Рішення № 26740693, 11.11.2011, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Справа№ 2-583/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді КАНТУР А.М.при секретарі ГЕЄЦЬ О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними,витребування майна з чужого незаконного володіння та про зобов»язання вчинити певні дії, а також за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним,визнання його договором купівлі-продажу та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

За посвідченим 7.08.2009р.приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6договором , позивачка ОСОБА_1купила в ТОВ «БУ-1 Прилуки»3/100 частини нежитлових приміщень першого,другого поверхів/кабінети №204 та №205,загальною площею 37,3м2/ та підвального приміщення будівлі,що знаходиться на земельній ділянці територіальної громади м.Прилуки по вул..Бособрода №108/а.с.5-6/.

Рішенням Прилуцького міськрайсуду від 11 березня 2010 р.даний договір купівлі-продажу був визнаний удаваним ,та визнаний дійсним з відповідачкою ОСОБА_2В.з визнанням за останньою права власності на зазначені вище 3/100 частини будівлі/а.с.8/.Але дане рішенням суду було скасовано рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 16 лютого 2011 р., і в задоволенні позову ОСОБА_7 -до ОСОБА_1та ТОВ «БУ-1 Прилуки»про визнання правочину удаваним та застосування наслідків удаваного правочину відмовлено у зв»язку із задоволенням апеляційної скарги останньої/а.с.9-10/.

Як зазначає в позовній заяві ОСОБА_1,хоча цим рішенням апеляційного суду було відновлено її право власності на вищезгадані 3/100 частини будівлі,але ці ж частки були відчужені за нікчемними договорами дарування 19 січня 2011р. та 11 березня 2011р. між відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_4,між останнім та ОСОБА_3відповідно/а.с.7/, оскільки вчинені в період апеляційного провадження та безпосередньо після нього в порушення її права власності та всупереч вимогам ст.ст.203,215 ЦК України.Тому ОСОБА_1просить суд визнати обидва вищезгадані договори дарування між відповідачами недійсними,витребувати з їхнього незаконного володіння нежитлові приміщення першого,другого поверхів /кабінети№204,№205/та підвального приміщення по вул..Бособрода №108 м.Прилуки/передати їй/,зобов»язавши Прилуцьке МБТІ зареєструвати це нерухоме майно за нею/позивачкою/ та скасувати державну реєстрацію такого за відповідачами/а.с.2-4,41-43/.

У зустрічному позові ОСОБА_4зазначає,що за нотаріально посвідченим договором від19.01.2011р., він прийняв у власність безоплатно як дарунок від ОСОБА_2 3/100 частини нежитлових приміщень першого,другого поверхів та підвального приміщення в будівлі №108 по вул..Бособрода м.Прилуки; насправді ж сторони мали на увазі укладення договору купівлі-продажу цього нерухомого майна, 15% від оцінки якого він/ обдарований/ повинен сплатити у виді податку,про що дізнався пізніше.Тому ОСОБА_4просить суд визнати цей договір дарування удаваним,визнати за ним право власності на зазначені в ньому 3/100 частини нерухомого майна ,як придбані ним за нотаріально посвідченим договором від 19.01.2011р.у продавця ОСОБА_2В./за згодою її чоловіка ОСОБА_5 а.с.87-91/.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та не визнала зустрічних для себе з підстав,викладених у її первісному позові та уточненнях до нього. Відповідачі ОСОБА_4 в судовому засіданні,а ОСОБА_3М.у надісланій суду письмовій заяві заперечували проти цього позову з тих мотивів,що оспорюваний договір дарування між ними спірних по цій справі двох кабінетів та підвального приміщення рішенням Прилуцького міськрайсуду від 2 червня 2011р. визнаний удаваним правочином,одночасно визнано укладеним нотаріально посвідчений за реєстрованим №1163 від 11 березня 2011р.договір купівлі-продажу 3/100 частин нежитлових приміщень першого,другого поверхів та підвального приміщення будівлі №108 по вул..Бособрода м.Прилуки між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3,з визнанням за нею права власності на предмет договору/а.с.57-58/. Як стверджує ОСОБА_3, вона не знала і не могла знати про те,що відповідачка ОСОБА_2була власницею спірних нежитлових приміщень на підставі згаданого судового рішення,яке потім було скасоване,а тому вона є добросовісним набувачем такого майна,а сама позивачка уклала договір купівлі-продажу такого з ТОВ «БУ-1 Прилуки»,хоча рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.10.07р.визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.06.06р.між останнім та територіальною громадою в особі Прилуцької міської ради в тому числі і щодо спірних по цій справі нежитлових приміщень,які одночасно постановлено передати цій раді ,що також вбачається з письмових заперечень проти позову відповідачів ОСОБА_2та ОСОБА_4 від 19.09.11р./а.с.57-58,62-67,69/. По суті з цих же мотивів заперечував проти первісного позову та визнав зустрічний позов відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні.

Вислухавши пояснення позивачки,відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5,представників усіх сторін та проаналізувавши подані по справі докази,суд вважає необхідним відмовити в задоволенні зустрічного позову та задовольнити первісний позов з наведених у ньому і таких підстав,якими спростовуються заперечення відповідачів.

Зокрема, рішення господарського суду від 23.10.2007р.не має жодного преюдиційного значення по розглядуваному цивільно-правовому спору,оскільки стосується інших сторін та інших правовідносин господарських, а спірне нерухоме майно позивачка придбала пізніше за чинним нині договором купівлі-продажу від 7.08.2009 р.,і при посвідченні такого відповідно до ст.ст.182,334,657 ЦК України приватним нотаріусом встановлено факт належності цього майна ТОВ «БУ-1 Прилуки»на підставі чинного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 17.08.2006р. за номером реєстру 1-3804 та зареєстрованого КП»Прилуцьке МБТІ»в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №13796466 і в Державному реєстрі правочинів за №1512566/а.с.5-6,33-34/.Даний договір купівлі-продажу не скасовувався в установленому порядку,і саме з цього правочину позивачка набула право власності на це майно і не відчужувала його будь-яким способом , по цей час їй належить непорушне право володіння,користування та розпорядження даним майном,як це передбачено ст.ст.11,203-204,317,319,321,328,334,386-387,391 ЦК України, у зв»язку з чим позивачка ОСОБА_1 має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження оспорюваними нежитловими приміщеннями,витребувати такі з незаконного володіння відповідачів,які зареєстрували це майно за собою в КП»Прилуцьке МБТІ»всупереч чинному законодавству.

Так,державна реєстрація за відповачкою ОСОБА_2 права власності на оспорювані нежитлові приміщення на підставі рішення Прилуцького міськрайсуду від 11.03.10р.у зв»язку з його скасуванням рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 16.02.11 р.підлягає скасуванню,а відчуження нею в користь відповідачів ОСОБА_4та від нього ОСОБА_3 цього майна не може мати законних підстав,як придбаного в осіб,які первісно й надалі не були і не могли бути власниками такого за нікчемними договорами дарування та по суті блокували розгляд цієї справи суді. В даному випадку згідно з правилами ст.ст.203,215,216,234 та 236 ЦК України згадані договори дарування спірних нежитлових приміщень між відповідачами є фіктивними правочинами,вчиненими без наміру створення обумовлених ними правових наслідків,суперечать інтересам позивачки, суті розглядуваних правовідносин та фактичним обставинам,які встановлені вищезазначеним рішенням апеляційного суду та згаданими нормами ЦК України,а тому визнаються судом недійсними з моменту їх вчинення. Виключенням в цьому разі в силу ст.14 ЦПК України є обов»язковість рішення Прилуцького міськрайсуду від 2.06.2011р.,яке набрало законної сили та яким договір дарування спірних 3/100 частин нерухомого майна між відповідачами ОСОБА_4та ОСОБА_3,посвідченого 11.03.2011р. приватним нотаріусом ОСОБА_8,цей правочин визнаний удаваним з одночасним визнанням нотаріально посвідченим 11.03.2011р.між цими ж особами договору купівлі-продажу тих же спірних 3/100 частин нерухомого майна,а позивачці ОСОБА_1Ф.в його оскарженні відмовлено ухвалою судді апеляційного суду Чернігівської області від 2.09.11р./а.с.57-61/. Але на підставі ст.387 та ч.3ст.388 ЦК України, ст.ст.19,27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»,згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України 9 від 6.11.2009 р.»Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними«власник ПоповаК.Ф.в усіх випадках вправі витребовувати свої 3/100 частин нерухомого майна від відповідачів,які незаконно,без відповідної правової підстави заволоділи ним,а також якщо безвідплатно набули майно в особи /ОСОБА_2В./,яка не мала права відчужувати таке,тобто від добросовісного набувача,в т.ч. вимагати здійснення державної реєстрації за собою такого майна та анулювання такої реєстрації за відповідачами ОСОБА_2 за ОСОБА_4

Отже,необхідно відмовити ОСОБА_1Ф.в задоволенні первісного позову в частині правовідносин,визнаних чинним рішенням Прилуцького міськрайсуду від 2.06.11р.

Не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_4 ще й тому,що ним,відповідачами ОСОБА_5 та їхніми представниками не подано жодних доказів на його обґрунтування та визнання такого відповідно,а їхні голослівні посилання на ст.ст.215ч.1,216,235,236 ЦК України та п.10 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України №9 позбавлені будь-яких фактичних обставин,належних та допустимих доказів,а також по суті знищується негаторним щодо нього первісним позовом ОСОБА_1,як форми захисту її права власності на оспорюване нерухоме майно.

У зв»язку з таким задоволенням первісного позову,відмовою в задоволенні зустрічного позову, що позивачка є інвалідом 2-ої групи та звільнена від сплати судового збору по цій справі на підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України від 21.01.1993 р.»Про державне мито»,на підставі п.Д ч.1ст.3 цього Декрету та ст.ст.79-83,89 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_2та ОСОБА_4 в рівних частках в користь : позивачки ОСОБА_1 - 120 грн.в рахунок понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи з 3 грн. банківських послуг/а.с.1/,а держави -8,5 грн. несплаченого судового збору.

На підставі наведеного,керуючися ст.ст.209,212-215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Визнати недійсним договір дарування 3/100 частини нежитлових приміщень першого ,другого поверху /кабінетів №204,№205/ та підвального приміщення, розташованих в будівлі №108по вул.Бособрода м.Прилуки,посвідчений 19 січня 2011 року приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_8 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, і передати дані 3/100 частини нежитлових приміщень ОСОБА_1.

Зобов»язати комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»скасувати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_4 державну реєстрацію на вищезазначені 3/100 частини нежитлових приміщень,зареєстрованих за ними відповідно за скасованим нині рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року та зазначеним вище нотаріально посвідченим договором від 19 січня 2011 року.

Зобов»язати комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати вищезазначені 3/100 частини нежитлових приміщень за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу,посвідченого 7 серпня 2009 року приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_6 або ж дублікату цього договору від 9 лютого 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь: ОСОБА_1 по 61 грн.50 коп. на повернення понесених нею витрат на інформаційн-технічне забезпечення розгляду даної справи з банківськими послугами,а також держави по 4 грн.50 коп.судового збору по цій справі.

ОСОБА_1 в частині позову - про визнання недійсним договору дарування вищезазначених 3/100 частин нежитлових приміщень між ОСОБА_4 та ОСОБА_3,посвідчений 11 березня 2011 року приваиним нотаріусом Прилуцького міського округу Чернігівської області ОСОБА_8, та скасування державної реєстрації на ці ж нежитлові приміщення за ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання договору дарування вищезазначених 3/100 частин нежитлових приміщень,посвідченого 19 січня 2011 року приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_8, - відмовити

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайсуд.

Суддя А.Кантур.