Ухвала суду № 26543903, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9733/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

розглянувши в порядку письмового провадення у залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва до Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»про стягнення заборгованості у розмірі 20 753,35 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»про стягнення заборгованості у розмірі 20 753,35 грн.. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач перебуває на обліку в УПФ України в Подільському районі м.Києва з 18.08.92 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування». Відповідач відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»повинен сплачувати різницю фактичних витрат по відшкодуванню наукових пенсій. Проте, в порушення даних норм останній відмовляється сплачувати ці витрати, а тому виникла заборгованість за період з 01 січня 2010 року по 31 травня 2012 року в сумі 20 753 грн. 35 коп.. Додатково пояснив, що заборгованість виникла в період роботи теперішніх пенсіонерів на наукових посадах з 01.01.97 року по 04.11.02 року, коли підприємство не було на 100 % бюджетному фінансуванні, тому за рахунок коштів державного бюджету науковим працівникам за відповідний період оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» решта сума сплачується інститутом.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва, зареєстрований Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.06.92 року, код ЄДРПОУ 02128514. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА№151547 відповідач за організаційно - правовою формою є державною організацією.

Згідно рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва № 562 від 25.08.09 року відповідача внесено до Реєстру неприбуткових організацій.

Відповідно пункту 1.5 Статуту ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», затвердженого розпорядженням Президії НАН України № 513 від 15.08.2008 року, відповідач є неприбутковою державною бюджетною науковою установою.

Постановою президії Національної академії наук України № 194 від 02.07.08 року відповідач до зміни найменування мав назву - Інститут харчової хімії та технології Національної академії наук України, який відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.99 № 226 входив до складу Національної академії наук України.

Крім того, відповідно матеріалів наданих представником відповідача, а саме, довідок Національної академії наук України № 12/127 від 22.01.02, № 12/89 від 19.06.03, №12/327 від 28.11.06, №12/165 від 14.05.07, № 12/98 від 04.03.08 відповідач є державною установою, яка фінансується повністю з Державного бюджету України за кодами програмної класифікації видатків та кодами економічної класифікації відповідно до кошторису, затвердженого Національною академією наук України.

Позивачем до відповідача були надіслані повідомлення про наявність заборгованості по відшкодуванню різниці фактичних виплат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.10 року по 31.05.12 року в розмірі 20 753,35 грн.

Відповідно до довідки наданої позивачем № 5066/03 від 07.06.12 року відповідач станом на 01.06.12 року має заборгованість на загальну суму 20 753,35 грн.

Згідно з частиною дев'ятою статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

За таких умов, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що відповідно до абзацу 1 частини дев'ятої вищезазначеної статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а тому у позивача відсутні належні правові підстави для нарахування та надсилання відповідачу повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Крім того, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що заборгованість виникла в період роботи теперішніх пенсіонерів по наукових посадах з 01 січня 1997 року по 04 листопада 2002 року коли підприємство не було на 100 відсотків бюджетному фінансуванні, оскільки воно є безпідставною. Предметом розгляду цієї адміністративної справи є стягнення заборгованості за період з 01 січня 2010 року по 31 травня 2012 року.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, докази, надані відповідачем у якості заперечень проти позову об'єктивно спростовують обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, оскільки відповідач є державною установою та фінансується за кошти бюджету він не повинен сплачувати різницю між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 23 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.