Рішення № 26608768, 18.10.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

18.10.2012

0827/8206/2012

0827/2-2991/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Лупінос Є.А.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа П*ята Запорізька державна нотаріальна контора,про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2012 ОСОБА_4та ОСОБА_2(до реєстрації шлюбу Лук*янова)Н.С.звернулися до суду з позовом, в якому зазначають,що на підставі договору забудови від 09.06.1937 р.їхньому діду ОСОБА_5була надана в користування земельна ділянка площею 600 кв.м.в с.Передаточне квартал 25(після перейменування вул.Челябінська 49) в м.Запоріжжі,на якій він побудував житловий будинок з господарськими та службовими спорудами,право власності було зареєстровано в ОП ЗМБТІ 26.07.1950 р.(інвентарна справа № 6852).

Після смерті 24.09.1982 р.бабусі ОСОБА_6та 15.03.1984 р.дідуся ОСОБА_5відкрилася спадщина у вигляді вказаного вище житлового будинку,спадкоємці якої батько позивачів ОСОБА_7та його рідний брат відповідач ОСОБА_3звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини по 1\2 частині вказаного вище будинку.

З часу подання вказаної заяви протягом з 1984 р.відповідач ОСОБА_3жодних дій по оформленню спадщини не вчиняв,частину будинку,на яку він мав право в порядку спадкування,передав у володіння та користування позивачам,до будинку не вселявся.

Посилаючись на те,що протягом з 1984 р.вони відкрито добросовісно безперервно володіють та користуються спірною частиною будинку зі згоди відповідача,сплачують податки та комунальні платежі,правомірність їх дій відповідачем ніколи не оспорювалась,просить суд з підстав ст.16,328,344 ЦК України визнати за ними право власності на 1\2 частину житлового будинку по вул.Челябінській,49 в м.Запоріжжі за набувальною давністю,скасувати державну реєстрацію права власності на 1\2 частину житлового будинку по вул.Челябінській,49 в м.Запоріжжі за ОСОБА_5.

В судовому засіданні представник позивачів за довіреністю Григор*єва Т.М.позов підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити за вказаними вище підставами.

Відповідач в судове засідання не з*явився,надав письмову заяву про повне визнання позову та розгляд справи без його участі.

Третя особа П*ята державна Запорізька нотконтора надала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідно до ст.169 ЦПК України суд розглянув справу без участі відповідача та представника третьої особи.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та перевірено доказами,що на підставі договору на право забудови від 09.06.1937 р.Запорізьким відділом комунального господарства ОСОБА_5 під забудівлю була виділена земельна ділянка площею 600 кв.м.в с.Передаточне квартал 25 в м.Запоріжжі.

Відповідно до довідки ОП ЗМБТІ від 26.07.1950 р.,за ОСОБА_5було зареєстровано право власності на домоволодіння 49 по вул.Челябінській с.Передаточне в м.Запоріжжі на підставі договору на право забудови від 09.06.1937 р.(інвентарна справа №6852).

Рішенням Шевченківської райадміністрації від 14.01.1988 р.№ 18\52 за померлим ОСОБА_5була оформлена житлова прибудова літ.А-1 та господарська споруда літ.Б по вул.Челябінській 49 в м.Запоріжжі,які 29.01.1988 р.були прийняті в експлуатацію,про що складений відповідний акт комісії.

За даними технічного паспорту на житловий будинок,складеного ОП ЗМБТІ станом на 04.09.2012 р.,за ОСОБА_5зареєстровано право власності на житловий будинок по вул.Челябінській,49 в м.Запоріжжі,до складу якого входять житловий будинок літ.А,житлова прибудова літ.А-1,сарай літ.Б,водопровід,будинок розташований на земельній ділянці площею 650 кв.м.

Відповідно до рішення виконкому Запорізької міської ради від 05.10.1953 р.№ 757,надлишки земельної ділянки площею 20 кв.м.залишені у тимчасове користування власника,30 кв.м.зайняті самочинно.

Внесені в технічний паспорт будинку як самовільно побудовані прибудова а1,сараї М,Н,Л,Р,душ П,вбиральня О,погріб з шийкою судом при вирішенні цієї справи як предмет спору не розглядаються як такі,що не пройшли реєстрації в ОП ЗМБТІ в якості нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається ,що 24.09.1982 р.померла дружина власника спірного домоволодіння ОСОБА_6,після смерті якої спадкові права спадкоємці не оформлювали.

15.03.1984 р.помер власник будинку ОСОБА_5,заповіту не складав,спадкоємці першої черги за законом батько позивачів ОСОБА_7та його брат відповідач ОСОБА_3звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5по 1\2 частині кожен,про що була заведена спадкова справа № 335 за 1984 р.

Як встановлено ст.548 ЦК України ( в ред.1961 р.),який був чинним на час прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5,прийнята спадщина визнається такою,що належить спадкоємцю,з часу відкриття спадщини.

За змістом постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23.07.2012 р., документального оформлення спадкових прав на спірний будинок після смерті ОСОБА_5його спадкоємцями ОСОБА_7та ОСОБА_3не відбулося,однак в силу ст.548 ЦК України 1\2 частина будинку 49 по вул.Челябінській в м.Запоріжжі з 15.03.1984 р.після смерті ОСОБА_5належить ОСОБА_3як спадкоємцю за законом першої черги,що також було встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.10.2012 р.по цивільній справі за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7

В обгрунтування заявлених вимог про визнання за ними права власності на 1\2 частину спірного будинку за набувальною давністю позивачі вказали,що після смерті 15.03.1984 ОСОБА_8вони правомірно відкрито за згодою відповідача ОСОБА_3отримали у володіння та користування 1\2 частину вказаного вище будинку,яким безперервно користуються для проживання до теперішнього часу,несуть всі витрати по його утриманню, відповідач в будинок не вселявся, оформлювати свої спадкові права документально не бажає,повністю відмовився від спірної частини будинку на користь позивачів.

Ці обставини підтверджуються відомостями домової книги та паспортів позивачів,які зареєстровані в спірному будинку по досягненню віку 16 років,тоді як відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 і не оспорював,що в будинок не вселявся і ним не користується.

За приписами ст.328 ЦК України,право власності набувається на підставах,не заборонених законом та вважається набутим правомірно,якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.344 ЦК України,особа,яка добросовісно заволоділа чужим майном і протягом десяти років продовжує відкрито,безперервно володіти нерухомим майном,набуває права власності на це майно,якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Правила цієї статті поширюються на випадки,коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом,тобто визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше 01.01.2011 р.

Аналізуючи матеріали справи суд приходить до висновку про те,що в дії позивачів по володінню частиною спірного будинку,яку успадкував відповідач,є добросовісними,оскільки вони вчинені з відома та за згодою власника,який цього протягом з 1984 р.не оспорював і визнав, позивачі є племінниками відповідача,їхні дії по володінню частиною спірного будинку,яку успадкував відповідач,та його згода на це,обумовлені саме родинними відносинами.

Також доказами у справі підтверджена безперервність володіння позивачами спірним майном протягом з 1984 р.,яке є місцем їх постійного проживання та реєстрації.

Таким чином,юридично значущі факти,які є обов*язковими при визнанні права власності за набувальною давністю,знайшли своє підтвердження доказами.

Оскільки на теперішній час спірний будинок зареєстрований за померлим ще в 1984 ОСОБА_8,спадкоємці якого своїх прав не оформили,позивачі позбавлені можливості використати засоби позасудового врегулювання спору,вони обгрунтовано звернулися до суду за захистом своїх прав у спосіб ,передбачений ст.16 ЦК України.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_9надав квитанцію про оплату судового збору з вимог матеріального характеру в розмірі 214 гр.60 коп.,позивач ОСОБА_2доказів про оплату судового збору з вимог матеріального характеру не надала.

Представник позивачів за довіреністю в заяві просила відстрочити оплату позивачами повної суми судового збору до отримання інформації з ОП ЗМБТІ про результати інвентарізації спірного об*єкту нерухомості та його вартість.

Суду була надана копія технічного паспорту ОП ЗМБТІ на спірний об*єкт нерухомості,інвентарна вартість якого станом на 04.09.2012 р.становить 127880 гр.

Згідно п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачами заявлені вимоги про визнання права власності на 1\2 частину спірного будинку,ціна позову становить 63940 гр.(127880:2).

Таким чином ,сплаті підлягає судовий збір з вимог матеріального характеру в сумі 639 гр.40 коп.кожним з позивачів, позивач ОСОБА_1на час розгляду справи недоплатив 424 гр.80 коп.(639 гр.40 коп.-214 гр.60 коп.),позивач ОСОБА_2не сплатила судовий збір в добровільному порядку ,вказані суми судового збору судом стягуються при ухваленні рішення.

На підставі ст.16,328,344 ЦК України,ст.3,10,11,57,60,212-215,218 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1,ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину житлового будинку 49 по вул.Челябінській в м.Запоріжжі, до складу якого входять житловий будинок літ.А,житлова прибудова літ.А-1, сарай літ.Б,водопровід,розташовані на земельній ділянці площею 650 кв.м., за набувальною давністю.

Скасувати державну реєстрацію права власності на 1\2 частину житлового будинку 49 по вул.Челябінській в м.Запоріжжі, до складу якого входять житловий будинок літ.А,житлова прибудова літ.А-1, сарай літ.Б,водопровід,розташовані на земельній ділянці площею 650 кв.м.,за ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави суму недоплаченого судового збору 424 гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави суму несплаченого судового збору 639 гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.А.Галущенко