Рішення № 26618078, 24.09.2012, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0520/4641/2012

2/0520/945/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2012 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Пономаренко Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № DNH4КР70140177 від 05.12.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3455,4грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.12.2007р. Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 14.02.2012 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 35634,68грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 3455,4грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 13053,41грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 16952,79грн., а також штраф відповідно до п.5.3 договору та правил надання банківських послуг: 500грн. фіксована частина штрафу, 1673,08грн. - процентна складова. На підставі цього ПАТ КБ «Приват Банк» був вимушений звернутись до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 35634,68грн. та судовий збір 356,35грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Що стосується строку позовної давності зазначила, що останній платіж боржником було здійснено 31.03.2009р., а відповідно до вимог ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Таким чином відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні відмовити, вважаючи їх безпідставними. Дійсно між ним та ПАТ КБ «Приват Банк» укладався договір споживчого кредиту, але в травні 2007 року він виплатив по тілу кредиту, відсотки та пеню, виплата здійснювалась на три рахунки. В січні 2010р. його запросили прийти до служби безпеки банку, де повідомили, що мається заборгованість 20 000грн., Він з цим не погодився, обґрунтовуючи тим, що раніше сплатив всі суми, але квитанції вже втратив, на пропозицію запросити інформацію щодо кредитних розрахунків відмовився, стверджуючи, що це проблеми банку. В подальшому представники банку неодноразово запрошували його на бесіду, але він проігнорував, вважаючи це проблемою банку. Стверджує, що сплатив борг в 2007р., а тому позовні вимоги позивача є обманом.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги також не визнав, в заперечення надав аналогічні пояснення та просив застосувати строк позовної давності вважаючи, що строк скінчився 06.12.2010р.

Суд, вислухавши представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно умов укладеної угоди Договір складається з Заяви позичальника та ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до п.2.1 ОСОБА_3 зобов,язується надати позичальнику Кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір Кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в Заяві Позичальника, підписанням якої Клієнт та Банк укладають Кредитно-заставний договір.

05.12.2005 року ПАТ КБ «Приват Банк» позичальнику ОСОБА_1 надано строковий кредит 3455,40грн. з кінцевим терміном повернення 05.12.2007р. включно, з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, комісії.

Позичальник доручає банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання: в сумі 2658,00грн. на поточний рахунок підприємства ТСМ, а також комісію Компанії, зазначену в п.2.2 ОСОБА_3.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «15» по «22» число кожного місяця позичальник повинен надавати Банку щомісячний платіж у сумі 185,16грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно ОСОБА_3.

Згідно п.4.2 ОСОБА_3, при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6,00% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

За п.5.1 ОСОБА_3 при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 , банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш 1грн. за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобовязання.

Судом встановлено, що відповідач припинив здійснювати сплати за споживчим кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті основного боргу та відсотків.

Позивач в своїх вимогах просить стягнути заборгованості за кредитом 3455,4грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 13053,41грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 16952,79грн., а також штраф відповідно до п.5.3 договору та правил надання банківських послуг: 500грн. фіксована частина штрафу, 1673,08грн. - процентна складова.

Однак, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не можуть бути задоволені у повному обсязі.

Пункт 2 статті 258 ЦК України передбачає, що до вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені застосовується позовна давність в один рік.

31.03.2009р. відповідачем сплачено 5797,07грн., які зараховані банком на погашення пені, але зазначена сума не врахована при розрахунку заборгованості.

Таким чином, сума пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором за три роки складає 4709,24грн. ((19344,22-5797,07) : 1050дн. * 365).

Крім того, ні Заявою позичальника, ні Умовами надання споживчого кредиту укладених з відповідачем не передбачено таких видів штрафу як фіксована частина та процентна складова, в зв,язку з чим в частині позову стягнення 500грн. фіксованої частини штрафу і 1673,08грн. процентної складової треба відмовити.

Представник відповідача наполягав на застосуванні строку позовної давності вважаючи, що строк скінчився 06.12.2010р.

Відповідно до вимог ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи, що останній платіж ОСОБА_1 було здійснено 31.03.2009р., а позовну заяву ПАТ КБ «Приват Банк» направлено до суду 30.03.2012р., про що свідчить квитанція поштового відділення, суд погоджується з позивачем та вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Не погоджуючись з пред,явленими вимогами відповідач в своїх запереченнях зазначав про те, що суму заборгованості у повному обсязі сплатив в травні 2007р. Докази, а саме квитанції, не зберігав оскільки минуло більш трьох років.

Суд критично відноситься до викладених обставин, оскільки сам ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що з початку 2010р. служба безпеки банку повідомляла його про заборгованість у 20 000грн., пропонувала отримати інформацію щодо кредитних розрахунків з банком, неодноразово запрошували його на бесіду, але він проігнорував, вважаючи це проблемою банку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що працюючи з боржниками банку за своїми посадовими обов,язками, в 2010році повідомила відповідача про заборгованість та викликала на бесіду, під час якої ОСОБА_1 наполягав, що його мати все сплатила ще в 2007р., ніякого боргу він не має. На прохання надати підтверджуючі квитанції відповів, що вони вже знищені, ніяких обставин він зясовувати не буде, оскільки це проблеми банку.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач та його представник у судовому засіданні не надали суду переконливих доказів, що спростовують у повній мірі доводи позивача, в зв,язку з чим суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягненню з ОСОБА_1 суми заборгованості за споживчим кредитом у розмірі 21218,05грн.

Оскільки позовні вимоги позивача ПАТ КБ «Приват Банк» задоволені частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 356,35 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 212,18грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, ст. ст.14,258,264,509,525, 526,530, 1049,1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН № НОМЕР_1, паспорт серія ВА № 726552 виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 25.04.1997 року, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованості за кредитом 3455,4грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 13053,41грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 4709,24грн.., а всього 21218,05грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН № НОМЕР_1, паспорт серія ВА № 726552 виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 25.04.1997 року, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) витрати зі сплати судового збору у розмірі 212,18грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись після 28.09. 2012 року.

Суддя:Т. В. Пустовойт