Ухвала суду № 26544996, 24.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 31312/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Довгої О.І. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2010р. у адміністративній справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» про примусове стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок активів боржника, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.06.2010р. позивач Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зменшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Нечипорук Транспорт Сервіс» заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок активів боржника на загальну суму 45226 грн. 98 коп., в тому числі 43345 грн. 40 коп. пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності /ЗЕД/ та 1881 грн. 58 коп. по податку з доходів найманих працівників (пеня) відповідно до даних облікової карки платника податків (а.с.2-3, 53).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2010р. заявлений позов задоволено, стягнуто з відповідача ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс» заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок активів боржника на загальну суму 45226 грн. 98 коп., в тому числі 43345 грн. 40 коп. по пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД та 1881 грн. 58 коп. по податку з доходів найманих працівників (а.с.56-57).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ТзОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду (а.с.62-63).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що під час розгляду справи судом не враховано надану відповідачем розстрочку сплати спірної заборгованості, при цьому не досліджені протокол співбесіди з посадовими особами платника податків щодо погашення податкового боргу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.1.3 якого податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст.4 наведеного Закону).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрований у встановленому порядку та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ (а.с.4-12).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості сума та даних облікової картки платника сума недоїмки по податку з доходів фізичних осіб складає 1881 грн. 58 коп.; така сторонами не оспорюється.

Окрім цього, відповідно до рішення Тернопільської ОДПІ № 0000512200/0 від 07.08.2007р. за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД позивачу нараховано пеню в розмірі 55365 грн. 40 коп. (а.с.22); підставою для цього слугували результати позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої складений Акт перевірки № 6792/22-222/32386922 від 01.08.2007р. (а.с.25-33).

Правомірність зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підтверджена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009р. (а.с.35-37).

Згідно платіжного доручення № 1079 від 09.07.2010р. відповідачем частково сплачено нараховану пеню, а саме 10000 грн. (а.с.51); також в позасудовому порядку сторонами погоджено порядок сплати наявного боргу, про що складено протокол співбесіди від 24.06.2010р. (а.с.46).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, який може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування.

Таким чином, наведений Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Як зазначено у ст.1 вказаного Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податкове повідомлення визначено як письмове повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

У даному випадку пеня, застосована відповідачем за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, не може визначатись як податкове зобов'язання позивача і стягуватися як податковий борг на підставі норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді нарахованої пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.ст.238, 239 ГК України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу.

Статтею 250 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, строк звернення податкового органу до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і складав один рік; на час звернення з позовом останній був пропущений позивачем.

Однак, відповідно до матеріалів справи представники відповідача приймали участь в розгляді справи в суді першої інстанції, не наполягали на відмові у задоволенні позовних вимог через пропущення строку звернення до суду із розглядуваним позовом, у зв'язку з чим в суду не було підстав для застосування наслідків, передбачених ст.100 КАС України.

В частині покликань апелянта колегія суддів враховує, що узгодження в позасудовому порядку термінів сплати спірної заборгованості фактично свідчить про визнання відповідачем наявного боргу, при цьому відповідне рішення про розстрочення податкового боргу зі сторони Тернопільської ОДПІ не приймалося, таке відсутнє й у матеріалах справи.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2010р. у адміністративній справі № 2а-2120/10/1970 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: О.І.Довга

Н.В.Савицька