Рішення № 26739031, 07.02.2012, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 2-3338/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Фоміної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Дельта Банк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 в предявленому позові, яка діє на підставі довіреності, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № 003-15075-271206 від 27.12.2006 р., яка складає 1585,66 грн. і утворилася у звязку з неналежним виконанням відповідачем кредитного договору, просить стягнути також витрати з держмита і ІТЗ судового процесу. Представник позивача в судове засідання не прибула, в позові просить суд розглянути справу у її відсутність, підтримує свою позовну заяву, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачу неодноразово надсилалися судові повістки на адресу, вказану в позові: м. Кілія, Кілійського району, вул.. П.Комуни, 44, які поверталися до суду з відміткою «за даною адресою не проживає». На запит суду Кілійський СГІРФО Кілійського РВ за вх. № 1432 від 06.02.2012 р. надав суду адресну довідку від 06.02.2012 р., згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є відповідачем по даній справі, зареєстрована з 01.08.2003 року за адресою: м. Кілія, Кілійського району, вул. П.Комуни, 44.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідачка була сповіщена належним чином згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд вважає позов заснованим на законі, а тому задовольняє позов у повному обсязі з наступних підстав і постановляє заочне рішення.

Відповідно до укладеного договору № 003-15075-271206 від 27.12.2006 року (далі - договір) КБ «Дельта Банк» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит загальною сумою 2592,45 грн. (дві тисячі пятсот девяносто дві гривні 45 копійок) строком до 26.12.2007 року.

Згідно умов договору, з якими відповідач була ознайомлена 27.12.2006 року, про що свідчить її підпис в договорі, зокрема в п. 1.1 вказано, що кредитор надає позичальнику грошові кошти в на придбання майна (послуг) в сумі 2469,00 грн. і на оплату кредитору плату за надання кредиту відповідно до умов договору в сумі 123,45 грн., що складає разом 2592,45 грн. суму кредиту за договором. Відповідно до п. 4.1 кредитор зобовязується надати позивальнику кредит згідно договору. Пунктами 3.1, 3.6 договору зазначено, що позивальник зобовязаний щомісяця сплачувати суми заборгованості у встановлені строки; у разі порушення строків сплати заборгованості, позичальник сплачує банку штрафні санкції в розмірі 1,00 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з ст. 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Як було встановлено у судовому засідання між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Дельта Банк» внаслідок укладення кредитного договору № 003-15075-271206 від 27.12.2006 року виникли дійсні зобовязальні правовідносини, які відповідач повинен був виконувати належним чином у відповідності до закону.

Згідно вимог ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Судом було встановлено, що відповідач, ознайомлений з умовами договору, належним чином не виконував свої кредитні зобовязання в строк і порядок, як то передбачено ЦК України та договором. Такі дії боржника є невиконанням зобовязання з сторони відповідача. Причини невиконання свого зобовязання боржник жодними доказами не підтвердив. Виходячи з даних договірних правовідносин суд вважає, що до стягнення з відповідача, як сторони, що не виконала свої зобовязання належить до стягнення сума, що була взята позивачем з врахуванням відповідних відсотків. Так, згідно розрахунку за договором, який наданий представником позивача, ОСОБА_1 здійснювала зобовязання щодо оплати суми кредиту з моменту його укладення до 02.08.2007 року. З 27.12.2007 року і до 10.06.2010 року відповідачка не сплачувала ані суму кредиту, ані відсотки за кредитом, кредитні відносини між сторонами не припинялися, внаслідок чого склалася заборгованість в сумі 1585,66 (складається з: кредиту 1106,86 грн., + заборгованість за відсотками 13,74 грн. + заборгованість за комісіями 465,06 грн.).

Згідно з ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання такого зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що до стягнення по кредитному зобовязанню з відповідача належить сума в розмірі 1585 грн. 66 коп.

Суд також стягує з відповідача суму витрачених судових витрат - судові витрати у вигляді сплаченого позивачем державного мита в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120,00 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 224-228 ЦПК, ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного Акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № 29091000450075, МФО 380236, ІК за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 003-15075-271206 від 27.12.2006 року в сумі 1585 грн. 66 коп., а також судові витрати у вигляді сплаченого позивачем державного мита в сумі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., всього 1756 грн. 66 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається на протязі 10 діб з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського

районного суду

ОСОБА_3