Рішення № 26640893, 13.02.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/550/149/12

(Справа №2-3276)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді ТКАЧЕНКО Л.Я.

при секретарі БОНДАРЦОВОЇ В.О.

представника позивача-адвоката ОСОБА_1.,

за участю позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»про стягнення моральної шкоди, третя особа- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м.Харцизька, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 09 листопада 2011 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу», в якому просить стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 50000грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 1984 року по 2011 рік працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема , на ПАТ «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею, В період роботи в шахті він виконував важку фізичну працю, знаходився у вимушеній робочій позі, піддавався дії несприятливого мікроклімату, підвищеній концентрації вугільно-породного пилу і отримав професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів другого ступеню, пилевої етіології, легенева недостатність першого ступеня, хронічна вертеброгенна радикулопатія, яке було встановлено у вересні 2011 року в комунальному лікувально-профілактичному закладі «Обласна клінічна лікарня профзахворювань». По даному професійному захворюванню 07.10.2011р. було проведено розслідування та складено акт форми П-4, який затверджений головним державним санітарним лікарем м.Єнакієво.

01.11.2011р. обласною МСЕК №3 м.Донецька у зв'язку з професійним захворюванням йому була встановлена третя група інвалідності та визначений ступінь втрати професійної працездатності - 65% до 01.11.2013року. Втрата працездатності та здоров"я є незворотними.

Як сам факт професійного захворювання, так і подальший період лікування були для нього тяжким випробуванням в житті, адже професійне захворювання призвело до часткової втрати працездатності, рухливості. Моральні страждання, які він отримав після захворювання не можна виказати словами, адже в нього мене на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Фізичний біль від ушкодження здоров'я не вщухає і зараз. Постійні болі в хребті та легенях не дають нормально жити. У зв'язку з інвалідністю його звільнили з роботи, тому що інваліду працювати в шахті заборонено. Внаслідок професійного захворювання були порушені його нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, праці за обраною професією, порушені стосунки з оточуючими людьми, в тому числі з колегами по роботі, родичами, яким раніше він міг чимось допомогти, а зараз внаслідок захворювання не в змозі цього зробити. Багато часу він витрачає на пошуки та придбання ліків, періодичного проходження лікування. Внаслідок захворювання він не може навіть виконувати домашню роботу тому, що біль постійно дається взнаки. В результаті цього страждають і його близькі, яким доводиться частину домашньої роботи виконувати самим.

Саме внаслідок того, що на підприємстві не були забезпечені належні, безпечні та здорові умови праці, він й отримав професійне захворювання та став інвалідом.

Враховуючи його вищенаведені моральні страждання, а також втрату працездатності на 65%, інвалідність, вважає можливим відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 тисяч гривень.

На момент отримання професійного захворювання він був застрахованим у Фонді від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і відповідно до ч. 1 ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності»від 23.09.1999р. №1105-XIV постраждалим передбачено призначення за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві страхові виплати. Однак, я не можу заявити до Фонду вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки Законом України від 23.02.2007р. №717-V виключена норма, згідно якої ФСС від НВВ відшкодовував моральну шкоду застрахованим особам та членам їх сімей.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі. Суду також додав, що він за станом здоров»я змушений два рази на місяць звертатися у лікарню, а коли працював - то звертався до лікарів чотири рази на місяць. У нього була травма на виробництві і по травмі він отримує 10% регресу, а по профзахворюванню йому МСЕК встановила загальну втрату працездатності 65%. Зазначив, що він має підземного стажу 24 роки 3 місяці. На шахті комсомолець Донбасу він працював з 1987року по 2011 рік. Його здоров»ю заподіяна значна шкода, він не старий чоловік, а в нього болить спина, проблеми з легенями. Йому необхідне санаторно-курортне лікування, проте путівка у санаторій дуже дорога. Вважає, що у зв*язку з професійним захворюванням йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 50000грн., оскільки він втратив працездатність, постійно змушений звертатися до лікарів, фізична біль у спині постійно присутній, він не може виконувати тяжку працю, піднімати важкі речі, виконувати роботу по дому, порушений нормальний спосіб його життя, у зв*язку з чим він вимушений докладати додаткові зусилля для нормалізації свого життя.

Оскільки він отримав професійне захворювання під час виконання трудових обовязків, то вважає, що заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

В звязку з чим і просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50000 гривень.

Представник відповідачів - ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала. Суду показала, що позивач дійсно відпрацював на одній шахті 24 роки та зазначила, що підприємства вугільної промисловості відносяться до списку №1. Позивач коли йшов на шахту , знав куди він іде: це довготривалий відпуск, підвищена заробітна плата, компенсація електроенергії, газу.Вказала, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди має бути зазначено, в чому полягає заподіяна моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Вважає, що у своїй позовній заяві позивач не обґрунтував заявлену суму в 50000 грн. Також зазначила, що позивач був застрахований з 2001року у регресному фонді, а тому відповідач не зобов»язаний виплачувати заподіяну моральну шкоду, а виплачувати має регресний фонд.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Харцизьку до суду нез»явився по невідомим для суду причинам. Про місце, день,час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність представника 3-особи- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Харцизьку.

Вислухавши пояснення сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу 08.12.1984року 04.10.2011року, працював у якості гірником очисного забою, гірським майстром підземним з повним робочим днем під землею, гірником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею, звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України у зв»язку з виходом на пенсію (а.с.6- 8).

Під час роботи на шахті позивач захворів на професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень другій стадії, пиловий етіології, помірний перебіг. Легенева недостатність першого ступеня. Хронічна вертеброгенна пояснічно-кристцова радікулопатія, з болевим, м'язово-тонічним корінцевим синдромами, стадія загострення. Захворювання професійне, первинне. Гіпертонічна хвороба перша стадія, перша ступінь. СН-перший, другий ФК. Ризик низький. Пресбіопія ОU. Рубець рогової оболонки лівого ока. Деформація піраміди носа. Викривлення носової перегородки вправо. Хронічний субатрофічний рінофарингіт. Захворювання загальне (а.с.9-12) .

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П4 від 07 жовтня 2011 року (а.с.13) вбачається, що позивач працював у шкідливих умовах праці і професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля. Тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Причини професійного захворювання: запиленість повітря на робочому місці гірника очисного забою підземного, дія фіброгенну, тяжка фізична праця, несприятливий клімат.

Згідно висновку МСЕК від 01 листопада 2011 року позивачу ОСОБА_2 з 27 жовтня 2011 року по 1 листопада 2013 року встановлена третя група інвалідності у звязку з профзахворюванням та визначена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 65% та протипоказана робота в підземних умовах в контакті з пилом, газами, в несприятливих метеоумовах, важка фізична праця, тривале вимушене положення корпуса тіла (а.с.16).

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці…

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону праці»(надалі Закон) від 15.05.1996р. охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров»я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно ст. 4 Закону державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

-приоритету життя і здоров»я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

-підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технологічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

-соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;тощо.

Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування морапьної шкоди встановлюється законодавством.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. ЖЮ-рп/2008 також підтверджено право на відшкодування моральної шкоди потерпілими на виробництві за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 р. № 11 та від 25 травня 1998 р. № 15, від 24.10.2003р. №9) "Вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обоє'язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, ушкодження здоровя, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач, працюючи тривалий час на підприємстві вугільної промисловості, а саме на ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею, гірським майстром підземним з повним робочим днем під землею, загальний стаж роботи складає 26 років 02 місяця, із них в умовах впливу шкідливих факторів 24 років 03 місяця, отримав внаслідок впливу шкідливих факторів на організм хронічне професійне захворювання та йому встановлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень другій стадії, пиловий етіології, помірний перебіг. Легенева недостатність першого ступеня. Хронічна вертеброгенна пояснічно-кристцова радікулопатія, з болевим, м'язово-тонічним корінцевим синдромами, стадія загострення. Захворювання професійне, первинне. Гіпертонічна хвороба перша стадія, перша ступінь. СН-перший, другий ФК. Ризик низький. Пресбіопія ОU. Рубець рогової оболонки лівого ока. Деформація піраміди носа. Викривлення носової перегородки вправо. Хронічний субатрофічний рінофарингіт. Захворювання загальне. Вказаний факт, підтверджений актом розслідування хронічного професійного захворювання від 07 жовтня 2011 року, в якому чітко зазначено, що позивач працював у шкідливих умовах праці і професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля. Тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Причини професійного захворювання: запиленість повітря на робочому місці гірника очисного забою підземного, дія фіброгенну, тяжка фізична праця, несприятливий клімат.

Враховуючи вищенаведене, та аналізуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу завдана моральна шкода, оскільки він відчуває постійний фізичний біль в хребті та легенях, який не дає йому нормально жити. У зв'язку з інвалідністю він змушений був звільнитися з роботи, тому що інваліду працювати в шахті заборонено. Внаслідок отриманого професійного захворювання були порушені його нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, праці за обраною професією, порушені стосунки з оточуючими людьми, в тому числі з колегами по роботі, родичами, яким раніше він міг чимось допомогти, а зараз внаслідок захворювання не в змозі цього зробити. Внаслідок захворювання він не може навіть виконувати домашню роботу тому, що біль постійно дається взнаки. В результаті цього страждають і його близькі, яким доводиться частину домашньої роботи виконувати самим. Він змушений також часто звертатися до лікарів, багато часу він витрачає на пошуки та придбання ліків , порушений нормальний спосіб його життедіяльності, у зв*язку з чим він вимушений докладати додаткові зусилля для нормалізації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди суд виходить з наступного: життя і здоров»я людини найвища соціальна цінність, невід»ємні два поняття. Оскільки , якщо втрачене здоров»я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров»ю. А тому суд, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_2, погіршення його здібностей, ступень вини відповідача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також ту обставину, що за висновком МСЕК позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 65%, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на його користь з відповідача 25 000 гривень.

Доводи представника відповідача - ОСОБА_4 про те, що позивач не обґрунтував заявлену суму в 50000 грн., що він був застрахований з 2001року у регресному фонді, а тому відповідач не зобов»язаний виплачувати заподіяну моральну шкоду, а виплачувати має регресний фонд, суд вважає, такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, викладеного вище, крім того, Законом України від 23.02.2007р. №717-V виключена норма, згідно якої ФСС від НВВ відшкодовував моральну шкоду застрахованим особам та членам їх сімей, не відповідають дійсності, спростовуються письмовими доказами, викладеними вище та доводами позивача, та не приймає за основу при ухваленні даного рішення..

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 250грн.

Керуючись Законом України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, ст.ст.2, 153, 237-1 КЗпП України, 23 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»про стягнення моральної шкоди, третя особа- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м.Харцизька - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»(86300, м. Кіровське Донецької області, р/р26007230190000 у відділенні №1 м. Харцизька ЗАТ «Донгорбанк»МФО 334970 код Єдрпоу 05508186, ІНН 055081805131 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Орлово-Іванівка Шахтарського району Донецької області, у відшкодування моральної шкоди 25000 ( двадцять п»ять тисяч) гривень.

В решта частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»(86300, м. Кіровське Донецької області, р/р26007230190000 у відділенні №1 м. Харцизька ЗАТ «Донгорбанк»МФО 334970 код Єдрпоу 05508186, ІНН 055081805131 ) на користь держави судовий збір у розмірі 250грн. (на р/рахунок №31218206700088, в ГУ ДКСУ у Донецької області,МФО 834016,код ЄРДПОУ банку 34686480, отримувач : УДКСУ у м. Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «судовий збір ( державна судова адміністрація України 050)»символ звітності 206, код суду 02895679.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л.Я.Ткаченко