Рішення № 26699406, 12.10.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

12.10.2012

Справа 2012/3771/2012

2/2012/1607/2012

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Жовтневий районний суд міста Харкова

у складі: головуючого суддіІванової І.В.

за участю секретаря Железнової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права користування та усунення перешкод у користуванні, про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, виселення , зняття з реєстрації, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зобовязання вчинити певні дії, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року , ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, виселення , зняття з реєстрації, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зобовязання вчинити певні дії, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, позовні вимоги сторін задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на комунальні послуги у розмірі 2245 грн. 29 коп. , в іншій частині позовних вимог відмовлено. Зобовязано ОСОБА_4 ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 в користуванні житловими кімнатами 14,1 та 14,3 кв. м. в будинку 9 по пров. Медичному в місті Харкові. В іншій частині вимог відмовлено.

На користь сторін та держави стягнуто судовий збір.

Не погодившись з рішенням суду від 26 липня 2012 року, позивачі по первісному позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили зазначене рішення у апеляційному порядку .

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 5 вересня 2012 року вищевказана цивільна справа повернута до суду для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Суд, вислухав пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення по зазначеній справі стосовно позовних вимог позивачів по первісному позову , з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення , однак не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 220 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі , чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги , з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення , не ухвалено рішення.

У квітні 2012 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог , просили визнати їх право користування житловим будинком №9 по пров. Медичному у м. Харкові , усунути перешкоди у користуванні вказаним житловим приміщенням шляхом демонтажу замків на дверях двох житлових кімнат вказаного будинку, визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, виселити відповідача з нього, зобовязати ВГІРФО Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області зняти відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4 7000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та по 3 000 грн. на користь кожного з позивачів на відшкодування моральної шкоди.

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просив договір дарування будинку №9 по пров. Медичному в м. Харкові , укладений 23 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнати недійсним, визнати за ним в порядку набувальної давнини право власності на 1/3 частину зазначеного будинку та зобовязати відповідачів не чинити перешкод у користуванні приміщеннями площею 14,1 та 14, 3 кв. м..

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року , ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, виселення , зняття з реєстрації, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зобовязання вчинити певні дії, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності, позовні вимоги сторін задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на комунальні послуги у розмірі 2245 грн. 29 коп. , в іншій частині позовних вимог відмовлено. Зобовязано ОСОБА_4 ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 в користуванні житловими кімнатами 14,1 та 14,3 кв. м. в будинку 9 по пров. Медичному в місті Харкові. В іншій частині вимог відмовлено.

Як убачається з матеріалів справи , звернувшись у квітні 2012 року до суду з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили , серед іншого , визнати їх право користування житловим будинком №9 по пров. Медичному у м. Харкові та усунути перешкоди у користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. шляхом демонтажу замків на дверях цих двох житлових кімнат будинку.

Проте у вступній та мотивувальній частинах рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року вищевказані матеріально- правові вимоги позивачів не зазначені, а резолютивна частина рішення не містить висновків суду про задоволення або відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Як встановлено судом та підтвердили сторони та їх представник у судовому засіданні , при розгляді вищевказаної справи,вони надавали докази та пояснення стосовно позовних вимог позивачів по первісному позову про визнання права користування житловим будинком №9 по пров. Медичному у м. Харкові та усунення перешкод у користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. шляхом демонтажу замків на дверях цих двох житлових кімнат будинку.

Як встановлено судом та підтверджується документально, ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок №9 по пров. Медичному в м. Харкові на підставі договору дарування від 23 грудня 2010 року. /а.с.14/.

До 23 грудня 2010 року спірний будинок належав на праві власності ОСОБА_1.

В зазначеному будинку зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, що підтверджується довідкою ділянки №6 комітету району в місті жителів приватного сектору Жовтневого району м. Харкова. /а.с. 5/.

ОСОБА_3 мешкає у спірному будинку з дня народження та як пояснила позивачка по первісному позову ОСОБА_2 до 2005 року мешкав з нею та мамою ОСОБА_6 однією сімєю.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сімї власника житла, які проживають разом з ним , мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Як пояснила у судовому засіданні позивачка по первісному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 на протязі багатьох років займає кімнати 14,1 кв.м. та 14,3 кв.м. , встановив на них замки та не надає їм з матірю ОСОБА_1 користуватися цими кімнатами, використовує ці приміщення як майстерню.

Відповідно до вимог Закону перехід права власності на житловий будинок чи квартиру до іншої особи не може бути підставою для припинення права користування житловим приміщенням членів сімї власника житлових будинків і квартир, які не є учасниками спільної власності. Перехід права власності на житловий будинок чи квартиру до іншої особи не може бути підставою для припинення права користування житловим приміщенням членами сімї попереднього власника, яке у них існувало. Право користування приміщеннями може припинитеся лише у випадках, передбачених у ст. 406 ЦК України, а саме : поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна обтяженого сервітутом; відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;спливу строку , на який було встановлено сервітут; припинення обставин, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України, ОСОБА_2 , як власник спірного будинку з 23 грудня 2010 року має право визначити житлове приміщення , яке мають право займати як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_1.

На зазначені вище обставини встановлені судом , суд посилався також в рішенні від 26 липня 2012 року .

Позивачка у справі ОСОБА_2 , як власник будинку заперечує проти мешкання відповідача ОСОБА_3 у кімнатах 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,3 кв. м..

Задовольняючи позовні вимоги відповідача по зустрічному позову в частині зобовязання позивачів по первісному позову не перешкоджати йому в користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. , суд виходив з того, що до квітня 2012 року він там мешкав з дозволу попереднього власника. Однак це не означає, що ОСОБА_3 може постійно користуватися цими приміщеннями, власник будинку ОСОБА_2 вправі визначити місце його мешкання у будинку на свій розсуд у іншому приміщенні.

Таким чином , суд вважає,що позовні вимоги позивачки по первісному позову ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання права користування житловим будинком №9 по пров. Медичному у м. Харкові та усунення перешкод у користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. шляхом демонтажу замків на дверях цих двох житлових кімнат будинку , підлягають задоволенню, оскільки теперішній власник , а саме ОСОБА_2, вправі визначити місце мешкання у вищевказаному будинку як позивачці ОСОБА_1 , так і відповідача по первісному позову ОСОБА_3. Суд вважає, що вона як власник будинку має право користуватися приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м., а тому до цих кімнат повинен бути вільний доступ.

Разом з тим суд вважає, що позивачка по первісному позову ОСОБА_1 не має право вимагати визнати за нею права користування житловим будинком №9 по пров. Медичному у м. Харкові та усунути перешкоди у користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. шляхом демонтажу замків на дверях цих двох житлових кімнат будинку, оскільки вона не є власником вищевказаного будинку та має право користуватися цим будинком на розсуд власника.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України ,суд-

ВИРІШИВ:

Доповнити рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права користування та усунення перешкод у користуванні, про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, виселення , зняття з реєстрації, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про зобовязання вчинити певні дії, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права користування жилими приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. у будинку №9 по пров. Медичному у м. Харкові та усунення перешкод у користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м.. Демонтувати замки на дверях кімнат 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. . у будинку №9 по пров. Медичному у м. Харкові .

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права користування жилими приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м. у будинку №9 по пров. Медичному у м. Харкові та усунення перешкод у користуванні приміщеннями 1-5, площею 14,3 кв. м. та 1-6, площею 14,1 кв. м.. відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяІ.В. Іванова