Вирок № 2669672, 28.11.2007, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці 28 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Семенюка К.М.

суддів Гончарука Г.М. , Підгорної С. П.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

потерпілого ОСОБА_1

та адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженець с. Княжпіль, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, мешканець с. Шалівці, Хотинського району, працює автоклавщиком ТзОВ ВКТ «Арго», раніше судимий вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2006 року за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі, з застосуванням ст. 75, 76 КК України звільнений від

Справа №11-390/2007 р. Головуючий в І інстанції Владичан А.І.

Категорія ст. 296 ч.2, ч.4 КК України Доповідач Семенюк К.М.

2

відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, зобов'язавши його не міняти місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, -

засуджений за ст. 296 ч.4 КК України на чотири роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Кам'янець-Подільського міськрайсуду Хмельницької області від 26 жовтня 2006 року і остаточно призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишена у виді тримання під вартою, строк відбуття покарання обраховується з 5 квітня 2007 року.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець та мешканець с Шалівці, Хотинського району, Чернівецької області, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, раніше не судимий, працює автоклавщиком ТзОВ ВКТ «Арго», - та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженець с. Оселівка, Кельменецького району, Чернівецької області, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, раніше не судимий, працює автоклавщиком ТзОВ ВКТ «Арго», мешкає в с Кроква Кельменецького району Чернівецької області, - засуджені кожний за ст. 296 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 3вільнені від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, зобов'язавши їх не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в зазначені органи.

3

Міра запобіжного заходу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 утримання під вартою змінена на підписку про невиїзд і вони були звільнені з-під варти в залі суду.

Вирішено питання з судовими витратами.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 4 квітня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 22 години 30 хвилин в с Клішківці Хотинського району на вул. П.Могили зустріли потерпілого ОСОБА_1 . Використовуючи, як привід - відмову потерпілого надати сигарети, гроші або мобільний телефон, ОСОБА_6 наніс удар заздалегідь заготовленою штахетою по голові і кулаком в обличчя, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 руками і ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи, ставить питання про скасування вироку щодо засуджених внаслідок невірної кваліфікації їх дій та постановления нового вироку.

В апеляції зазначено, що суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи дійшов невірного висновку, що в діях засуджених відсутній склад злочину, передбачений ст. 187 ч.2 КК України та кваліфікував дії ОСОБА_6 за ст. 296 ч.4 КК України, а дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ст. 296 ч.2 КК України.

При цьому до уваги не були взяті покази потерпілого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_9 так і самих засуджених, які у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скоїли злочин, передбачений ст. 187 ч.2 КК України.

ОСОБА_6 в апеляції просить перекваліфікувати його дії із ч.4 на ч.2 ст. 296 КК України.

При цьому ОСОБА_6 посилається на те, що ніякого удару заздалегідь заготовленою штахетою не наносив, гроші, сигарети, телефон не вимагав. Потерпілому наніс лише один удар рукою в обличчя, а після цього з місця події пішов в напрямку свого села. Просить врахувати при призначенні покарання його молодий вік, стан здоров'я матері, яка є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, щире каяття, його стан здоров'я, а також те, що він відшкодував потерпілому спричинені збитки.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію та заперечувала проти апеляції ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції прокурора, додатково допитавши підсудних, потерпілого, дослідивши інші докази, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Апеляційним судом встановлено, що 4 квітня 2007 року близько 22 год. ЗО хв. в с Клішківці Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_8,

4

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вул. П.Могили зустріли раніше незнайомого ОСОБА_1 . Діючи узгоджено та маючи на меті заволодіти майном потерпілого, підсудні стали вимагати у ОСОБА_1 гроші та мобільний телефон. Коли потерпілий відмовився виконати їх вимоги, то ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_1 , спільно почали наносити останньому удари штахетами та кулаками по голові та різним частинам тіла, вимагаючи при цьому гроші та мобільний телефон. Коли потерпілий впав на землю, то підсудні нанесли по декілька ударів ногами по тілу, а ОСОБА_6 обшукав його кишені. Після цього підсудні почали вимагати у ОСОБА_1 гроші в сумі, 100 доларів США. Опинившись біля господарства ОСОБА_10 потерпілий почав голосно кликати на допомогу. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відійшли від потерпілого, а ОСОБА_7 посадив ОСОБА_1 на лавочку, приставив кухонний ніж до його шиї та почав виказувати погрози в адресу останнього. Після цього на вулицю вибігли мешканці села Клішківці та затримали ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а ОСОБА_6 з місця події втік.

Підсудний ОСОБА_6, будучи допитаним в судовому засіданні, винним себе у пред'явленому обвинуваченні не визнав та показав, що 4 квітня 2007 року близько 22 год. 30 хв. разом ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими в цей день вживав спиртні напої, знаходився в с Клішківці. На одній з вулиць села вони зустріли раніше незнайомого громадянина ОСОБА_1 . Після того, як ОСОБА_8 попросив у ОСОБА_1 сигарету, йому не сподобалася відповідь потерпілого і він вдарив його один раз кулаком в обличчя, а після цього пішов в напрямку свого села. Будь-яких вимог відносно майна потерпілого він не пред'являв, кишені у ОСОБА_1 не обшуковував. Також підсудний пояснив, що під час зазначених подій передав кухонний ніж ОСОБА_7.

Крім того, ОСОБА_6 під час допиту не зміг пояснити наявність суперечностей в своїх показах як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи в суду І інстанції, однак зауважив, що в потерпілого немає підстав оговорювати його.

Підсудний ОСОБА_7 вину свою у пред'явленому обвинуваченні, визнав частково та показав, що 4 квітня 2007 року, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в 22 год. 30 хв. в с Клішківці разом з іншими підсудними зустріли потерпілого ОСОБА_1 . ОСОБА_8 попросив у потерпілого сигарету, а коли останній відмовився, то вони почали вимагати у ОСОБА_1 гроші та мобільний телефон, при цьому він декілька разів вдарив потерпілого в обличчя.

Також підсудний пояснив, що під час зазначених подій ОСОБА_6 віддав йому кухонний ніж, який він викинув біля лавки. Ножа до шиї потерпілого не приставляв.

Крім того, підсудний зазначив, що у потерпілого будь-яких підстав

5

оговорювати його немає.

Підсудний ОСОБА_8 вину свою у пред'явленому обвинуваченні визнав, щиро розкаявся у скоєному та показав, що 4 квітня 2007 року біля 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зустрів з іншими підсудними в селі Клішківці незнайомого ОСОБА_1 . Коли останній на його вимогу дати сигарету відмовився, то вони почали вимагати у потерпілого гроші та мобільний телефон. При цьому ОСОБА_6 наніс штахетою удар ОСОБА_1 по голові, а він в свою чергу вдарив останнього 3-4 рази кулаками в обличчя і по тілу. Коли ОСОБА_7 сидів на лавці з потерпілим він знаходився на відстані метрів 20 і не чув про що вони говорили.

Також підсудний пояснив, що в той день був п'яний і всіх обставин справи не пам'ятає, однак вважає, що у потерпілого немає підстав його оговорювати.

Вина підсудних знайшла своє підтвердження сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий показав, що 4 квітня 2007 року біля 22 год. 30 хв. в с Клішківці на вул. П.Могили зустрів раніше незнайомих підсудних, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Коли на пропозицію ОСОБА_8 він відмовився дати йому сигарету, то вони всі почали вимагати у нього гроші та мобільний телефон. На вказані вимоги він також відповів відмовою. Після цього ОСОБА_6 наніс йому удар штахетою та кулаком в голову, решту підсудних також почали його бити. Коли він впав на землю, то підсудні почали наносити йому удари ногами по тілу. ОСОБА_6 обшукав у нього кишені. Вподальшому ОСОБА_8 наказав йому принести їм гроші в сумі 100 доларів США. Коли його посадив на лавку біля себе ОСОБА_7, то останній приставив ніж до його шиї та почав висловлювати в його адресу погрози. При цьому він, потерпілий, кликав на допомогу. Через деякий час на вулицю вибігли люди та затримали ОСОБА_7 та ОСОБА_8. При затриманні ОСОБА_7 він попередив свого сусіда ОСОБА_11, щоби останній був обережний, т. я. у підсудного в руках був ніж. Також потерпілий пояснив, що на його думку підсудні при нападі діяли узгоджено та спільно вимагали у нього гроші та мобільний телефон.

Згідно оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду місця події вбачається, що 5 квітня 2007 року в 00 год. 15 хв. біля господарства АДРЕСА_1 був виявлений та вилучений кухонний ніж (а.с. 8-9).

Підсудний ОСОБА_6 пояснив, що вилучений ніж 4 квітня 2007 року передав ОСОБА_7.

Потерпілий по даному протоколу пояснив, що зазначений ніж 4 квітня 2007 року біля 22 год. 30 хв. приставив до його шиї ОСОБА_7 і виказував на його адресу погрози. Також він попереджав ОСОБА_11, який затримував ОСОБА_7, щоби він був обережний, т. я. в руках підсудного був ніж.

6

Цей факт знайшов своє підтвердження в суді першої інстанції під час допитів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 260, 262).

Також потерпілий підтвердив свої покази та ретельно розповів про події 4 квітня 2007 року під час проведення очних ставок з обвинуваченими (а.с. 60-61, 62-63, 64-65).

Факт застосування насильства до потерпілого ОСОБА_1 знайшов своє об'єктивне підтвердження під час проведення судово-медичної експертизи (а.с. 50). Згідно заключения у потерпілого мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рваної рани в області тім'яної ділянки голови, рани в області зовнішнього куга лівого ока, гематома голови в тім'яній частині зправа, гематоми в області скулової кістки зліва, в області грудної клітки спини зліва і попереку зліва чисельні гематоми, садна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

По даному заключению підсудні, кожний окремо, пояснили, що вказані тілесні ушкодження утворилися від їх дій 4 квітня 2007 року, при нападі на потерпілого.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції (а.с. 288), перекваліфіковуючи дії підсудних з ст. 187 ч.2 КК України на ст. 296 ч.4 КК України відносно ОСОБА_6 та на ст. 296 ч.2 КК України відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суд послався на те, що дії підсудних були направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а ОСОБА_6 використовував при цьому заздалегідь заготовлений предмет (штахету). Також суд зазначив, що дії підсудних не відповідають критеріям об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України.

Колегія суддів вважає, що зазначені висновки суду першої інстанції не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та містять істотні суперечності у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню із-за необхідності застосування до підсудних закону про більш тяжкий злочин, за якими їм було пред'явлено обвинувачення органами досудового слідства.

Сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених в суді першої та апеляційної інстанцій винність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України повністю доведена і колегія суддів кваліфікує їх дії за цим законом, так як вони 4 квітня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїли напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, спричинивши при цьому останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Твердження підсудних, що у них не було попередньої домовленості при нападі на потерпілого, а також невизнання ОСОБА_7 того, що він застосовував ніж до потерпілого, ОСОБА_6 кількості нанесених

7

ударів і те, що він обшукував кишені у ОСОБА_1 суд розцінює як лінію захисту з метою уникнення покарання. Вказана їх позиція спростовується показами потерпілого, які на досудовому слідстві носили послідовний та об'єктивний характер, так і під час розгляду справи судом, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11, заключениям судово-медичної експертизи, протоколами ставок віч-на-віч.

Поведінка підсудних під час нападу, застосування насильства до потерпілого, так і після закінчення зазначених дій свідчать про те, що вони скоїли злочин за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на викладене, доводи апеляції ОСОБА_6 стосовно перекваліфікації його дій із ч.4 на ч.2 ст. 296 КК України задоволенню не підлягають.

При призначенні покарання підсудним суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, а останній у скоєному щиро розкаявся, ОСОБА_6 вчинив злочин під час іспитового строку, всі вони позитивно характеризуються по місцю роботи.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає те, що підсудні частково відшкодували потерпілому шкоду, допомагали в придбанні ліків під час лікування.

Враховуючи роль та участь підсудних у вчиненні злочину, а також приймаючи до уваги щире каяття ОСОБА_8, добровільне відшкодування шкоди, колегія суддів розцінює вказані обставини, як такі що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та враховуючи його особу, вважає можливим при призначенні покарання застосувати до нього ст. 69 КК України.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність, суд вважає скоєння злочину підсудними в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи, що підсудні скоїли тяжкий злочин, суд вважає, що їх виправлення можливе в умовах ізоляції від суспільства.

Суд першої інстанції в резолютивній частині не вірно зазначив, що витрати пов'язані з проведенням експертизи та лікуванням потерпілого необхідно стягнути з підсудних в солідарному порядку.

Як передбачає ст. ст. 93, 93-1 КПК України зазначені витрати необхідно стягнути в дольовому порядку. Враховуючи матеріальний стан підсудних, суд вважає необхідним стягнути витрати пов'язані з лікуванням на суму 150 грн. в рівних долях по 50 грн. з кожного, а за проведення експертизи в сумі 47 грн. 07 коп. в рівних долях по 15 грн. 69 коп..

3

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 366, 369, 374, 378 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_5 - задоволити.

Апеляцію ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Хотинського районного суду від 19 липня 2007 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - скасувати.

Визнати їх винними у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити покарання:

· ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді 7 років позбавлення волі кожному з конфіскацією всього належного їм майна;

· ОСОБА_8 з застосуванням ст. 69 КК України у виді п'яти років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 чЛ КК України ОСОБА_6 за сукупністю вироків до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам'янець Подільського міськрайсуду Хмельницької області від 26 жовтня 2006 року і остаточно призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання засудженому обраховувати з 5 квітня 2007 року, міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підписку про невиїзд змінити на утримання під вартою, взявши їх під варту в залі судового засідання.

В строк відбуття покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 3арахувати строк перебування під вартою з 5 квітня по 19 липня 2007 року.

Стягнути з засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області (ЄДРПОХ 25575279, р/р 35220002000298, УДК в Чернівецькій області, МФО 856135) витрати пов'язані з проведенням експертизи на суму 47 грн. 07 коп. в дольовому порядку по 15 грн. 69 коп.3 кожного.

Кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 150 грн., стягнути з засуджених на користь дільничої лікарні села

9

Клішківці Хотинського району Чернівецької області в дольовому порядку по 50 грн. з кожного.

Речові докази (а.с. 32) після набрання вироком законної сили, які зберігаються в камері схову УБОЗ УМВС України Чернівецькій області -знищити.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими протягом такого строку з моменту вручення їм копії вироку.