Рішення № 26543616, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/12881-2012 18.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів

профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

до Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»

про стягнення 589 121,81 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Лисенко Я.О. представник за довіреністю № 03-09/01 від 03.09.12.

Від відповідача: Шадевська Ж.Е. представник за довіреністю № 144 від 06.03.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі -позивач) до Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»(далі - відповідач) про стягнення 589 121,81 грн., а саме: 565 136,38 грн. -основного боргу та 23 985,43 грн. -пені.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати в повному обсязі та вчасно не виконано, внаслідок чого у Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 565 136,38 грн., що зумовило нарахування Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»пені та зумовило звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.12. порушено провадження у справі № 5011-30/12881-2012, розгляд справи призначено на 02.10.12.

В судовому засіданні 02.10.12. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.12. розгляд справи відкладено на 18.10.12.

В судовому засіданні 18.10.12. представником позивача подано додаткові письмові пояснення у справі та підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.12. проти позову заперечив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/12881-2012.

В судовому засіданні 18.10.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.11. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди № 13/2011/51 (далі -Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 889,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на 6, 9, 10, 11, 12, 15 поверхах (кімнати: 607, 615, 906, 907, 909, 911, 1002, 1004, 1006, 1008, 1009, 1010, 1012, 1011, 1013, 1101, 1102, 11074, 1105, 1106, 1108, 1110, 1112, 1201, 1203, 1212, 1510, 1510а).

Актом приймання-передачі № 1 від 17.03.11. Орендар прийняв, а Орендодавець передав в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 889,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на 6, 9, 10, 11, 12, 15 поверхах (кімнати: 607, 615, 906, 907, 909, 911, 1002, 1004, 1006, 1008, 1009, 1010, 1012, 1011, 1013, 1101, 1102, 1104, 1105, 1106, 1108, 1110, 1112, 1201, 1203, 1212, 1510, 1510а).

Відповідно до п. 3.1 Договору, плата за користування офісними приміщеннями складає 204 677,00 грн. щомісячно.

Згідно з п. 3.2 Договору Орендар проводить плату за користування орендованим майном шляхом щомісячних перерахувань до 05 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця суми, визначеної п. 3.1 Договору.

Пунктом 7.1 Договору сторонами погоджено строк його дії -з 17.03.11. до 31.12.11. включно.

Приписами п. п. 7.8, 7.9 Договору визначено, що про намір продовжити чи розірвати Договір оренди сторона повинна в письмовій формі попередити іншу сторону не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору. У разі відсутності письмової заяви Орендаря про намір продовжити Договір його дія припиняється у визначений Договором строк.

При цьому, матеріали справи не містять доказів продовження сторонами строку дії Договору. Таким чином, вказаний Договір припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Тобто, відповідач продовжував користуватись орендованим майном після закінчення строку дії Договору, не повернувши його за актом приймання-передачі.

При цьому, під час такого фактичного користування, сторонами Договором № 1 від 28.02.12. погоджено розмір орендної плати в сумі 116 492,78 грн. та те, що відповідач користується приміщенням площею 506,49 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 і розміщене на 6, 10, 11, 15 поверхах (кімнати: 607, 615, 1101, 1102, 1104, 1105, 1106, 1108, 1110, 1510, 1510а).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині внесення платежів за користування приміщеннями, заборгованість Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»за період з березня по серпень 2012 року становить 565 136,38 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної в повному обсязі не виконав.

В зв'язку із вказаним, позивачем на адресу Орендаря було направлено вимогу № 14-01-03/454 від 19.04.12., № 14-01-03/568 від 18.05.12., № 14-01-03/782 від 25.06.12. з проханням погасити наявну заборгованість, проте відповідь на вказані вимоги відповідач не надав, наявну заборгованість не погасив.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.5 Договору, сторонами погоджено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Судом встановлено, що відповідач після закінчення строку дії Договору орендовані приміщення за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 не звільнив та по акту приймання-передачі позивачу не передав, в зв'язку з чим, повинен сплачувати плату за його фактичне користування.

При цьому, згідно з матеріалами справи, позивачем відповідачу виставлялись рахунки-фактури для оплати оренди спірних приміщень (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього обов'язку по сплаті платежів за користування нежитловим приміщенням за період з березня по серпень 2012 року не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період становить 565 136,38 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, судом враховано, що разом з письмовим відзивом відповідачем подано контррозрахунок суми позову, відповідно до якого, за розрахунком Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем становить саме 565 136,38 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»в частині стягнення з відповідача суми основного боргу по орендній платі в розмірі 565 136,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача на підставі п. п. 3.6, 6.6 Договору пені в розмірі 23 985,43 грн., суд відзначає наступне.

Позивачем здійснено розрахунок пені в період з березня 2012 року по вересень 2012 року, проте не враховано, що Договір припинив свою дію 31.12.11. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 зазначеного Закону).

Таким чином, з наведеного вбачається, що штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов'язань за несвоєчасну оплату орендних платежів за період з березня 2012 року по вересень 2012 року позивачем не доведено, а Договір припинив свою дію 31.12.11., вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 23 985,43 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 55; ідентифікаційний код 14297707) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б. 39/41; ідентифікаційний код 02583780) 565 136 (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч сто тридцять шість) грн. 38 коп. -основного боргу, 11 302 (одинадцять тисяч триста дві) грн. 73 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.12.

Суддя Т.М. Ващенко