Рішення № 26730117, 19.03.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №2033/2-2700/11

Провадження №2/2033/497/2012

19.03.2012 року

Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді: Трофімова В.С.

за участю секретаря судового засідання Ляхової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 10.07.2007 року.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 10 липня 2007 року вона уклала із відповідачем договір позики, згідно з яким передала йому грошові кошти у сумі, еквівалентній 18700 доларів США з умовою їх повернення до 10 серпня 2007 року у сумі 18700 доларів США. Розмір відсотків в договорі встановлений не був. Договір укладено у письмовій формі у вигляді розписки. По закінченню зазначеного строку відповідач борг не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 10 липня 2007 року у сумі 149057 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок, 3% річних від простроченої заборгованості та з урахуванням облікової ставки НБУ в якості процентів за позикою у сумі 18317 (вісімнадцять тисяч триста сімнадцять) гривень 21 (двадцять одна) копійка (відповідно до Розрахунку), грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості у розмірі 85979 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (відповідно до Розрахунку), грошові кошти, судові витрати по справі у сумі 1820 гривень 00 копійок (1700 гривень 00 копійок державне мито та 120 гривень 00 копійок інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) та витрати на довідку з Відділення № 19 ХОД «ОСОБА_3 ОСОБА_4»від 27 липня 2011 року в розмірі 50 (п`ятдесят) гривень, грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 256224 (двісті п`ятдесят шість тисяч двісті двадцять чотири) гривні 51 (п`ятдесят одна) копійка. Крім того, позивач у своїй заяві звертає увагу на факт спливу строку позовної давності для захисту своїх майнових прав, але просить суд звернути увагу на особливі обставини, які позбавили позивача можливості звернутися до суду за захистом свого права раніше. 19 серпня 2009 року у ОСОБА_1 народилася дитина, ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Клопоти, пов`язані з вагітністю та пологами, доглядом за дитиною, а також систематичні погіршення здоров`я, які підтверджуються відповідними довідками, в сукупності не дали позивачу мжливості належним чином захистити свої права в суді вчасно. На підставі вищевикладеного, а також положень ч. 5 ст. 267 ЦК України, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строків позовної давності та вирішити справу по суті.

Представник позивача, ОСОБА_4, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив ухвалити заочне рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи , які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином .

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України зі змінами, внесеними Законом України Про судоустрій та статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність представника позивача та відповідачів, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У ході судового розгляду встановлено, що причини, наведені позивачем в обґрунтування пропуску строку позовної давності дійсно мали місце, що підтверджується відповідними наданими суду документами, а саме свідоцтвом про народження дитини, довідками з лікувальних закладів. Вислухавши представника позивача, дослідивши надані письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, на підставі положень ч. 5 ст. 267 ЦК України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання причин пропуску строку позовної давності поважними та вирішення справи по суті підлягають задоволенню і врахуванню при вирішенні справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 взяв у борг у позивача ОСОБА_5 (до реєстрації шлюбу Свиридова) ОСОБА_6 суму у розмірі 18700 доларів США, строком на 1 місяць до 10.08.2007 року, про що 10.07.2007 року була написана відповідна розписка. До теперішнього часу відповідач не повернув позивачці зазначену суму, не надав суду належних та допустимих доказів про виконання грошового зобовязання.

Відповідно до наданого суду розрахунку та довідки з Відділення № 19 ХОД «ОСОБА_3 ОСОБА_4»від 27 липня 2011 року про те, що офіційний курс НБ України становив 797 гривень 10 копійок за 100 доларів США, суд вважає, що сума боргу ОСОБА_2 за договором позики складає 149057 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позивальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо договором не встановлений строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це.

Позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідачки 3% річних за користування позикою, а також грошових коштів з урахуванням індексу інфляції не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості за правилом ст. 1046 ЦК України.

Відповідно до ч.2 п.2 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Грошовою одиницею України згідно до ст. 32 Закону України „Про національний банку України є гривня. Обіг на території України та платіжним засобом інших грошових одиниць законом забороняється. За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 при отриманні 18700 доларів США за договором позики були отримані речі, які визначені родовими ознаками та відсотки, що передбачені ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин не можуть бути нараховані та стягнуті судом, оскільки у відповідача відсутні за нормами законодавства України про банки, банківську діяльність, цінні папери і фондову біржу грошові зобовязання, враховуючи, що долар на території України не є платіжним засобом.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 149057 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок за договором позики, оскільки на вимогу позивача повернути кошти, відповідач ухиляється від виконання зобовязання, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки трьох відсотків річних за користування позикою а також інфляційних втрат у розмірі 8346 гривен 91 копійки є безпідставними.

Згідно з п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування матеріальної та моральної (немайнової шкоди). На підставі вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; завдання моральної шкоди полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди.

Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У абз. 1 і 2 п. 3 Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди»вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з погіршенням здоров'я, в порушенні права власності (зокрема інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з навколишніми людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Виходячи з засад розумності та справедливості, відповідно до характеру правопорушення, глибини душевних страждань ОСОБА_1 через неповернення їй суми боргу, враховуючи обставини, викладені вище, суд оцінює моральну шкоду, завдану позивачці у розмірі 1000 гривен.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1700 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривен, а також 50 (п`ятдесят) гривень за отримання довідки про курс валют, судових витрат у що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 267, 526, 610, 625, 1046-1049 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 87-88, 118-119 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10 липня 2007 року у сумі 149057 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятдесят сім) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 1000 грн. (тисяча гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на довідку з Відділення № 19 ХОД «ОСОБА_3 ОСОБА_4»від 27 липня 2011 року в розмірі 50 (п`ятдесят) гривень, судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1700 гривень 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) у розмірі 120 гривень (сто двадцять гривень).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті, є оригіналом .

СУДДЯ: