Ухвала суду № 26706150, 08.02.2012, Центральний районний суд м. Сімферополя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/413/2012

08.02.2012 рокум. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого судді Деменка С.В.

при секретарі Мороченець Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі скаргу ПАТ «КБ «Надра» на дії державного виконавця Київського відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась представник ПАТ «КБ «Надра» за довіреністю ОСОБА_2 зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_1

Доводи скарги мотивовані тим, що відкриття виконавчого провадження за місцем розташування філії банку суперечить вимогам Закону. Зазначає, що боржником є саме ПАТ «КБ «Надра». Всупереч вимогам ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження не по місцю знаходження ПАТ «КБ «Надра» (м. Київ, вул. Артема,15), що порушує вимоги територіальності, оскільки виконавчі провадження відкриті стосовно банку не за місцем його знаходження, а за місцем знаходження його структурного підрозділу. Крім того, державним виконавцем не була врахована постанова заступника Міністра директора Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_3 про передачу виконавчих проваджень, боржниками за якими є ВАТ КБ «Надра» та його відокремлені підрозділи, до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У звязку з чим, заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Комащенко М.В. щодо відкриття виконавчих проваджень №30349890, №30348089, №30350126 від 05.12.2011р. та відкриття виконавчого провадження та накладення арешту №30479823 від 20.12.2011р. Скасувати зазначені постанови державного виконавця Комащенко М.В. Зобовязати Київський відділ ДВС Сімферопольського міського управління юстиції відмовити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у відкритті виконавчих проваджень.

Представник ПАТ «КБ «Надра» за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала скаргу у повному обсязі та наполягала на її задоволенні.

Представник Київського відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим за довіреністю - ОСОБА_7 зазначила про розгляд скарги на розсуд суду.

Стягувач ОСОБА_4 та його представники за довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_9, заперечували проти задоволення скарги у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників виконавчого провадження, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

З наданих суду матеріалів слідує, що на примусовому виконанні у Київському відділі ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим знаходяться виконавчі листи видані на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.05.2011р., зміненого рішенням Апеляційного суду АР Крим від 02.11.2011р. про стягнення з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором.

На підставі виконавчих листів, державним виконавцем Київського відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_1 05.12.2011р. були винесені постанови №30349890, №30348089, №30350126 про відкриття виконавчого провадження, а 20.12.2011р. постанова №30479823 про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника.

Як вбачається зі змісту скарги, представник банку повязує неправомірність рішень державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження із неможливістю здійснення виконавчих дій за місцем знаходження філії юридичної особи.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Стаття 19 Закону передбачає, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі відповідного виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

Відповідно до ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

На підставі наведеного, враховуючи наявність відповідного клопотання стягувача, виданих Центральним районним судом м. Сімферополя виконавчих листів із зазначенням адреси боржника м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198, державним виконавцем обґрунтовано, відповідно до вимог закону, було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, накладення арешту на майно.

Посилання представника банку на те, що державний виконавець на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать вищенаведеним обставинам.

Суд приймає до уваги доводи заявника про те, що відповідно до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Але ці положення Закону стосуються вже безпосередньо процесу проведення виконавчих дій, та, на думку суду, не стосуються самого відкриття виконавчого провадження. До того ж, відповідно наведеної правової норми, право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.20 Закону, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місцезнаходження боржника, його майна, на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за місцезнаходженням боржника, місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Суд враховує також особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника. Згідно до ст.33 Закону у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Постанова заступника Міністра директора Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_3 про передачу виконавчих проваджень, боржниками за якими є ВАТ КБ «Надра» та його відокремлені підрозділи, до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, сама по собі, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, на думку суду, не є перепоною для відкриття виконавчого провадження, яке є предметом оскарження.

Керуючись ст.ст.11,19,20,25,26,33 Закону України «Про виконавче провадження» ст.ст.10,11,209,212-215,383-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ПАТ «КБ «Надра» на дії державного виконавця Київського відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя