Вирок № 26662287, 03.09.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Дело № 119/1698/12

П Р И Г О В О Р

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Тощевої О.О.

при секретарі - Ібрагімової А.С.

за участю:

прокурора- Архірєєва Д.С.

потерпілих - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району АР Крим кримінальну справу відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, одруженого, не офіційно працюючого сантехніком у приватному підприємстві «Шестак», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 19 грудня 2011 року Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч.1 ст.191 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю повязаною з матеріальною відповідальністю, з урахуванням зберігання та розпорядження матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 07 жовтня 2010 року о 08 годині 35 хвилин у світлу пору доби на перехресті автодороги смт. Совєтський с. Чапаєвка с. Зибіно з автодорогою с. Новий мир с. Хлібне, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись з боку с. Новий мир у напрямку с. Хлібне, при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу смт. Совєтський с. Чапаєвка с. Зибіно, здійснив небезпеку для руху та погрозу життю і здоровю громадян, був не уважним і не слідкував за дорожньою обстановкою. Перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі в напрямку смт. Совєтський.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «ЗАЗ-968» ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого наколінника без зміщення отломків, ушибу лівої голені, мяких тканей лівого передпліччя, кісток носу, герматрозу правого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу.

Пасажиру автомобіля марки «ЗАЗ-968» ОСОБА_2 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритої травми живота з утворенням гематоми в стінці матки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася в наслідок порушення ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 16.3 і 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, згідно яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехресній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехресній проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів; на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину свою в скоєнні цього злочину визнав частково та пояснив, що 07 жовтня 2010 року приблизно о 08 годині 35 хвилин у світлу пору доби на автомобілі марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1 виїхав із с. Новий мир у с. Хлібне Совєтського району АР Крим. Був тверезий і почував себе добре, автомобіль був у справному стані. З ним у автомобілі знаходилися також два дорослих пасажира ОСОБА_4, ОСОБА_5 та двоє дітей. Підїхавши до перехрестя автодороги смт. Совєтський с. Чапаєвка с. Зибіно з автодорогою с. Новий Мир с. Хлібне зупинився і нікого не побачивши, почав далі рухатися, пересікаючи перехрестя. Коли виїхав на середину перехрестя, почув звук гальм і помітив, що в його бік рухається автомобіль «ЗАЗ-968», красного кольору, після чого відбулося зіткнення, в результаті якого пасажири в його автомобілі не постраждали. Вину свою визнає часткового, оскільки в цей день на вулиці йшов дощ, у звязку з чим була плоха видимість, також у його автомобіля затемнені стекла. В скоєному розкаюється та просить суд строго не наказувати. Крім того, цивільний позов заявлений потерпілими не визнає, оскільки 30 листопада 2010 року сплатив потерпілим 11000 (одинадцять тисяч) гривень.

Однак, незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєні злочину повністю підтверджується доказами, зібраними у ході досудового і судового слідства і досліджених у час судового розслідування, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 допитаного у судовому засіданні в тій частині, що 07 жовтня 2010 року приблизно о 08 годині 35 хвилин він на своєму автомобілі «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2 разом із дружиною, яка знаходилась на задньому пасажирському сидінні, їхали з с. Привільне в смт. Совєтський до лікарні. Коли він під'їжджав до перехрестя автодороги смт. Совєтський с. Чапаєвка с. Зибіно з автодорогою с. Новий мир с. Хлібне, побачив як автомобіль марки «ВАЗ 21061» спочатку зупинився, а потім продовжив рух через перехрестя, тоді щоб уникнути зіткнення він почав гальмувати і повертати праворуч. Однак уникнути зіткнення не вдалося. Зіткнення відбулося лівим переднім крилом його автомобіля з переднім правим крилом автомобіля марки «ВАЗ 21061». В результаті дорожньо-транспортної пригоди він та його дружина були доставлені до лікарні, їм були спричинені тілесні ушкодження, йому середньої тяжкості, а дружині тяжкі;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 допитаної у судовому засіданні, з яких вбачається, що 07 жовтня 2010 року приблизно о 08 годині вона разом із чоловіком на автомобілі «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2, виїхали з с. Привільне в смт. Совєтський до лікарні. Знаходилась вона на задньому пасажирському сидінні, їхали не поспішаючи. Оскільки, займалася своїм макіяжем не дивилася за дорогою. Приблизно через хвилин двадцять після того як вони виїхали, вона почула удар, в результаті якого вдарилася головою о передню панель автомобіля, тоді зрозуміла, що трапилося зіткнення;

- показаннями свідка ОСОБА_5 допитаної у судовому засіданні про те, що вона 07 жовтня 2010 року приблизно о 08 годині 35 хвилин зі своїм знайомим ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1, їхала із с. Новий мир у с. Хлібне Совєтського району АР Крим. З нею у автомобілі знаходився також її брат ОСОБА_4 та двоє дітей. Підїхавши до перехрестя автодороги смт. Совєтський с. Чапаєвка с. Зибіно з автодорогою с. Новий мир с. Хлібне, вона не бачила як ОСОБА_3 зупинився, та пересікав перехрестя, оскільки спілкувалася з дитиною. Пізніше відчула зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-968», який рухався в напрямку смт. Совєтський. В результаті дорожньо-транспортної пригоди у їх автомобілі ні хто не постраждав;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події, схемою дорожньо-транспортної пригоди і фототаблицею до неї, якими підтверджуються місце і обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та які свідчать про вчинення ОСОБА_3 цієї пригоди, внаслідок порушення ним ПДР (а.с. 5-19);

- протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1, який містить дані про виявлені при огляді пошкодження цього транспортного засобу, зосередженні у передній правій його частині, тим самим підтверджуючими факт дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 20);

- протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу марки «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2, який містить дані про виявлені при огляді пошкодження цього транспортного засобу, зосередженні у передній лівій його частині, тим самим підтверджуючими факт дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 21);

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 66 від 02 лютого 2011 року (а.с. 29-30) та висновком експерта №181 від 03 червня 2011 року (а.с. 63), згідно яких ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого надколінника без зміщення отломків, ушибу лівої голені, мяких тканей лівого передпліччя, кісток носу, герматрозу правого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком більш ніж на 21 добу;

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 310 від 18 квітня 2011 року (а.с. 32-36) та висновком експерта №275 від 14 червня 2011 року (а.с. 48-53), відповідно до яких ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритої травми живота з утворенням гематоми в стінці матки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;

- протоколом огляду речових доказів від 15 травня 2012 року, в якому зазначаються пошкодження автомобіля марки «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2, які зосередженні у передній правій його частині (а.с. 83);

- протоколом відтворення обстановки та обставин справи дорожньо-транспортної пригоди від 15 травня 2012 року за участю водія ОСОБА_1, під час проведення якого він на місті події відобразив усі обставини дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 86-88);

- висновком автотехнічної експертизи № 3/364 від 18 червня 2012 року, згідно висновку якої водій автомобіля марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав можливість запобігти зіткненню, ця можливість полягала у виконанні ним у комплексі вимог дорожнього знаку 2.1 «Надати дорогу», а також вимог пунктів 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 16.3 і 16.11 Правил дорожнього руху. При цьому водій автомобіля марки «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню (а.с. 94-96);

- постановою слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим від 07 липня 2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 (а.с. 141).

Так, дії підсудного ОСОБА_3 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, а також середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням особи підсудного встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий, одружений, працює у Приватному підприємстві без оформлення, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 114-140).

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 міру кримінального покарання, відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, спосіб та обстановку його скоєння, а також враховує тяжкість скоєного ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, призначаючи покарання суд враховує досліджені дані про особу винного, приймає до уваги наявність обставини, яка помякшує його покарання, до якого суд згідно зі ст. 66 КК України відносить щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданої моральної шкоди, а також відсутність обставин, обтяжуючих його покарання.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним і достатнім призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Разом з тим, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєння злочину, але має ціль виправлення та перевиховування засудженого, також враховуючи тяжкість злочину, характеризуючи данні винної особи, який вину свою визнав частково, у вчиненому розкаявся та критично відноситься до своєї протиправної поведінки, при цьому, добровільно відшкодував завдану моральну шкоду потерпілим, також одружений та має постійне місце проживання, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1, який просив звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, суд доходить висновку, про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3 без відбування покарання і вважає можливим відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, при цьому поклавши на нього обовязки, передбачені ст.76 КК України.

Крім того, звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України суд враховує те, що 19 грудня 2011 року за вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим за ч.1 ст. 191 КК України підсудного засуджено до 2 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки з позбавленням права займатися діяльністю повязаною з матеріальною відповідальністю, з урахуванням зберігання та розпорядження матеріальними цінностями строком на 1 (один) рік, проте вказаний злочин за ч.1 ст. 191 КК України було вчинено підсудним після дорожньо-транспортної пригоди, яке відбулося 07 жовтня 2010 року.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, суд вважає необхідним до призначеного покарання частково зарахувати не відбуту ОСОБА_3 частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 грудня 2011 року.

Також з метою реалізувати закріплені у ч.2 ст. 50 КК України цілі кримінального покарання і в послідуючому виправлення підсудного, запобіганню вчинення ним нових злочинів проти безпеки дорожнього руху, суд находить за можливе приєднати підсудному до основного покарання додаткове у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд не знаходить підстав для зміни раніше обраного підсудному запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Крім цього, потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлені цивільні позови до підсудного ОСОБА_3 про стягнення з нього завданої злочином моральної шкоди на користь ОСОБА_1 у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень та на користь ОСОБА_2 у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мотивовані тим, що в результаті скоєного злочину їм були завдані середні та тяжкі тілесні ушкодження, в наслідок яких вони відчували сильну фізичну біль, був порушений їх звичайний життєвий уклад. Разом з тим, їх душевні переживання поглибилися тим, що ОСОБА_2 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, які за своїми наслідками припинили її вагітність і вона на теперішній час не в змозі народити дитину.

Розглянувши позовні заяви та заслухавши пояснення потерпілих, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають залишенню без розгляду виходячи з наступного.

Як вбачається з наданої підсудним у судовому засіданні розписки, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 листопада 2010 року отримали від ОСОБА_3 кошти у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень за завдану їм моральну шкоду, претензій до цієї особи з приводу дорожньо-транспортної пригоди вони не мають. У звязку з чим, суд вважає, що моральна шкода потерпілим була добровільно відшкодована підсудним у повному обсязі, що суд при призначенні покарання визнав як обставину, помякшуючу його відповідальність.

Вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди потерпілими у судовому засіданні заявлені не були. У звязку з чим, відповідно до ст. 28 КПК України вони мають право звернутися з цими вимогами у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного ОСОБА_3 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим необхідно стягнути витрати повязані зі затратами на проведення автотехнічного дослідження у розмірі 515 (пятсот пятнадцять) гривень 52 копійки та проведення автотехнічної експертизи у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, а усього 1399 (одна тисяча триста девяносто девять) гривень 92 копійки.

Питання про речові докази належить вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

в и р и ш и в :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з приєднанням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом часткового складання покарань, за сукупністю злочинів з урахуванням вироку Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 грудня 2011 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки та з позбавленням права займатися діяльністю повязаною з матеріальною відповідальністю, з урахуванням зберігання та розпорядження матеріальними цінностями, строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням на 4 (чотири) роки, якщо у термін випробування він не скоїть нового злочину та виконає зобовязані, покладені на нього судом.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобовязати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції в дня встановленні даним органом.

Додаткові покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 2 (два) роки та додаткове покарання призначене вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 грудня 2011 року у виді позбавлення права займатися діяльністю повязаною з матеріальною відповідальністю, з урахуванням зберігання та розпорядження матеріальними цінностями, строком на 1 (один) рік, відповідно до частин 3 та 4 ст. 72 КК України, виконуються самостійно.

Запобіжний захід підсудному до набрання вироком законної сили залишити без змін підписка про невиїзд.

Речовий доказ по справі: «ЗАЗ-968», номерний знак НОМЕР_2, 1985 року випуску, двигун №788499, кузов № НОМЕР_3, шасі № 849016, зареєстрований в МРЕВ ДАІ АР Крим м. Білогірськ, який відповідно до розписки знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 залишити у його повному розпорядженні.

Стягнути зі засудженого ОСОБА_3 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим витрати повязані зі затратами на проведення автотехнічного дослідження у розмірі 515 (пятсот пятнадцять) гривень 52 копійки та проведення автотехнічної експертизи у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, а усього 1399 (одна тисяча триста девяносто девять) гривень 92 копійки, перерахувавши зазначену суму на розрахунковий рахунок 31253272210448, одержувач НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим, Банк: ГУ ДКСУ в м. Сімферополі АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 25574015, призначення платежу 25010100 за автотехнічне дослідження №3/20 та за автотехнічну експертизу №3/364.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржено протягом пятнадцяті діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя: