Рішення № 26724731, 27.09.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/2072/2012 Справа № 2020/7061/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа: Орган опіки і піклування Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.07.2012 року звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки і піклування Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради, в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на її утримання у розмірі 2000грн. та на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 2000грн. щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення сином повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на її утримання у розмірі 2000грн. та на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 2000грн. щомісячно, за минулий період з липня 2009 року по липень 2012 року у сумі 144000грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те що, 16 вересня 2004 року в них з відповідачем народився син - ОСОБА_3, згідно свідоцтва про народження батьком дитини є ОСОБА_2 Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв'язку з чим, позивач звернулась до суду з зазначеним позовом. Також зазначає, що на теперішній час їх спільний син є дитиною-інвалідом, потребує постійного стороннього догляду, а тому на підставі ст. 88 Сімейного кодексу України просить також стягнути аліменти на своє утримання. Враховуючи, що відповідач не має постійного заробітку, просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначає, що позовні вимоги визнаються частково, а саме в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 як матері, яка здійснює догляд за дитиною-інвалідом. В частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина заперечує, посилаючись на те, що 21.11.2007 року між сторонами укладено договір про порядок утримання дитини, в якому зазначено, що у рахунок уплати аліментів на неповнолітнього ОСОБА_3 відповідачем передано на його користь 1/4 частину домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Волоколамський, 26.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав пояснення, викладені в запереченнях на позов.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду третьою особою подано заяву про розгляд справи без участі її представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження сторони по справі є батьками ОСОБА_3, 16.09.2004року народження.

Згідно довідки Вуличного комітету № 2 Фрунзенського району м. Харкова № 341 від 21.01.2012 року дитина зареєстрована та проживає разом з матір'ю, ОСОБА_1

У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частку доходу одержує в натурі, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з дня пред'явлення даного позову з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 2000, 00 грн. щомісячно.

Згідно ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

При цьому не можуть бути прийняті до уваги доводи заперечень відповідача щодо припинення у нього обов'язку зі сплати аліментів на утримання сина в зв'язку з укладенням договору про передання останньому права власності на частину домоволодіння з огляду на наступне.

У відповідності до приписів ст. 190 Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

З урахуванням аналізу зазначених норм суд зауважує, що право на аліменти на дитину припиняється саме внаслідок набуття за договором права власності на нерухоме майно. Договір про припинення права на аліменти на дитину взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку чи інше нерухоме майно є договором відчуження, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в порядку, установленому чинним законодавством. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 ЦК України). Право власності на нерухоме майно виникає у набувача з моменту такої реєстрації договору (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Крім того, якщо договір про припинення права на аліменти на дитину укладено без дозволу органу опіки та піклування або не дотримано вимогу щодо його нотаріального посвідчення, він є нікчемним (ст. ст. 220, 224 ЦК України).

З заяви третьої особи вбачається, що органом опіки та піклування не надавалось дозволу на укладення аліментного договору між батьками малолітнього ОСОБА_3. Не надано до матеріалів справи сторонами і доказів нотаріального посвідчення такого договору та його державної реєстрації. З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що нотаріально договір про порядок утримання дитини від 21.11.2007 року не посвідчувався. Доказів визнання договору від 21.11.2007 року дійсним у судовому порядку сторонами не надано.

Посилання представника відповідача на те, що згідно умов зазначеного договору оформлення права власності неповнолітнього ОСОБА_3 на 1/4 частину домоволодіння покладається на позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про ненадання відповідачем належних та допустимих доказів передачі ним ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно - 1/4 частину домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Волоколамський, 26, а тому відповідно і припинення права на аліменти для дитини.

Відносно наявності підстав для стягнення аліментів на утримання дружини, то, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, неповнолітній ОСОБА_3 є інвалідом дитинства та потребує стороннього догляду.

У відповідності до ст. 88 Сімейного кодексу України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Згідно ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову

З урахуванням аналізу зазначених вище норм, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 2000грн. щомісячно, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з дня пред'явлення даного позову з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 2000, 00 грн. щомісячно протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

При цьому суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз'яснює відповідачеві його відповідальність за прострочення сплати аліментів, передбачену ст. 196 Сімейного кодексу України.

Відносно наявності підстав для стягнення аліментів за минулий період з липня 2009 року по липень 2012 року у сумі 144000грн., суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. Згідно ч. 2 ст. 79 Сімейного кодексу України, якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більше як за один рік.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в усному порядку вона зверталась до ОСОБА_2 щодо надання матеріальної допомоги на утримання дитини, періодично відповідачем надавалась певна допомога, позови про стягнення аліментів нею не подавались.

З огляду на ненадання позивачем належних та допустимих доказів вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та доказів ухилення відповідача від надання утримання дитині, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення аліментів за минулий період з липня 2009 року по липень 2012 року у сумі 144000грн.

Щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, сума судового збору у розмірі 214, 60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 79, 80, 88, 180, 181, 182, 184, 190, 191 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її утримання у розмірі 2000грн. щомісяця, починаючи з 19.07.2012 року протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 2000грн. щомісяця, починаючи з 19.07.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (одержувач: УДК у Комінтернівському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ суду 02894042, банк одержувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ) 24134589) судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

ОСОБА_4