Ухвала суду № 2664070, 29.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-673/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

__________________________________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“29”січня 2008 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ «Метпромінвест» на постанову господарського суду Львівської області від 15.06.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006

у справі                    №5/874-28/133А

за позовом              ТОВ «Метпромінвест»

до                               ДПІ у Личаківському районі м. Львова

про                             визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, –

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Метпромінвест» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ДПІ у Личанському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Львівської області від 15.06.06, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006у справі № 5/874-28/133А, позов ТОВ «Метпромінвест» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.05.05 № 0000032310/1/7342/23-1 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 9205 грн. як податкового зобов’язання. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.05.05 № 0000012340/1/7343/23-4 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 340 грн. як податкового зобов’язання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення судів та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального права.

Відповідач в порядку статті 216 КАС України, подав заперечення на касаційну скаргу № 596 від 14.01.2008, в якому наголошує, що не погоджується з вимогами касаційної скарги, вважає їх такими, що не ґрунтуються на законодавстві в зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної працівниками відповідача комплексної планової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Метпромінвест" за період з 11.03.2002 року по 30.09.2004 року (акт № 380/23-2/31897361 від 25.02.2005 року) прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.05.2005 року: №0000012310/1/7340/23-1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 17 37 5 грн. - основного платежу та 3 475 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн.); № 0000022310/1/7341/23-1. яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 13 900 грн. основного платежу та 6950 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (разом 20 850 грн.); № 0000032310/1/7342/23-1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, в сумі 9205грн - штрафних (фінансових) санкцій; № 0000012340/1/7343/23-4, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД, штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, 340 грн. штрафних(фінансових) санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в липні 2004 року на валові витрати віднесено 69 500 грн. вартості ремонту тепловоза ТГМ — 40 та двигуна 1Д12, згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 05 липня 2004 року від ПП «Луїза» на суму 83 400 грн., в т.ч. ПДВ 33 900 грн., та договору від 23.06.2004 року на виконання ремонтних робіт № 6/23.

Згідно договору на виконання ремонтних робіт, акту приймання-передачі виконаних робіт, в останніх не зазначено чітко об'єму робіт, одиниці виміру об'єму робіт, інших витрат, тобто не відображено результату робіт(послуг) , не вказано, які саме ремонтні роботи виконувалися, тобто ці документи не містять всіх необхідних елементів первинних документів, визначених п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року.

В запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Личаківському районі зазначено, що згідно листа від 14.02.2005 року № 249/23-4/36 Мостиського відділення Городоцької МДПІ , ПП "Луїза" зняте з реєстрації в податковому органі 12.10.2004 року на підставі заяви платника від 20.06.2004 року. Копії декларацій ПП "Луїза" з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2004 року, подавалися ПП «Луїза» до податкового органу з нульовими показниками, баланс ПП «Луіза» на 1 серпня 2004 року заповнений з нульовими показниками.

Колегія суддів, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вищенаведені факти, вказують на те, що ПП «Луїза» в червні та липні 2004 року(коли укладався договір і складався акт приймання-передачі) не здійснювало ніякої діяльності, тобто має місце непідтвердженість самого факту виконання робіт.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2005 року № 0000012310/1/7340/23-1.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Враховуючи безпідставне віднесення позивачем в липні 2004 року на валові витрати вартості ремонту тепловоза ТГМ - 40 та двигуна 1Д12 на суму 83 400 грн. в т.ч. ПДВ 13900 грн., судами правомірно відмовлено в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.05.2005 року № 0000022310/1/7341/23-1.

Згідно матеріалів справи, позивачем 04.01.2003 року було отримано в банку готівкові кошти на господарські витрати в сумі 15 000 грн. Перевіркою зафіксовано, що дані кошти видані згідно видаткового касового ордера № б від 04.01.2003 року на відрядження в сумі 9205 грн. , що є порушенням вимог п.2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затв. Постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року № 72 (яке було чинним на дату вчинення порушення).

Пункт 2.13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" чітко передбачає, що підприємства витрачають готівку виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку, за яким одернується готівка в банку.

Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 (із змінами) у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

З огляду на викладене, відповідачем правомірно застосовано до ТОВ «Метпромінвест» штраф у розмірі 9205 грн.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із судамм про порушення ДПІ при визначенні штрафу у розмірі 9205 грн., норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо порядку прийняття податкових рішень. Згідно норм даного Закону, в перелік видів податків і зборів(обов'язкових платежів), що міститься у в Законі України „Про систему оподаткування», зазначений штраф не включено, а тому сума штрафу 9205 грн. в спірному податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року № 0000032310/1/7342/23-1 неправомірно визначена, як податкове зобов'язання.

За результатами перевірки, відповідачем за порушення п.1 Указу Президента від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України»(із змінами і доповненнями), зокрема незакларування позивачем 1560 євро, яка станом на 01.07.2003-року незаконно знаходилась за межами України, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на підставі п. 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року(із змінами і доповненнями).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення ДПІ при визначенні штрафу у розмірі 340 грн., норм Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо порядку прийняття податкових рішень. Згідно норм даного Закону, в перелік видів податків і зборів(обов'язкових платежів), що міститься у в Законі України „Про систему оподаткування», зазначений штраф не включено, а тому сума штрафу 340 грн. в спірному податковому повідомленні-рішенні від 13.05.2005 року №0000012340/1/7343/23-4 неправомірно визначена як податкове зобов'язання.

Отже з наведеного вбачається, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи правильно застосовано положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування» тощо.

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлені судами з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ТОВ «Метпромінвест»на постанову господарського суду Львівської області від 15.06.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі №5/874-28/133А слід відхилити, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Метпромінвест» відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 15.06.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі №5/874-28/133А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О. Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                                               Ф.А.Каліушко