Ухвала суду № 26544090, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2а-5030/11/2670 Головуючий у 1- й інстанції Арсірій Р.О.

Суддя - доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

прокурор Овчаренко О.З.

пр-к позивача Марченко В.І.

пр-к відпо?відача Грембовськи?й В.О., Макар О.З.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Тов?ариства з обмеженою відповід?альністю «ЗУМОС»на ухвалу Окр?ужного адміністративного су?ду м.Києва від 17 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМОС»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України у м.Києві про скасува?ння податкового повідомленн?я-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.04.2011 р. звернувся в суд з адміністративним позовом до скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування суму бюджетного відшкодування у розмірі 5383612 грн. за № 0000150702 від 19.03.2010, ДПІ у Печерському районі м. Києва, та стягнення з Державного бюджету України суми ПДВ яка склалась з сум бюджетного відшкодування, заявлених у податкових деклараціях з ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2011 року адміністративний позов залишено без розгляду в частині стягнення бюджетної заборгованості за січень, лютий, березень квітень, травень, липень 2004 року в сумі 5 383 612 грн. в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій , вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст.ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що звернувшись 05.04.2011 до суду з вимогою про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 5383612 грн. за січень-травень 2004, липень 2004 року, позивач пропустив строк на звернення до суду, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме -строк у 1095-днів, визначений на звернення з вимогою про стягнення суми бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування.

Апелянт, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції посилався на п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакцій чинній до 01.06.2005 року, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Колегія суддів, вважає висновки суду першої інстанції помилковим, враховуючи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва подавалися у 2004 році декларації з податку на додану вартість за січень -липень 2004р. разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування на загальну суму 11 639 288 грн.

В серпні 2004 року відповідачем проведено перевірку правильності формування заявлених до відшкодування з бюджету сум та складено акт №13/3-23-1/32706781 від 09.08.2004р. та винесено податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 5085200грн.

В іншій частині заявлене позивачем бюджетне відшкодування виплачено з бюджету не було.

24.02.2010 року відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2004 року.

За результатами про?веденої перевірки відповіда?чем складено Акт № 18/-7-02/32706781 від 24.02.2010 року?, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням форми «В?3» № 0000150702 від 26.02.2010 р., позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму ПДВ в розмірі 4 925 100 грн.

Залишаючи позовну заяву в цій частині без розгляду за пропуском строку звернення, суд першої інстанції керувався п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою передбачено, що заяви на повернення надмірну сплачених податків, зборів можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися, зважаючи на те, що в даному випадку, заява на бюджетне відшкодування позивачем була подана разом з деклараціями та розрахунками відповідно до вказаної норми на протязі січня-липня 2004року.

Що ж стосується самого неповернення коштів з бюджету, то колегія суддів зважає на те, що порядок повернення коштів був врегульований на час виникнення у позивача права на таке відшкодування Законом України «Про податок на додану вартість» .

Відповідно до вимог п.7.7.3 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону в редакції, що діяла до 01.06.2005р. , визначалося, що суми податку на додану вартість, не відшкодовані протягом наступного місяця після подання декларації до податкового органу за звітний період вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податків у будь-який момент міг звернутися до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості з бюджету.

Колегія суддів , погоджується з доводами апелянта, що подальші зміни в законодавчих актах, не можуть застосовуватися до спірних правовідносини, оскільки не мають зворотної дії у часі.

Крім того, а ні Законом України «Про податок на додану вартість»( з послідуючими змінами) , а ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язання платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не визначено строку звернення в суд з вимогами про стягнення бюджетної заборгованості на користь платника податків.

Також, слід зазначити, що за загальним правилом згідно вимог ст. 99 КАС України, обчислення перебігу строку на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що станом до 26.02.2010р. відповідач не заперечував права позивача на бюджетне відшкодування. Отже до прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення «В3» № 0000150702 від 26.02.2010 р. позивач не міг знати про порушення (невизнання ) його прав та інтересів з боку відповідача.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністра?тивного суду м.Києва від 17 жовтня 2011 року не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, є передчасною та не відповідає нормам процесуального права.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає провадженню у справі, суд апеляційної інстанції має право скасувати таку ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198,199, 204, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМОС»задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2011 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справу направити для продовж?ення розгляду до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.