Рішення № 26616176, 11.10.2012, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

11.10.2012 Справа№2/0825/1284/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.10.2012 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

У складі: головуючого судді Салтан Л.Г.

при секретарі Тімошенко Г.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжіі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», третя особа ТОВ НПП «Прокуб»в порядку захисту справ споживачів про визнання договору достроково припиненим та стягнення грошових коштів за договором страхування та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ТОВ «Страхова компанія «Індіго»в порядку захисту справ споживачів про визнання договору достроково припиненим та стягнення грошових коштів за договором страхування та моральної шкоди, в якому зазначив, що 7.09.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту «206-15369-08, згідно з яким було застраховано легковий автомобіль Mitsubishi Colt 1.3. Під час дії договору , 19 липня 2009 року із застрахованим транспортним засобом стався страховий випадок, про що він належним чином повідомив відповідача та 23.07.2009 року надав усі необхідні документи. Відповідачем було обрано варіант проведення ремонту на СТО, що належить ТОВ НВН «Прокуб»із вартістю ремонту на суму 1995 грн. Відповідно до п.7.1.7.2 Договору страхування кінцева дата виплати страхового відшкодування 13 серпня 2009 року. Але до теперішнього часу, зазначена сума ні на СТО , ні йому перерахована не була. 19 серпня 2009 року він звернувся до відповідача з вимогою достроково припинити дію договору у звязку із порушенням страховиком умов договору та з вимогою повернути повністю сплачений ним страховий платіж. 3 вересня 2009 року відповідач на його адресу направив лист із відмовою у припиненні дії договору та повідомив про затвердження страхового відшкодування у розмірі 1885 грн., в якому пославшись на важку фінансову ситуацію, зобовязався його перерахувати протягом двох місяців. Несплата відповідачем у встановлені строки страхового відшкодування є порушенням зобовязання та умов договору страхування, а тому відповідач повинен йому повернути сплачені страхові платежі повністю у вигляді страхової премії у розмірі 4629, 81 грн. Крім того, у відповідності до п.10.5 договору просить стягнути пеню за несвоєчасне проведення розрахунків у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості. Від сум, що підлягають сплаті, за кожен день затримки, що за період з 14.08.2009 року по 17.04.2012 року становить 917,72 грн., крім того, у відповідності до ст.. 625 ЦК України просить стягнути три проценти річних, що становить 160,37 грн та інфляційні втрати у розмірі 383, 64 грн.

В ході попереднього розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та у звязку із збільшенням вартості ремонту транспортного засобу, у якості відшкодування заборгованості по сплаті страхового відшкодування за договором страхування стягнути 3725,39 грн, 4666629,81 грн. у рахунок повернення сплаченої ним суми страхової премії, пеню за несвоєчасне проведення розрахунків за період з 14.08.2009 року по 26.09.012 року у розмірі 1050,54 грн. , інфляційні нарахування у розмірі 383 грн, 64 коп., три проценти річних у розмірі 186,93 грн., в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 2000 грн.. та витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що заявлені позовні вимоги не визнав, вважає їх незаконними та необґрунтованими, суду пояснив, 16 березня 2011 року перерахував ТОВ НПП «Прокуб»страхове відшкодування у розмірі 1885 грн. Крім того, сторонами договору чітко встановлені правові наслідки на випадок несвоєчасного проведення розрахунків між собою, а саме сплата пені, вимога позивача про визначення договору страхування розірваним виходить за межі правових наслідків порушення зобовязання, передбачених договором страхування. Крім того, відповідно до норм ст.653, 622 ЦК України, у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Відповідно до ст.622 ЦК України, у разі відмови кредитора від договору боржник звільняється від обовязку виконати зобовязання в натурі, а саме тому вимоги позивача про одночасне визнання договору страхування розірваним та зобовязання страхової компанії виконати зобовязання є незаконною. Страховою компанією в повній мірі виконано обовязки, передбачені договором, складено страховий акт та здійснено виплату страхового відшкодування. Подальше звернення чи не звернення на СТО для ремонту застрахованого транспортного засобу є виключним правом позивача і відповідно до умов договору знаходиться за межами прав та обовязків страхової компанії, а саме тому позовні вимоги в частині стягнення 3725,39 грн. у якості відшкодування заборгованості по сплаті страхування відшкодування є неправомірними та не підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення пені відповідно до умов договору страхування, заявлені з пропуском встановленого строку позовної давності один рік, яким минув до звернення до суду з зазначеним позовом. А тому, просить застосувати позовну давність і відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне проведення розрахунків. Стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди умовами договору не передбачено. Витрати на правову допомогу в сумі 800 грн. на ТДВ «Індіго»покладені бути не можуть, розрахунок витрат позивачем не наведено. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався, заперечень за позовом не надав.

Вислухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності , суд вважає позовні вимоги частково законними та обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 10 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. ст. 234, 235 ЦПК України, суд розглядає в порядку позовного провадження спори про право та встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності прав.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено:

27 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «Індіго»був укладений договір страхування наземного транспорту №206-1536908, яким був застрахований автомобіль марки Mitsubishi Colt 1.3., держномер АР2654 ВІ, який на праві власності належить позивачу . 30.10.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду, умовами якої збільшено розмір страхової премії до 4629,81 грн.

Під час дії договору страхування, 19 липня 2009 року із застрахованим транспортним засобом стався страховий випадок.

По страховій справі № 10494/09 щодо пошкодження автомобіля Mitsubishi Colt 1.3., держномер АР 2654 ВІ, яке сталося 19.07.2009 року затверджене страхове відшкодування в розмірі 1885 грн.

Згідно умов укладеного договору кінцева дата для виплати страхового відшкодування становить -13.08.2009 року. Але до 13.08.2009 ні на СТО, вибране відповідачем, ні особисто позивачеві, сума страхового відшкодування перерахована не була.

19.08.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою достроково припинити дію договору у звязку з порушенням страховиком умов договору та з вимогою повернути сплачені ним суми.

03.09.2012 року на імя позивача ТОВ «СК «Індіго»направило листа, в якому повідомило про затвердження страхового відшкодування в розмірі 1885 грн, та посилаючись, на важку фінансову економічну ситуацію в України, повідомило, що вищезазначене протягом найближчих двох місяців. Щодо вимоги про розірвання договору страхування наземного транспорту №206-15369-08 від 27.09.2008 року строком дії з 28.09.2008 року по 27.09.2009 року, повідомлено, що дія договору може бути строково припинена за вимогою страхувальника або страховика за письмовою згодою вигодо набувача. Про намір дострокового припинення дії договору будь-яка сторона зобовязана повідомити іншу та вигодонабувача не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору. Крім того розяснено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України у відповідності до п.10.4 умов страхування договору страхування. Крім цього, позивачу роз'яснено, що у відповідності із п.10.5 умов страхування договору страхування за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки.

Згідно п.7.2 частини 2 умов страхування договору страхування, відповідач після отримання усіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, протягом 10 робочих днів складає страховий акт та, у випадку прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, повинен був сплатити його позивачу протягом п'яти робочих днів після складання страхового акту.

Відповідно до п.4.2.8 частини 2 умов страхування договору страхування, страхувальник зобов'язаний надати страховику всі необхідні документи, зазначені в п.6 «Страхові випадки»частини 2 цього договору, зокрема документи, що підтверджують розмір збитків (акт товарознавчої експертизи про розмір збитку, калькуляція та оригінали рахунків за ремонт ТЗ, оригінали документів, що підтверджують факт виконання відновлювальних (ремонтних) робіт та ТЗ (акти про виконані роботи і т.д.), оригінали рахунків за ремонт ТЗ; оригінали документів, що підтверджують факт оплати за виконані (ремонтні) роботи (платіжне доручення з відміткою банку про оплату, фіскальний чек, прибутковий ордер і т.д. Інші документи, що мають відношення до причин і наслідків страхового випадку, на мотивовану вимогу страховика.

Копія листа надходження документів до страхової справи від 20.07.2009 року, надана позивачем в обґрунтування позовних вимог, не відповідає дійсності, оскільки в оригіналі зазначеного листа в колонці «наявність» навпроти колонки документу «Рахунок СТО (Акт виконаних робіт СТО)»стоїть знак «-», а не «+», а в колонці «Дата надходження»відсутні цифри «23.07», з чого видно, що зазначений лист, наданий позивачем на підтвердження подання ним всіх необхідних документів»є фальсифікацією і не відповідає дійсності. На підтвердження даного факту ТДВ «СК «Індіго»надіслано суду завірену копію листа надходження документів до страхової справи від 20.07.2009 року, зняту з оригіналу документу, що зберігається в страховій справі.

Враховуючи зазначене видно, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту надання позивачем ТДВ «СК «Індіго»на 23.07.2009 року всіх необхідних документів, а зокрема рахунку СТО, а отже твердження позивача про порушення ТДВ «СК «Індіго»умов договору страхування шляхом несплати у встановлені договором страхування строки страхового відшкодування є необґрунтованими та безпідставними.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.9.3.1 правил страхування, страхове відшкодування виплачується у випадках та на умовах, що передбачені цими правилами та договором страхування.

Відповідно до п.2 частини 2 умов страхування договору страхування, страховим випадком визнається подія, передбачена п.7 «Страхові випадки»частини 1 договору, що сталася з застрахованим ТЗ страхувальника і з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) на умовах договору.

Відповідно до п.7.1 частини 2 умов страхування договору страхування, страховик здійснює виплату страхового відшкодування на підставі заяви на виплату страхового відшкодування страхувальника (вигодонабувача) і страхового акта, який складається страховиком.

Відповідно до заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, складену позивачем 20.07.2009 року, позивач просив страхове відшкодування виплатити шляхом перерахування його на СТО.

Страховою компанією на виконання умов договору страхування, платіжним дорученням №16079 від 16.03.2011 року страхове відшкодування в сумі 1885 грн. було перераховано ТОВ НПП «Прокуб».

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування позивачем не доведені та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТДВ «СК «Індіго»інфляційних нарахувань та 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитога зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди за невиплату страхового відшкодування в строк позивачу, то в задоволенні даних позовних вимоги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком підлягає відшкодуванню потерпілому також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, тобто моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Оскільки чинним законодавством не передбачено виплату моральної шкоди в зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування, то в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто з відповідача «Страхова компанія «Індіго»підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 15, 16, 23, 979 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»третя особа ТОВ НПП «Прокуб»в порядку захисту справ споживачів про визнання договору достроково припиненим та стягнення грошових коштів за договором страхування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(.Київ вул.Набережно-Хрещатинська причал № 4; розрахунковий рахунок № 26502301310784 в ЗАТ «ОТП Банк»МФО -300528. код ЄДРПОУ-33831166) на користь ОСОБА_1 суму інфляційних нарахувань у розмірі 319,88 та три проценти річних у розмірі 89,71 грн., витрати на правову допомогу 25,6 грн а всього стягнути 431,5 грн(чотириста тридцять одну грн.. пятдесят одну коп..)

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (.Київ вул.Набережно-Хрещатинська причал № 4; розрахунковий рахунок № 26502301310784 в ЗАТ «ОТП Банк»МФО -300528. код ЄДРПОУ-33831166) на користь судовий збір за розгляд справи на користь держави у розмірі 214,60грн. на користь держави (Отримувач: УДКСУ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, 22030001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025414, Рахунок отримувача: 31219206700008, Банк отримувача: УДК у Хортицькому районі м.Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області , Код банку отримувача: 813015, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу «судовий збір»за розгляд справи майнового характеру)

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:Л.Г. Салтан