Рішення № 26727443, 17.08.2012, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

17.08.2012 СуддяЕрмоленко В. Б.

Справа № 2029/6697/12

2/2029/1787/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 р. Орджонікідзевский районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

при секретарі Вовк О.Ю.

за участю прокурора- Оленич В.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом:

Прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоровя «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_1»до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоровя «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_1»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 2923 грн. 84 коп. у відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3- потерпілого від злочину, вчиненого відповідачем за ст. 128 КК України. У судовому засіданні представник прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова позов підтримав, зазначивши, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.12.2009 р. закрита за примиренням з потерпілим та відшкодуванням збитків, цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування залишено без розгляду, що не позбавляє його права звернутися з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним було відшкодовано потерпілому ОСОБА_3 завдані злочином матеріальні збитки. Крім того, відповідачем подана заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності на звернення з позовом до суду. В обґрунтування своєї заяви, ОСОБА_2 стверджує, що потерпілий проходив лікування з 24.09.2008 р. по 29.10.2008 р., підставами для порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи були матеріали, які виділені з іншої кримінальної справи, що порушена у 2008 р., тому від дати порушення первісної кримінальної справи починається перебіг строку позовної давності. Відповідач вважає також, що позивачем не надано довідки-розрахунку бухгалтерії лікувального закладу, а калькуляція вартості лікування, яка подана позивачем, не є, на думку ОСОБА_2, належним доказом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

12.10.2009 р. СВ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ст. 128 КК України і пред'явлено звинувачення. Приводом і підставою порушення кримінальної справи були матеріали, які виділені з іншої кримінальної справи, в процесі розслідування якої виявлений факт необережного спричинення ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Як вбачається з обвинувального висновку, 24.09.2008 р., близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_2, що знаходився на роботі в цеху 124 ДП «Електроважмаш», управляючи електрокарою та здійснюючи перевезення матеріалів, не подав звукового сигналу, став рухатися на електрокарі заднім ходом і скоїв наїзд на слюсаря-ремонтника ОСОБА_3, внаслідок чого потерпілому заподіяні середній тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоровя строком більше трьох тижнів, а саме закрита черепно-мозкова травма, забита рана лоба, закрита тупа травма кісток тазу у вигляді переломів линної і сідничої кісток, закритий перелом лівої лопатки.

Із вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у КУОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_4» у відділення політравми протягом періоду з 24.09.2008 р. по 30.09.2008 р., у 2-му травматологічному відділенні лікарні - з 01.10.2008 р. по 02.10.2008 р. та у 1-му травматологічному відділенні - з 02.10.2008 р. по 29.10.2008 р.

Загальні витрати Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги, як комунальної установи охорони здоров'я, на стаціонарне лікування ОСОБА_3 склали 2923 грн. 84 коп., що підтверджується калькуляцією вартості лікування, підписаної заступником головного лікаря з економічних витань та затвердженої головним лікарем.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.12.2009 р. за клопотанням підсудного , яке підтримано потерпілим, кримінальна справа у відношенні ОСОБА_2 за ст. 128 КК України закрито за примиренням винного з потерпілим та повним відшкодуванням заподіяного збитку. Заявлений прокурором Орджонікідзевського району м.Харкова на досудовому слідству цивільний позов в інтересах держави про відшкодування витрат на лікування потерпілого в лікувальній установі залишено без розгляду та роз'яснено, що позивач не позбавлений можливості звернутися з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 93-1 КПК кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу. У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 6, частини першої статті 6, статей 7, 72, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом закону, з моменту винесення вироку або закриття кримінальної справи виникає право на предявлення вимоги та прийняття рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування.

Згідно з розясненнями , що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Зазначеним «Порядком…»передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

З постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р. випливає, що термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Доводи відповідача про недопустимість доказу, а саме калькуляції про вартість лікування, що підписана заступником головного лікаря та затверджена головним лікарем медичної установи, де проходив лікування потерпілий, оскільки таким доказом визнається тільки довідка-розрахунок бухгалтерії, є хибними.

Згідно зі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надана на підтвердження вартості лікування калькуляція, у якій викладено повний розрахунок вартості одного ліжко-дня та загальна сума фактичних витрат на лікування і яка одержана з дотриманням порядку, встановленого законом, є допустимім та належним доказом у справі.

Як вбачається з калькуляці1 КУОЗ ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_4, вказаним медичним закладом було понесено витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2923,84 грн. ( 956,82+ 73,38+ 1893,64), яка складається з фонду заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, канцелярських та господарських витрат ( витрати на опалення, освітлення, прання білизни, водопостачання та каналізацію, телефонний звязок, дезінфекцію приміщень, вневідомчу охорону, обслуговування ліфтів, гаряче водопостачання, з ремонту та наладки устаткування ,інші витрати) , витрат на харчування , медичне обладнання, витрати операційного та анестезійного блоків, інших параклінічних підрозділів.

Згідно до вимог ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодовувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 скоєно злочин внаслідок його необережних дій, та є причинний зв'язок між його злочинними діями та перебуванням потерпілого ОСОБА_3 на такому лікуванні, суд доходить до висновку про обґрунтованість позову, в звязку з чим стягує з відповідача 2923 грн. 84 коп. у відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України .С відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 212-214, 218 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоровя «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_1» задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (рахунок УДК в м. Харкові ГУ ДКУ в Харківській області р/р 31412544700002, МФО 851011, код 24134490, код призначення платежу 240603) витрати на лікування потерпілого від злочину у Комунальному закладі охорони здоровя «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_1»у розмірі 2923 грн. 84 коп., а також держмито на користь держави у сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня отримання його проголошення.

Суддя -