Рішення № 26744059, 18.08.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-1416/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2011 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Муратової С.О.,

при секретарях Кравченко Ю.І., Сергєєвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 Вагінакі про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.01.2011 звернувся до суду з позовною заявою (а.с.4-6), яка 25.01.2011 ухвалою Київського районного суду м. Харкова залишена без руху (а.с.39).

25.02.2011 через канцелярію суду надана заява з усунутими недоліками, в якій позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 51/А 07 від 04.12.2007 в сумі 212256,96 доларів США еквівалент 1674707,414 гр. звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Іванова 29, загальною площею 16,7 кв. м., з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням відповідачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача судові витрати.

На обґрунтування позову зазначає, що між Банком - позивачем по справі, та відповідачем укладений кредитний договір № 51/А-07 від 04.12.2007, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 150000 доларів США з кінцевим терміном повернення 03.12.2014, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором укладено договір іпотеки від 23.07.2008, предметом якого є нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 16,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Іванова 29, що належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обтяження вищезазначеного нерухомого майна іпотекою відповідно до ст. 4 Закону України Про іпотеку зареєстровано в порядку, встановленому законодавством. Кредитним договором передбачено надання позивачем відповідачу кредиту на певних умовах, а відповідач зобовязаний виконувати всі умови кредитного договору у тому числі здійснювати погашення кредиту згідно з графіком погашення кредиту, який є невідємною частиною кредитного договору та сплачувати проценти за користування кредитом.

Зазначає, що відповідачем не виконуються зобовязання за кредитним договором, а саме, не виконуються зобовязання по своєчасному погашенню кредиту та сплати процентів, згідно з умовами кредитного договору та графіку погашення кредиту, у звязку з чим, станом на 11.08.2010 заборгованість відповідача становить 212256,96 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 144990,89 доларів США, за відсотками в сумі 54322,97 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 12943,09 доларів США.

В судове засідання позивач не зявився, причину неявки суду не повідомив, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, про що свідчить зворотне поштове повідомлення (а.с. 59). Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 3964-О від 14.10.2010(а.с.47), подала через канцелярію суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги повністю, просила задовольнити їх та постановити по справі заочне рішення, вказуючи про обізнаність з наслідками постановлення такого, у її відсутність (а.с.61).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Судом на адресу відповідача неодноразово направлялись судові повістки про необхідність його явки в судове засідання (а.с.50, 53-54, 57-58), проте, поштові повідомлення повернуті на адресу суду у звязку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 не зявився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 04.12.2007 між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 51/А-07, відповідно до умов якого, визначених пунктами 1.2., 1.3., 4.1. Банк надав позичальнику кредит в сумі 60 000 доларів США з кінцевою датою погашення 03.12.2014 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.20-22).

23.07.2008 між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до вказаного кредитного договору № 51/А-07, відповідно до умов якого, визначені вище пункти 1.2., 4.1. містять наступні домовленості сторін: Банк надає позичальнику кредит в сумі в загальній сумі 150000 доларів США з кінцевою датою погашення 03.12.2014 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.24).

Надані позивачем до суду матеріали цивільної справи містяться дані щодо укладання між вказаними сторонами договорів про надання траншу від 05.12.2007 № 51/А-07-01, та 24.07.2008 № 51/А-07-01 на виконання зазначеного кредитного договору № 51/А-07-01 від 04.12.2007 та додаткової угоди до нього від 23.07.2008 (а.с. 25-32).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У порушення зазначених норм закону та умов вказаних договорів, відповідач належним чином не виконував свої зобовязання, у звязку з чим станом на 11.08.2010 виникла заборгованість за кредитним договором та додатковою угодою до нього.

Так, згідно з наданим розрахунком, заборгованість за кредитним договором становить 212256,96 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 144990,89 доларів США, за відсотками в сумі 54322,97 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 12943,09 доларів США (а.с.10-16).

Доказів щодо неправильності складеного Банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем, який достовірно обізнаний про знаходження справи в суді, до суду не надано. Інший розрахунок заборгованості, в тому числі за офіційним курсом долару США на іншу дату, за укладеним між сторонами по справі договором, суду не представлено.

Отже, виходячи з таких встановлених принципів цивільного судочинства, як змагальність та диспозитивність, що передбачені ст. 10, 11 ЦПК України, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд, оцінюючи докази окремо кожний та в їх сукупності, приходить до висновку про належність та допустимість представленого Банком на обґрунтування вимог розрахунку заборгованості

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що 23.07.2008 між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір (а.с.33-35), відповідно до умов якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних його умов, надав іпотекодавцю кредит у сумі 150000 доларів США на умовах, визначених кредитним договором з кінцевою датою погашення 03.12.2014.

Згідно з пунктом 7 вказаного іпотечного договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладеного у кредитному договорі зобовязання іпотекодавця, є нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення цокольного поверху № 10, 11 загальною площею 16,7 кв. м в літ. А-4, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Іванова 29, які належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2007 (а.с. 33-35).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в сумі 1700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви (а.с.2-3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 77, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України Про іпотеку, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 51/А07 від 04.12.2007, укладеним між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 Вагінакі, та Додатковою угодою від 23.07.2008 до вказаного кредитного договору № 51/А-07 від 04.12.2007, в сумі 212256,96 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті на час звернення до суду з позовом 1674707,414 гр. (один мільйон шістсот сімдесят чотири тисячі сімсот сім гривень), звернути стягнення на нежитлове приміщення цокольного поверху № 10, 11 загальною площею 16,7 кв. м в літ. А-4, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Іванова 29, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням відповідачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 Вагінакі на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять гривень), сплачені позивачем при подачі позовної заяви, а всього стягнути з ОСОБА_1 Вагінакі на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 1850 (одна тисяча вісімсот пятдесят гривень).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя