Вирок № 2654616, 19.06.2007, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 1-45/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2007 року Турійський районний суд Волинської області

під головуванням судді Овсієнка А. А.

за участю : секретаря Гут А.В.

прокурора Книш В.В.

потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1

представника цивільного позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення :

· ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, уродженця м. Ковель Волинської області, жителя с. Бобли Турійського району Волинської області, неодруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України раніше несудимого,

· ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

встановив:

22 квітня 2007 року приблизно о 12 год 00 хв ОСОБА_3. в групі осіб з ОСОБА_4. , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, на подвір'ї належного ОСОБА_1. житлового будинку АДРЕСА_2, голосно нецензурно лаялись в адресу ОСОБА_1, чим грубо порушили громадський порядок, при цьому, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, умисно безпричинно нанесли ОСОБА_1. кожен по кілька ударів кулаками та ногами по голові, заподіявши тим самим потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани правої тім'яної ділянки.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3. та ОСОБА_4. винними себе у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю та суду показали, що дійсно 22 квітня 2007 року приблизно о 12 год 00 хв вони обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зайшли на подвір'я житлового будинку ОСОБА_1., де в грубій формі з вживанням нецензурної лайки почали висловлювати в адресу потерпілого своє невдоволення з приводу зробленого ним зауваження.

Коли потерпілий почав вимагати від них залишити подвір'я, ОСОБА_4. ударом кулака в обличчя збив потерпілого з ніг, після чого вони обоє по кілька разів вдарили його кулаками та ногами по голові.

Потерпілий ОСОБА_1. повністю підтвердив суду показання підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 290 від 16.05.07 (а.с. 23-24) у

потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани правої тім'яної ділянки, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Показання підсудних та потерпілого є детальними, чіткими, послідовними. Такі їхні показання співвідносяться між собою і відповідають фактичним обставинам справи, які ні самими підсудними, ні потерпілим не оспорюються. При цьому у суду немає сумнівів в істинності та добровільності показань та позиції підсудних і потерпілого, а тому слід визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у скоєнні хуліганства і кваліфікує такі їхні дії за ч.2 ст. 296 КК України як вчинене групою осіб грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

При обранні виду і міри покарання підсудним суд враховує :

· те, що вчинений ними злочин є злочином середньої тяжкості;

· особу винних, зокрема молодий вік підсудних, те, що вони позитивно характеризуються за місцем проживання.

Суд враховує обом підсудним як обставину, що пом'якшує покарання - їхнє щире каяття, так і обтяжуючу покарання обставину - вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілий особистих претензій до підсудних не має і не наполягає на призначенні їм суворого покарання.

Приймаючи до уваги зазначені обставини, суд призначає обом підсудним покарання в межах санкції статті закону, за якою вони засуджуються.

При цьому, на підставі вищевикладеного, суд також вважає, що виправлення обох підсудних можливе без відбування покарання і тому звільняє їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне обом підсудним залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Цивільним позивачем ОСОБА_1. заявлено позов про стягнення з підсудних 304 грн. 02 коп. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди, а Турійською центральною районною лікарнею - про стягнення 214 грн. 05 коп. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_1. та представник цивільного позивача Турійської ЦРЛ ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовних заявах.

Підсудні ОСОБА_3. та ОСОБА_4. цивільний позов ОСОБА_1 визнали частково, а цивільний позов Турійської ЦРЛ - повністю.

Вина підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у вчиненні хуліганства, поєднаного з умисним заподіянням потерпілому ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, в повній мірі доведена в ході судового слідства.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого, суд вважає підставними доводи потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1 про те, що він зазнав певних душевних та фізичних страждань внаслідок безпричинного, з хуліганських спонукань заподіяння йому підсудними тілесних ушкоджень та викликаними в результаті цього вимушеними змінами в його звичному укладі життя, пов'язаними зокрема з перебуванням на стаціонарному лікуванні та погіршенням стану його здоров'я.

Отже, на думку суду, беззаперечним є той факт, що ОСОБА_3. та ОСОБА_4. своїми злочинними діями завдали потерпілому-цивільним позивачу ОСОБА_1. моральної шкоди у вигляді душевних та фізичних страждань та матеріальної шкоди у вигляді

затрачених останнім на лікування коштів.

Однак, як вбачається з наданих цивільним позивачем касових чеків, ОСОБА_1. було придбано медикаментів на суму 54 грн. 02 коп., тоді як 250 грн. ним було сплачено до муніципальної лікарняної каси в якості благодійного внеску (а.с. 32).

За таких обставин суд на підставі ч.1 ст. 1168, ч.1 ст. 1190, ч.1 ст. 1195 ЦК України стягує з підсудних солідарно в користь цивільного позивача ОСОБА_1 54 грн. 02 коп. понесених останнім витрат на придбання ліків.

Оскільки благодійний внесок не є обов'язковою та необхідною витратою, пов'язаною з лікуванням потерпілого, суд в задоволенні позову в частині майнової вимоги про стягнення коштів в сумі 250 грн. відмовляє за безпідставністю.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та глибину перенесених ОСОБА_1. душевних та фізичних страждань, при цьому виходить також з вимог розумності і справедливості, а тому на підставі ст. 23, ч.1 ст. 1167, ч.1 ст. 1190 ЦК України стягує в користь цивільного позивача ОСОБА_1 з підсудних солідарно 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Крім того, за час перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в Турійській ЦРЛ в період з 22 квітня по 07 травня 2007 року включно даним закладом охорони здоров'я було затрачено на його лікування 214 грн. 05 коп., що об'єктивно стверджено довідкою Турійської ЦРЛ від 18.05.07 № 650 (а.с. 77).

Тому, відповідно до ст. ст. 93, 93-1 КПК України, ч.1 ст. 1206 ЦК України, суд стягує з підсудних в рівних частках в користь Турійської ЦРЛ 214 грн.05 коп. понесених даним закладом охорони здоров'я витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 93, 93-1, 323, 324 КПК України, ст. 23, ч.1 ст. 1167, ч.1 ст. 1168, ч.1 ст. 1190, ч.1 ст. 1195, ч.1 ст. 1206 ЦК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3. та ОСОБА_4. звільнити від відбування покарання, якщо вони протягом 2 (двох) років не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_3. та ОСОБА_4. раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно в користь ОСОБА_1 54 (п'ятдесят чотири) грн. 02 коп. витрат на придбання ліків та 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов Турійської центральної районної лікарні задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Турійської центральної районної лікарні, р/р № 35416001002000 в ГДКУ у Волинській області, МФО 803014, ЗКПО 01983039, 107 (сто сім) грн. 03 коп. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Турійської центральної районної лікарні, р/р № 35416001002000 в ГДКУ у Волинській області, МФО 803014, ЗКПО 01983039, 107 (сто сім) грн. 03 коп. витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від

злочину.

На підставі ст. 81 КПК України речові докази вилучені з місця події металеву ручка до молотка та його гумову робочу частину, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути власнику - ОСОБА_1; . вилучену з місця події пошкоджену скляну пляшку, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Турійською РВ УМВС України, знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Арійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.