додаткові угоди уклала під тиском банку. Також, вона пояснила, що в неї існувала незначна заборгованість перед ОСОБА_4 і ОСОБА_2 вимагав від неї укладення з ОСОБА_4 додаткових угод до кредитного договору,згідно яких збільшувалася процентна ставка. Оскільки, сплата щомісячних платежів за додатковими угодами була меншою, ніж у кредитному договорі, то вона погодилася на пропозицію банку, але не повідомила про ці додаткові угоди майнового поручителя ОСОБА_1 Вона не оскаржувала ці додаткові угоди і ОСОБА_2 також не звертався до суду щодо стягнення з неї заборгованості.

Судом були досліджені матеріали справи, зокрема: кредитний договір №6769624 від 29.08.2008 року між ПАТ «ПУМБ»та ОСОБА_3, договір іпотеки №6769755 від 29.08.2008 року між ПАТ «ПУМБ»та ОСОБА_1, додаткові угоди №7497518 від 20.03.2009 року, №8104325 від 28.03.2009 року, № 8893696 від 26.03.2010 року до кредитного договору №6769624 від 29.08.2008 року, технічний паспорт на предмет іпотеки житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків вул.. Перовськой,31, висновок почеркознавчого дослідження, згідно якого підпис у додатковій угоді № 8893696 від 26.03.2010 року до кредитного договору №6769624 від 29.08.2008 року, від імені заступника керуючого Філією ПАТ «ПУМБ» у м. Харкові ОСОБА_11 дійсно виконаний не ОСОБА_11, а іншою особою; висновок експертного економічного дослідження, згідно якого, порівняно із умовами кредитного договору, майнова відповідальність ОСОБА_3 згідно додаткових угод, збільшилася.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом встановлено, що 29 серпня 2008 р. за адресою м. Харків вул. Артема б. 25 у офісі Філіалу ОСОБА_4 між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_3 був підписаний кредитний договір № 6769624. У забезпечення цього договору № 6769624, одночасно був підписаний договір іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. (майнової поруки) між Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_1 .

На підставі договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. згідно п.1 ОСОБА_1 виступає майновим поручителем за зобов'язання ОСОБА_3.

Згідно підписаного договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. на підставі п.1 , п.1.1. у ОСОБА_1 виникло зобов'язання перед ОСОБА_4 у випадку неповернення позичальником ОСОБА_3 у строк оговорених Договорами кредитних коштів, чи відсотків за використання взятого кредиту в сумах оговорених на підставі договору кредиту договір № 6769624 від 29 серпня 2008 р. та договору іпотеки № 6769755 від 29 серпня 2008 р. погасити заборгованість своїм приватним майном, а саме: житловим будинком по вул. Перовській, б. 31, загальною площею 88.7 кв. м., житловою площею 58.3 кв. м., яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 вартість якої на день підписання договорів складала у розмірі 548100.00 грн.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були підписані три додаткові угоди: додаткова угода № 7497518 від 20 березня 2009 р., додаткова угода №8104325 від 28 вересня 2009 р., додаткова угода №8893696 від 26 березня 2010 р., якими була збільшена її та поручителя ОСОБА_1 майнова відповідальність.

Самого ОСОБА_1 про підписання цих додаткових угод до відома не поставили, що суперечить вимогам ст. 559 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог на заперечень. Згідно ст.. 61 ЦК України не підлягають доказуванню обставини, визнані сторонами. Тобто позивач надав докази того, що додаткова угода № 8893696 від 26.03.2010 року від імені заступника Філії ОСОБА_4 ОСОБА_11 підписана іншою особою, а представник ОСОБА_4 погодився, що підпис в цій додатковій угоді не належить ОСОБА_11, а належить іншій, невідомій йому, особі.

Проте, згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб… в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тобто, оскаржувані додаткові угоди були укладені між ОСОБА_4 та позичальником без згоди Поручителя, тому не дійсні для поручителя ОСОБА_1 і ніяких наслідків для нього не несуть, оскільки він не був учасником цих правовідносин. Судом встановлено, що сама ОСОБА_3 указані додаткові угоди не оскаржувала в судовому порядку і продовжує сплачувати ОСОБА_4 тіло кредиту та відсотки за додатковими договорами і новою процентною ставкою. Крім того, ОСОБА_2 не звертався до суду із вимогами, а ні до ОСОБА_3, а ні ОСОБА_1 про стягнення з них заборгованості або звернення стягнення на предмет іпотеки з урахуванням додаткових угод. Сам ОСОБА_1 не заявив вимоги про припинення або розірвання договору поруки на підставі ст. 559 ЦК України, що не позбавляє його такого права в майбутньому.

Питання недійсності додаткових угод через порушення вимог ст.ст. 203, 207 ЦК України (щодо недодержання форми договору чи його дійсності), та ст. 229 ЦК України (щодо допущеної при укладанні договору помилки), учасницею цих правочинів відповідачкою ОСОБА_3 не ставилося і не може бути предметом розгляду даної цивільної справи, а може бути розглянуті лише у справі за її можливим позовом до ПАТ «ПУМБ».

Що стосується відшкодування моральної шкоди, завданої, як вважає позивач, йому, діями ПАТ «ПУМБ», то наявність самої цієї шкоди і спричинення її з вини ОСОБА_4, позивачем в судовому засіданні не доведені.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 15, 205, 207, 509, 526, 554, 555, 559, 593, 640, 642, 653 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 60, 114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України,-

В и р і ш и В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український ОСОБА_2»та ОСОБА_3, третя особа Шоста Харківська державна нотаріальна контора, про визнання додаткових угод №7497518 від 20.03.2009 року, №8104325 від 28.03.2009 року, № 8893696 від 26.03.2010 року до кредитного договору №6769624 від 29.08.2008 року, недійсними та стягненні моральної шкоди відмовити.

Судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 150 гривень та витрат на ІТЗ в розмірі 120 гривень залишити за рахунок ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.В. Нев'ядомський