Рішення № 26689015, 18.10.2012, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2 - 366/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом ПАТ АІСЕ Українадо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за угодою та договорами поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивачів ОСОБА_1 до ПАТ АІСЕ Українапро визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

Позивач 02.04.2012 року звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за угодою та договорами поруки. Підставою для звернення до суду з позовом вважає те, що відповідно до п.5 розділу XVII "Прикінцевих та перехідних положень" ЗУ "Про акціонерні товариства" Закрите акціонерне товариство "АІСЕ Україна" зареєструвало зміни в назві організаційно-правової форми, таким чином починаючи з 24.02.2010р., нова назва товариства - Приватне акціонерне товариство "АІСЕ Україна". 13 січня 2006 року між Позивачем та відповідачем 1 - ОСОБА_1 - було укладено Угоду №118994 (далі по тексту - Угоду) та підписано Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід'ємними частинами Угоди. Угода №118994 укладена в рамках створеної Позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів "Автоплан". Вказана система відома під назвою "придбання в групах" в багатьох країнах світу, зокрема в Аргентині, Португалії, Польщі та інших. Дана система продажу "полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості - наприклад автомобіль - і які стають учасниками системи. Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг невеликими щомісячними внесками на протягом декількох років. При виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи Автоплан, Позивач надає Учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи Автоплан. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених Угодою, які забезпечують придбання автомобіля кожним Учасником системи Автоплан. Позивач належним чином виконував умови Угоди, і у січні 2007 року Відповідач 1 - ОСОБА_1 - отримав автомобіль ЗАЗ 110307-42, кузов № НОМЕР_1, 2006 року випуску і зареєстрував його на своє ім'я у Монастирищенському РП ДАІ ГУ УМВС України (реєстраційний номер НОМЕР_2), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА №866483. Відповідач 1 - ОСОБА_1 - в свою чергу, зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (ОСОБА_4 внески) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 (вісімдесяти чотирьох) щомісячних Повних внесків (Стаття 4 Угоди № 118994). Відповідно до Термінології, викладеної у Додатку № 2 до Угоди: Графік внесків - загальна кількість щомісячних Повних внесків, що забезпечують Фірму коштами, необхідними для повної оплати Ціни автомобіля, послуг Фірми з обслуговування та утримання системи АВТОПЛАН, і страхових внесків, зазначена в Додатку №1. Повний внесок - щомісячний платіж, що складається з суми ОСОБА_4 внеску, адміністративних витрат та Страхового внеску..." ОСОБА_4 внесок, згідно Термінології, частина повного внеску, за рахунок якої Фірма здійснює оплату ціни автомобіля, та розмір якої визначається шляхом ділення ціни автомобіля на кількість внесків, зазначену у Графіку внесків (1,1905% від Ціни автомобіля); Адміністративні витрати - плата за послуги Фірми з організації діяльності Автоплану. Фірма надає можливість Учаснику сплачувати ці витрати щомісячними внесками, розмір кожного з яких складає зазначений у Додатку 1 відсоток (0,35%) від ціни автомобіля, разом із ОСОБА_4 внеском; Страховий внесок - щомісячна плата за договором по страхуванню життя Учасника системи, розмір якої складає зазначений у Додатку 1 відсоток від ціни автомобіля. Згідно п. 3.1 ст.3 Додатку № 2 до Угоди, "Ціна автомобіля - це роздрібна ціна автомобіля, яка щомісячно встановлюється Виробником та/або Імпортером в останній робочий день кожного місяця". Відповідач 1 протягом лютого 2006 - листопада 2008 року сплачував щомісячні внески. Починаючи з грудня 2008 року Відповідач-1 порушив умови Угоди щодо повноти сплати щомісячних внесків (ст.4 Додатку №2 до Угоди), а з липня 2011 року взагалі перестав сплачувати внески. Неодноразові листи та телефонні звернення до Відповідача-1 результату не дали. Згідно зі ст. 629 ЦК України "договір є обов 'язковим для виконання сторонами". Тому, 06 вересня 2011 року в порядку п. 15.3. ст. 15 Додатку № 2 до Угоди позивачем на адресу Відповідача-1, ОСОБА_1, було направлено вимогу одноразової сплати всієї суми заборгованості за Угодою не пізніше 16 вересня 2011 року. Станом на жовтень 2011 року вимога не виконана, борг не погашено.

РОЗРАХУНОК СУМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

На виконання умов Угоди Відповідачем-1 було сплачено 82,0884% зі 100% в оплату ОСОБА_4 внесків та 64 внески із 84-х внесків в оплату адміністративних витрат. Розмір боргу Відповідача-1 перед Позивачем за Угодою складає 20 (двадцять) внесків в оплату адміністративних витрат та 17,9116% від актуальної ціни автомобіля, встановленої виробником у вересні 2011 року (дата направлення платіжної вимоги про сплату боргу). Як вже зазначалося, Відповідач-1, ОСОБА_1, в січні 2007 року отримав автомобіль Славута. 23.07.2008 року Дистриб'ютор вказаного автомобіля AT "УкрАвто" повідомив ПрАТ "АІСЕ Україна" про те, що з липня 2008 р. припиняється виробництво автомобілів Славута. У відповідності до п.10.1 ст. 10 Додатку №2 до Угоди "Якщо протягом терміну дії Угоди Виробник та/або Імпортер здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти модель Автомобіля, зазначену у Додатку №1, Фірма зобов»язується замінити її новою моделлю або іншим автомобілем". Керуючись цим положенням, у серпні 2008 р. Позивач здійснив процедуру заміни автомобіля Славута на автомобіль ВАЗ 2107. Згідно ж з п.10.2 ст.10. Додатку №2 до Угоди "Якщо різниця між Ціною нової моделі та Ціною Автомобіля, зазначеного у Додатку №1, перевищує 10% , то в цьому разі розмір несплачених Повних внесків Учасників системи, які вже отримали попередню модель, сплачуватимуть щомісячні внески, розраховані згідно з ціною автомобіля, яка діяла на останньому Асигнаційному акті, коли така попередня модель присуджувалася, та буде відповідно змінюватися в процентному відношенні відповідно до ціни нової моделі". Відповідно: ціна автомобіля Славута у липні 2008 року становила 30 050 грн., а автомобіля ВАЗ-2107 - 34 350 грн. Тому процентне співвідношення між цінами автомобілів Славута та ВАЗ-2107 станом на липень 2008 року складало 87,4818% (30 050 грн./34 350 грн. х 100%). Таким чином, після здійснення процедури заміни моделі авто, для вирахування щомісячного внеску використовувалася ціна автомобіля Славута, яка відповідно змінювалася у разі зміни ціни автомобіля ВАЗ-2107, у процентному співвідношенні. Як видно у розрахунку платежів ціна автомобіля Славута станом на липень 2008 року -складала 30 050 грн. З 01 серпня 2008 року була здійснена процедура заміни авто, а ця ціна не змінювалася аж до грудня 2008 року, оскільки, залишалася незмінною ціна автомобіля ВАЗ-2107. Після отримання автомобіля Відповідач 1 - ОСОБА_1 - скористався наданим йому п.4.13 ст. 4 Додатку № 2 правом і звернувся до Позивача з заявою про повернення його оригінального Графіку внесків шляхом розподілення сплачених авансових внесків на усі наступні Повні внески з метою пропорційного зменшення їх розміру. Станом на січень 2007 року до закінчення Графіка внесків Відповідача залишалося 72 (сімдесят два) Повних внесків та було сплачено 36 Авансових внесків. Внаслідок розподілення тридцяти шести Авансових внесків на сімдесят два повних внески, що залишалися згідно Графіка внесків Відповідача, всі наступні Повні внески були зменшені на 50 % (36 -Авансових внесків / 72 внески х 100%), і, відповідно, склали 50 % від Повного внеску, розмір якого визначено відповідно до умов Угоди (100 % - 50 % = 50 %). Станом на січень 2007 року Відповідачем 1 було сплачено 56,5198 % ОСОБА_4 внесків (Ціни автомобіля - 100%). Залишок по сплаті Відповідачем ОСОБА_4 внесків за угодою становив 43,4802 % (100% - 56,5198%). До кінця Графіка внесків залишалося 72 (сімдесят два) внески (84 внески - 12 внесків). Для розрахунку відсотку чистого внеску, який мав оплачувати Дзюба після отримання автомобіля та розподілення сплачених 36-ти авансових внески, необхідно поділити 43,4802% (залишок чистих внесків за Угодою) на внески, які залишилися до сплати відповідно до графіка внесків. Отримуємо розмір чистого внеску Відповідача 1 після отримання автомобіля та здійснення процедури розподілення Авансових внесків складає: 43,4802% / 72 внески = 0,6039% від Ціни автомобіля у поточному місяці. Відповідно до п. 4.5 Додатку № 2 до Угоди "У разі порушення терміну сплати, зазначеного у статті 4 п.4.3., Учасник сплачує прострочений (-ні) повний (-ні) внесок (-ки) у розмірі повного внеску, що діє на момент сплати". Для вирахування ціни автомобіля Славута станом на вересень 2011 року у відповідності до положень п. 10.2 ст. 10 Додатку №2 до Угоди необхідно помножити ціну автомобіля ВАЗ-2107 (54 888,00 грн.), дійсну станом на вересень 2011 року, на вирахуваний коефіцієнт процентного співвідношення (87,4818%). Отримаємо: 48 017,02 грн.= (54888,00 грн. х 87,4818%) (Ціна автомобіля Славута, відповідно до якої має розраховуватися щомісячний внесок за Угодою №118994). Відповідно, загальний розмір заборгованості складає 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 42 коп. з яких : ОСОБА_4 внески - 8 600,62 грн., що складає 17,9116% від Ціни автомобіля (48 017,02 грн. х 17,9116%); Адміністративні витрати - 2 016,80 грн. (48 017,02 грн. х 0,35% + ПДВ) х 23 внески х 50%.

Згідно положень п.п. 11.1 - 11.4 Відповідачем 1 - ОСОБА_1 - було надано Позивачу гарантію забезпечення виконання ним зобов'язань за Угодою №118994 - гарантію поручителя. 12 грудня 2006 року між Позивачем та Відповідачами 2 та 3 було укладено Договір поруки, за яким Співпоручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зобов'язуються солідарно відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем 1 в повному обсязі зобов'язань, що виникають з Угоди, а в разі їх невиконання - відповідати перед Позивачем як солідарні боржники. Вказаний договір поруки був посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального окруту ОСОБА_5, реєстраційний номер 6664. 06 вересня 2011 року Позивачем на адресу Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено вимогу одноразової сплати всієї суми заборгованості ОСОБА_1 за Угодою не пізніше 16.09.2011 року. Станом на жовтень 2011 року вимога не виконана, борг в повному обсязі не погашено. Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Просять стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" суму боргу за Угодою №118994 у розмірі 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 42 коп. Та судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

23.04.2012 року від відповідачів по первісному позову надійшло заперечення, згідно якого проти вказаного позову заперечують з таких підстав. ОСОБА_1 не визнає позов повністю і стверджує, що жодного боргу перед ПрАТ «АІСЕ Україна»не має. Позивач у своїй позовній заяві всупереч вимогам закону не зазначив жодних доказів наявності такого боргу, не надав суду жодного документа, який би підтверджував його позовні вимоги. Зокрема, ПрАТ «АІСЕ Україна»не надало суду первинні бухгалтерські документи, які містять інформацію про розмір коштів, сплачених ним на банківські рахунки ПрАТ «АІСЕ Україна»та лише на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність заборгованості. ОСОБА_2В та ОСОБА_3, як поручителі ОСОБА_1, не визнають позов повністю, заявлені до них вимоги вважають безпідставними, оскільки, як вбачається з позовної заяви ПрАТ «АІСЕ Україна», останнім без їх згоди було змінено зобов'язання, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності. Просять відмовити у задоволенні позову ПрАТ «АІСЕ Україна»про стягнення з них боргу.

23.05.2012 року від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по первісному позову надійшло доповнення до заперечення, згідно якого вони заперечують проти вказаного позову, про що 23 квітня 2012 року подали свої письмові заперечення до суду. На даний час вважають за необхідне доповнити свої заперечення наступним. 13 січня 2006 року в м. Умані Черкаської області їх знайомий ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1В.) уклав угоду № 118994 із Закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна", на даний час - Приватним акціонерним товариством "АІСЕ Україна" (далі - фірма „АІСЕ Україна"). Відповідно до вказаної угоди її предметом було нібито надання ОСОБА_1 системи послуг, спрямованих на придбання ним автомобіля марки ЗАЗ 110307 "Славута». В грудні 2006 року ОСОБА_1 повідомив їм, що згідно з надісланим йому листом фірми "АІСЕ Україна" від 30 листопада 2006 року йому було надано право на отримання автомобіля. Крім того, ОСОБА_1 повідомив їм, що він вже сплатив за автомобіль його вартість, зазначену в угоді № 118994, та попросив їх виступити його поручителями, оскільки, це вимагається фірмою „АІСЕ Україна" і без цього він не зможе отримати автомобіль. Вони погодились і 12 грудня 2006 року разом із ОСОБА_1 поїхали в м.Білу Церкву Київської області, де у приватного нотаріуса підписали договір поруки в указаних їм місцях. При цьому їм не дали можливості ознайомитись із змістом договору поруки та не видали його копію. Вони не були також ознайомлені із змістом угоди № 118994 та додатків до неї. 21 березня 2012 року фірма „АІСЕ Україна" подала до Монастирищенського районного суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з них та із ОСОБА_1 на її користь боргу в сумі 10617,42 грн. При цьому фірма „АІСЕ Україна" зазначає, що після отримання ОСОБА_1 автомобіля «Славута»виробництво таких автомобілів було припинено, тому модель автомобіля була замінена на автомобіль ВАЗ-2107, більша ціна якого була використана для розрахунку розміру внесків, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед фірмою „АІСЕ Україна" в розмірі 10617,42 грн. Крім цього, фірма «АІСЕ Україна»у своєму позові посилається також на те, що згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. До своєї позовної заяви фірма «АІСЕ Україна», крім іншого, додала Розрахунок платежів ОСОБА_1 за угодою № 118994 (далі - Розрахунок) та копію договору поруки від 12 грудня 2006 року. Ознайомившись з зазначеними документами, вважають, що фірма «АІСЕ Україна»умисно намагається ввести суд в оману, як свого часу ввела в оману їх та ОСОБА_1 Так, в абзаці 4 статті 2 договору поруки від 12 грудня 2006 року вказано, що на момент підписання договору поруки розмір забезпечених порукою вимог кредитора складає 36664,40 грн. (сума згідно з додатком № 3 до Угоди № 118994). Відповідно до змісту додатку № 3 до Угоди № 118994 вказана сума (36664,40 грн.) є зміненою (збільшеною) ціною автомобіля станом на дату підписання цього додатку (29 листопада 2006 року). Однак, згідно з наданим суду самою ж фірмою «АІСЕ Україна»Розрахунком, в період з 4 жовтня 2006 року по 19 січня 2007 року, тобто на час підписання ОСОБА_1 додатку № 3 до Угоди № 118994 та на час реєстрації автомобіля на його ім'я в органах Державтоінспекції, ціна автомобіля була незмінною і становила 26051,00 грн. Отже, виходячи з наданого суду Розрахунку, розмір забезпечених порукою вимог на момент підписання ними договору поруки від 12 грудня 2006 року складав не 36664,40 грн., а 26051,00 грн. Крім того, як вбачається з Розрахунку, ціна автомобіля з часу підписання ними договору поруки від 12 грудня 2006 року неодноразово змінювалась та значно збільшилась. Отже, збільшився і обсяг їх відповідальності. Однак, вони свою згоду на зміну зобов'язання не давали, про неодноразове збільшення ціни автомобіля фірма «АІСЕ Україна»їх жодного разу не повідомляла. Таким чином, дійсний розмір забезпеченого їх порукою зобов'язання ОСОБА_1, відповідно до Розрахунку, станом на дату підписання ними договору поруки складав 26051,00 грн., а подальша зміна (збільшення) зобов'язання здійснена фірмою «АІСЕ Україна»без їх згоди. Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. З урахуванням викладених вище обставин вважають, що їх порука припинилася, а тому позовні вимоги фірми «АІСЕ Україна»про стягненнл з них 10 617,42 грн є безпідставними. Просять в задоволенні позову відмовити.

08.08.2012 року на адресу суду від відповідачів по первісному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява про визнання поруки припиненою. Підставою звернення із зустрічною позовоною заявою вважають те, що 13 січня 2006 року в м. Умані Черкаської області їх знайомий ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1В.) уклав угоду № 118994 із Закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна", на даний час - Приватним акціонерним товариством "АІСЕ Україна" (далі - фірма „АІСЕ Україна"). Відповідно до вказаної угоди її предметом було нібито надання ОСОБА_1 системи послуг, спрямованих на придбання ним автомобіля марки ЗАЗ 11030742 "Славута". В грудні 2006 року ОСОБА_1 повідомив їм, що згідно з надісланим йому листом фірми "АІСЕ Україна" від 30 листопада 2006 року йому було надано право на отримання автомобіля. Крім того, ОСОБА_1 повідомив їм, що він вже сплатив за автомобіль майже його повну вартість та попросив їх виступити його поручителями, оскільки, це вимагається фірмою „АІСЕ Україна" і без цього він не зможе отримати автомобіль. Вони погодились і 12 грудня 2006 року разом із ОСОБА_1 поїхали в м.Білу Церкву Київської області, де у приватного нотаріуса підписали договір поруки в указаних їм місцях. При цьому їм не дали можливості ознайомитись із змістом договору поруки та не видали його копію. Вони не були також ознайомлені із змістом угоди № 118994 від 13 січня 2006 року та додатків до неї. 21 березня 2012 року фірма „АІСЕ Україна" подала до Монастирищенського районного суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з них та із ОСОБА_1 на її користь боргу в сумі 10617,42 грн. При цьому фірма „АІСЕ Україна" зазначає, що після отримання ОСОБА_1 автомобіля «Славута»виробництво таких автомобілів було припинено, тому модель автомобіля була замінена на автомобіль ВАЗ-2107, більша ціна якого була використана для розрахунку розміру внесків, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед фірмою „АІСЕ Україна" в розмірі 10617,42 грн. 9 квітня 2012 року Монастирищенським районним судом Черкаської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом фірми „АІСЕ Україна" до них та ОСОБА_1 про стягнення боргу. В зв"язку з цим вони вважають за необхідне заявити зустрічний позов в цій цивільній справі і обґрунтовують його наступним. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 вони розуміли, що він хоче придбати автомобіль, за який станом на 12 грудня 2006 року він вже виплатив фірмі „АІСЕ Україна" більше 20000 грн., а загальна вартість автомобіля згідно з угодою № 118994 від 13 січня 2006 року становила 21 470 грн. 82 коп. Саме тому вони й погодились поручитись за виконання ОСОБА_1 зобов'язань по оплаті вартості автомобіля, оскільки, розраховували, що для нього не буде проблематично сплатити відносно невеликий залишок ціни автомобіля. Згідно з Розрахунком платежів ОСОБА_1 за угодою № 118994 (далі - Розрахунок), наданим суду представником фірми „АІСЕ Україна", ціна автомобіля, який мав придбати ОСОБА_1, в проміжок часу з 8 грудня 2006 року до 19 січня 2007 року, тобто на час підписання ними договору поруки від 12 грудня 2006 року, становила 26051 грн. При цьому про збільшення ціни автомобіля з 21 470 грн. 82 коп. до 26 051 грн. на момент підписання договору поруки вони не знали. Вони також не були ознайомлені із змістом п. 2.4. ст. 2 договору поруки від 12 грудня 2006 року, де зазначено, що на момент підписання цього договору розмір забезпечених порукою вимог складає 36 664 грн. 40 коп. Із змісту абзацу 3 ст. 2 договору поруки від 12 грудня 2006 року вбачається, що розмір кожного з повних внесків зазначається у відповідному рахунку або у відповідному повідомленні Кредитора, які надсилаються Боржникові щомісячно. Тобто, ні договором поруки від 12 грудня 2006 року, ні іншими документами (угодою № 118994 від 13 січня 2006 року та трьома додатками до неї) не передбачено повідомлення їх Кредитором про збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1 понад ту суму, що зазначена в договорі поруки (36 664 грн. 40 коп.). Про це кредитор, тобто фірма „АІСЕ Україна", повідомляла лише боржника, тобто ОСОБА_1 Отже, відповідач не запитував їх згоду, як поручителів, на зміну зобов'язання ОСОБА_1, хоча, як вбачається з позовної заяви фірми „АІСЕ Україна", така зміна істотно збільшила обсяг їх відповідальності понад 36 664 грн. 40 коп. З Розрахунку вбачається, що поступове збільшення ціни автомобіля відбулося в період з 7 лютого 2007 року і продовжувалось, в усякому разі, до 9 червня 2011 року. Згідно з п. 3.1. ст.3 додатку № 2 до угоди № 118994 „Правила діяльності автоплану" ціна автомобіля - це роздрібна ціна автомобіля, яка щомісячно встановлюється виробником та/або імпортером в останній робочий день кожного місяця. Отже, станом на день підписання договору поруки вони не могли передбачити збільшення розміру зобов'язання ОСОБА_1 в майбутньому і, відповідно, збільшення обсягу їх відповідальності, оскільки, їх ніхто не повідомляв про збільшення ціни автомобіля. Відповідно до ч. 1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Вони не давали своєї згоди на зміну (збільшення) зобов'язання ОСОБА_1 перед фірмою „АІСЕ Україна", а тому їх порука повинна бути припинена. Згідно з ч.2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вважають, що їх зустрічний позов та первісний позов Приватного акціонерного товариства „АІСЕ Україна" до них та ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 10617,42 грн. безпосередньо взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки, вони виникли з одних правовідносин і задоволення їх зустрічного позову може виключити повністю задоволення первісного позову. Просять визнати припиненою їх поруку за виконання зобов'язання ОСОБА_1 відповідно до договору поруки від 12 грудня 2006 року, укладеного в м.Біла Церква Київської області між ними та Закритим акціонерним товариством „АІСЕ Україна", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21691356, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 6664, стягнути на їх користь судові витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн 30 коп кожному.

17.08.2012 року від відповідача по зустрічному позову та позивача по первісному позову надійшло заперечення проти зустрічного позову, відповідно до якого в провадженні Монастирищенського районного суду знаходиться справа за позовом ПрАТ "АІСЕ Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення боргу. 03.08.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Монастирищенського районного суду зустрічну позовну заяву про визнання поруки припиненою. ПрАТ "АІСЕ Україна" вважає, що позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 12 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по Угоді №118994 від 13.01.2006 року, яка укладена між ПрАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_1, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було посвідчено договір поруки між ПрАТ "АІСЕ Україна" з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з другої (далі - Договір поруки). Предметом даного договору поруки є солідарна відповідальність Співпоручителів на випадок не виконання умов Угоди №118994 основним боржником (ОСОБА_1В.), перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань по Угоді. Договір поруки було укладено у відповідності до вимог глави 49 параграфу 3 Цивільного кодексу України "Порука". Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України "За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх обов 'язків. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов 'язань боржником. В своїй позовній заяві Позивачі зазначають низьку обставин згідно яких, на їх думку, є підстави для визнання даного договору припиненим, а саме: в своєму позові Позивачі вказують, що їм не були відомі та вони не ознайомлювались з зобов'язанням та змістом Угоди та зі змістом договору поруки, але дане твердження не відповідає дійсності. Пункт 5.2. статті 5 Договору поруки, вказано, що "Кожен із Співпоручителів має належне уявлення про сутність цього Договору та всіх його умовах, не існує ніяких факторів, які б могли вплинути на їх уявлення про предмет та мету цього договору. Кожен із Поручителів підтверджує, що він прочитав цей Договір, їм зрозумілі всі його умови, і вони відповідають намірам Співпоручителя. Таким чином, Позивачі підтвердили той факт, що вони обізнані про предмет договору поруки та мету даного договору, що підтверджують власним підписом. Таким чином у Позивачів була можливість та право на ознайомлення із умовами Угоди, а Позивачі в свою чергу не доводять того, що їх було позбавлено такого права. Так само є голослівними заяви Позивачів, що вони не були ознайомлені із п. 2.4 ст.2 Договору поруки, де зазначено розмір та порядок визначенням забезпечених порукою зобов'язань. При укладанні договору поруки Позивачі мають право на ознайомлення з угодою між Кредитором та Боржником. Не є обов'язком Кредитора впевнитися в тому, що поручителі ознайомлені із договором між Кредитором та Боржником і прочитали договір поруки, і це не є підставою для визнання договору поруки припиненим. Позивачі просять визнати договір поруки припиненим на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України. З цього приводу зазначають наступне. Відповідно до п.п. 2.1-2.4. Договору поруки - «Порукою згідно цього Договору забезпечено виконання Боржником зобов'язань за Угодою, в тому числі виконання обов'язків щомісячно сплачувати передбачені Угодою Повні внески, які складаються з сум ОСОБА_4 внеску, Адміністративних витрат та Страхового внеску, а також виконання обов'язків сплачувати інші платежі, передбачені Угодою. Співпоручитель і Кредитор цим погоджуються, що розмір забезпечених порукою вимог Кредитора до Боржника дорівнює сумі всіх Повних внесків та інших передбачених Угодою платежів, що підлягають сплаті Боржником. На момент підписання Договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 36664 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 40 коп. (згідно Додатку №3). Кожен із Співпоручителів відповідає перед Кредитором за відшкодування витрат та збитків, що були завдані несвоєчасним виконанням зобов 'язань за Угодою, у т.ч. арбітражних, нотаріальних, судових та інших. Зобов'язання за цим договором припиняються одночасно з припиненням забезпечених порукою зобов'язань Боржника».Таким чином, в Договорі поруки чітко визначено, що розмір забезпечених даним договором поруки зобов'язань визначається «сумі всіх Повних внесків та інших передбачених Угодою платежів, що підлягають сплаті Боржником». Порядок визначення розміру щомісячних внесків за Угодою №118994 викладений в самій Угоді №118994. Як видно з Договору поруки, а саме п. 5.2 статті 5 Позивачі підтвердили, що кожен із Співпоручителів має належне уявлення про сутність цього Договору та всіх його умов. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на його уявлення про предмет та мету цього Договору. У своїй позовній заяві Позивачі зазначають що вони не читали договір поруки та Угоду №118994, що свідчить про їх халатне відношення до своїх обов'язків, але такі твердження позивачів не можуть бути підставою для визнання поруки припиненою. Просять відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні позову повністю.

У судові засідання представник позивача ПАТ «АІСЕ Україна»не з»явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні відповідач по первісному позову та третя особа по зустрічному позову ОСОБА_1 первісний позов не визнав, вважає його безпідставним, а зустрічний позов відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким, що підлягає до задоволення, та дав пояснення, аналогічні, викладеним обставинам у запереченні.

У судовому засіданні відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 первісний позов не визнав, вважає його безпідставним, а зустрічний позов таким, що підлягає до задоволення, та підтримав пояснення ОСОБА_1 Договору поруки не оскаржував.

У судовому засіданні відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_3 первісний позов не визнав, вважає його безпідставним, а зустрічний позов таким, що підлягає до задоволення, та підтримав пояснення ОСОБА_1 Договору поруки не оскаржував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного:

- згідно Угоди №118994 від 13 січня 2006 року, укладеної між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , а також Додатків № 1 та 2 до неї, які є невід'ємними частинами Угоди, ОСОБА_1 - отримав автомобіль ЗАЗ 110307-42, кузов № НОМЕР_1, 2006 року випуску і зареєстрував його на своє ім'я у Монастирищенському РП ДАІ ГУ УМВС України (реєстраційний номер НОМЕР_2), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА №866483;

- відповідно до даних угоди та додатків ОСОБА_1 зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (ОСОБА_4 внески) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 (вісімдесяти чотирьох) щомісячних Повних внесків (Стаття 4 Угоди № 118994);

- згідно зі ст. 629 ЦК України "договір є обов 'язковим для виконання сторонами";

- відповідач умови угоди та додатків не виконував належним чином і має заборгованість на 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 42 коп. з яких : ОСОБА_4 внески - 8 600,62 грн., Адміністративні витрати - 2 016,80 грн.;

- у відповідності з ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання. В разі невиконання або неналежного виконання зобовязання боржником він зобовязаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки.

- згідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- пояснення сторін не допитаних в якості свідків не є доказами відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України;

- доказів недійсності угоди та додатків до неї ОСОБА_1 суду не надав, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості підлягає до задоволення;

- відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну)відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

- 12 грудня 2006 року між позивачем та відповідачами було укладено Договір поруки, за яким співпоручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зобов'язуються солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_1 в повному обсязі зобов'язань, що виникають з Угоди, а в разі їх невиконання - відповідати перед позивачем як солідарні боржники;

- вказаний договір поруки був посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального окруту ОСОБА_5, реєстраційний номер 6664. 06 вересня 2011 року;

- позивачем на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено вимогу одноразової сплати всієї суми заборгованості ОСОБА_1 за Угодою не пізніше 16.09.2011 року;

- дана вимога ними не виконана, тому суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає до задоволення;

- суд вважає, що підстави для задоволення зустрічного позову відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення договору поруки відсутні, оскільки, відповідно до п.п. 2.1-2.4. Договору поруки - «Порукою згідно цього Договору забезпечено виконання Боржником зобов'язань за Угодою, в тому числі виконання обов'язків щомісячно сплачувати передбачені Угодою Повні внески, які складаються з сум ОСОБА_4 внеску, Адміністративних витрат та Страхового внеску, а також виконання обов'язків сплачувати інші платежі, передбачені Угодою. Співпоручитель і Кредитор цим погоджуються, що розмір забезпечених порукою вимог Кредитора до Боржника дорівнює сумі всіх Повних внесків та інших передбачених Угодою платежів, що підлягають сплаті Боржником. На момент підписання Договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 36664 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 40 коп. (згідно Додатку №3). Кожен із Співпоручителів відповідає перед Кредитором за відшкодування витрат та збитків, що були завдані несвоєчасним виконанням зобов 'язань за Угодою, у т.ч. арбітражних, нотаріальних, судових та інших. Зобов'язання за цим договором припиняються одночасно з припиненням забезпечених порукою зобов'язань Боржника». Таким чином, в Договорі поруки чітко визначено, що розмір забезпечених даним договором поруки зобов'язань визначається «сумі всіх Повних внесків та інших передбачених Угодою платежів, що підлягають сплаті Боржником». Порядок визначення розміру щомісячних внесків за Угодою №118994 викладений в самій Угоді №118994. Як видно з Договору поруки, а саме п. 5.2 статті 5 Позивачі підтвердили, що кожен із Співпоручителів має належне уявлення про сутність цього Договору та всіх його умов. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на його уявлення про предмет та мету цього Договору. Згідно ст.10 Додатку № 2 до Угоди 118994 передбачено право змінювати модель автомобіля при припиненні випуску моделі автомобіля, якого отримав ОСОБА_1;

- доказів недійсності договору поруки суду не надано, а тому суд вважає, що зустрічний позов не підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів по первісному позову солідарно, оскільки такий обов»язок вони передбачили договором поруки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,5,6,7,8,10,11,14, 88, 158-159, 169, 213-215, 217 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 541, 543, 553 555, 559, 901, 903 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ПАТ "АІСЕ Україна" задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АІСЕ Україна суму боргу у розмірі 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 42 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АІСЕ Україна суму боргу у розмірі 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 42 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АІСЕ Україна" судові витрати в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя: Д. С. Ротаєнко

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2012 року

Справа № 2 - 366/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом ПАТ АІСЕ Українадо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за угодою та договорами поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивачів ОСОБА_1 до ПАТ «АІСЕ Україна»про визнання поруки припиненою,

в и р і ш и в:

Позов ПАТ "АІСЕ Україна" задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АІСЕ Україна суму боргу у розмірі 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 42 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АІСЕ Україна суму боргу у розмірі 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень 42 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ АІСЕ Україна" судові витрати в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя: Д. С. Ротаєнко