Рішення № 26702483, 08.08.2012, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/1012/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

08 серпня 2012 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючогоОстапов М. О.

з участю секретаряЯхно Т. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутська РДА про визнання права власності на земельну частку (пай) ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 04 липня 2012 року звернулася до суду з позовною заявою про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначила, що 03 січня 2004 року помер її батько ОСОБА_2, який мешкав в с. Козіївка Краснокутського району Харківської області.

Після його смерті відкрилася спадщина. За життя батько позивача працював в колгоспі і отримав право на земельний пай, але серед документів померлої була лише копія сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РЗ № 782256 . Відповідно до довідки відділу Держкомзему в Краснокутському районі № 1-15/1641 ОСОБА_2 включений до списку додатка до державного акту КСП «Козіївське»серія ХР-18-00000230.

Позивач має намір успадкувати майно, оскільки являється спадкоємицею першої черги за законом, в звязку з чим звернулася до суду з позовом про визнання права на земельну ділянку розміром 3,2525 умовних кадастрових га, яка розташована на території Козіївської сільської ради та про виділення земельного паю в натурі.

В відкритому судовому засіданні позивач вимоги підтримала повністю та прохала їх задовольнити.

Представник відповідача Краснокутської районної державної адміністрації в відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача не заперечував.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №410663, виданого 06 січня 2004 року Козіївською сільською радою, ОСОБА_2 помер 03 січня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його майно, що складається з земельної ділянки площею 3,2525 умовних кадастрових гектара, яка знаходи ться на території Козіїської сільської ради, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РЗ № 782256.

Також згідно довідки Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області від 01.06.2012 року № 1-15/1641 ОСОБА_2 був включений до списку додатка до державного акту КПС «Козіївське» серія ХР-18-00000230,державний акт на право власності на земельну ділянку серія РЗ № 782256 на гр.. ОСОБА_2 у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян по Козіївській сільській раді зареєстрований 27.06.2003 року, але не виданий.

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та повязаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»№7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя який його пережив.

Окрім позивача, спадкоємцями за законом є її мати ОСОБА_3, яка від прийняття спадщини земельної частки (паю) відмовляється на користь позивача,про що свідчить її заяви.

Відповідно до листа Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 06.08.2012 року № 855/01-16 на майно померлого ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, інших заяв на прийняття чи відмову від прийняття спадщини в спадковій справі немає.

Факт, що позивач являється донькою померлого ОСОБА_2, підтверджується її свідоцтвом про народження серії IV-УР № 2331766 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії І ВЛ № 380466, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спад щини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будьякі фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При таких обставинах суд вважає, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті спадкодавця ОСОБА_2, має право на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відповідно до чинного законодавства, оскільки вона надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.328, 1216, 1217, 1261 ЦК України, ст.15, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»№7 від 16.04.2004 року, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краснокутської районної державної адміністрації про визнання права на земельний пай в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 3,2525 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2, який помер 03 січня 2004 року.

Зобовязати Краснокутську районну державну адміністрацію Харківської області надати у власність ОСОБА_1 земельну частку (пай) в розмірі 3,2525 умовних кадастрових гектарів із не витребуваних земельних часток (паїв), на території Козіївської сільської ради Харківської області.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги в порядку ст..ст. 291 296 ЦПК України .

Суддя:

ОСОБА_4