П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –
розглянувши у письмовому провадженні за винятковими обставинами за скаргою Калуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі – ОДПІ) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім” (далі – Товариство) до ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а:
У травні 2006 року Товариство звернулося з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 18 квітня 2006 року № 0000012500/2-746/7/25-019/31, яким позивачу відмовлено у відшкодуванні з державного бюджету 8 813 730 грн податку на додану вартість (далі – ПДВ). Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним і необґрунтованим.
3 лютого 2006 року відповідач за результатами проведеної ним перевірки достовірності нарахування Товариством у листопаді 2005 року бюджетної заборгованості з ПДВ склав акт за № 99/23-2/33129683, у якому зазначено, що позивач порушив вимоги Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі – Закон), оскільки завищив заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ на 302 214 грн. На підставі зазначеного акта ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2006 року № 0000252302/0 та від 15 березня 2006 року № 0000252302/1. За наслідками адміністративного оскарження цих податкових повідомлень-рішень їх було скасовано та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким Товариству відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 8 813 730 грн.
Господарський суд Івано-Франківської області постановою від 3 жовтня 2006 року у задоволенні позову відмовив. Львівський апеляційний господарський суд постановою від 7 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2007 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, з думкою якого погодився Вищий адміністративний суд України, виходив із того, що місяць, у якому Товариство зареєстровано як платника податку, незалежно від дня реєстрації є першим календарним місяцем, у якому воно мало цей статус, і враховується при обчисленні податкового періоду. На цій підставі оспорюване податкове повідомлення-рішення було скасовано.
У скарзі про перегляд ухвали касаційного суду за винятковими обставинами відповідач, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати цю ухвалу та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі, доповненні до неї та в запереченнях на них доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає підтвердженим неоднакове застосування судом касаційної інстанції у цій справі порівняно з іншими аналогічними справами положень Закону при визначенні податкового періоду.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено в пункті 7.7 статті 7 Закону.
Відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.2 цього пункту Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає від’ємне значення податку, яке дорівнює його сумі, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді їх постачальникам. 20 грудня 2005 року позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року, згідно з яким вона становила 8 813 730 грн.
Як зазначено у підпункті 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону, не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник ПДВ менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на таке відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання чи спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців.
Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом, – календарний квартал з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня, іншого ніж перший день календарного місяця першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Таким чином, право на бюджетне відшкодування у суб’єкта господарювання виникає через 12 календарних місяців від дня його реєстрації як платника податку в останній день повного календарного місяця. При цьому календарним місяцем є місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.), тобто період із першого по останній день кожного місяця календарного року (наприклад, із 1 по 31 січня).
Оскільки позивача зареєстровано платником податку 8 листопада 2004 року, відповідач правомірно відмовив йому в бюджетному відшкодуванні з посиланням на те, що податковий період, у якому в нього виникає право на таке відшкодування, не настав. Отже, рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального права і скасовано помилково.
Керуючись статтями 157, 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Скаргу Калуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 лютого 2007 року скасувати, постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 3 жовтня 2006 року залишити в силі.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийВ.В. КривенкоСуддіМ.Б. ГусакВ.Л. МаринченкоІ.Л. СамсінО.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов
Судове рішення № 2669115, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 10.06.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 21-61во08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: