Ухвала суду № 26542698, 04.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. справа № 1170/2а-5160/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі №1170/2а-5160/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто»звернулось до суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції згідно якого просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05 грудня 2011 року №0001302300. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків податкового органу щодо нікчемності вчинених ним правочинів та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі №1170/2а-5160/11 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 05 грудня 2011 року №0001302300.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстав для його скасування немає.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Велес-Авто», за результатами якої складено Акт №306/2300/36983753 від 22.11.2011 року.

Відповідно до акту перевірки перевіряючи ми було зроблено висновки:

- ТОВ «Велес Авто»здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення частини 1 статті 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину;

- про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;

- порушення ТОВ «Велес Авто»ст. 198.2, 198.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-ХІV (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ «Велес-Авто»завищено суму податкового кредиту за лютий, березень 2011 року на суму 21033 грн.

За результатами проведеної перевірки правових взаємовідносин ТОВ «Велес-Авто»з ТОВ «Технорез»податковий орган зробив висновок, що господарські операції щодо придбання позивачем у ТОВ «Технорес»запасних автозапчастин на загальну суму 126200,06 грн. в т.ч. ПДВ 21033,34 грн. не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки правочини укладені позивачем з ТОВ «Технорес»є нікчемними. ТОВ «Технорес»згідно п.3.4 алгоритму відбору та відпрацювання доведених переліків суб'єктів господарювання у розрізі категорій на регіональному та районному рівнях має ознаки фіктивності та в діяльності даного підприємства відсутній факт реального здійснення господарської діяльності. Крім того, в акті перевірки зазначено, що 07.10.2011 року ТОВ «Технорес»скасовано свідоцтво ПДВ. Також в акті перевірки є посилання на пояснення ОСОБА_1, яка є директором ТОВ «Технорес». Тобто, в акті перевірки зазначено, що усі операції купівлі-продажу товарів та отримання послуг ТОВ «Велес-Авто»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 грудня 2011 року №0001302300, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21033 грн., та штрафні (фінансові) санкції на суму - 1,00 грн.

З матеріалів справи вбачається наступне.

18 лютого 2011 року між ТОВ «Технорес»(продавець) та ТОВ «Велес-Авто»(покупець), було укладено договір «поставки»№ 180211, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця автомобільні запчастини, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (а.с.108).

Пунктом 3.6 зазначеного договору передбачено, що одночасно з передачею товару, продавець надає покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну та гарантійний талон.

На підтвердження виконання умов договору ТОВ «Технорес»виписано податкові накладні №54 від 25.03.2011 року, №2121 від 21.02.2011 року, №2823 від 28.02.2011 року; видаткові накладні №2535 від 25.03.2011 року, №2121 від 21.02.2011 року, №2823 від 28.02.2011 року (а.с.111, 113,117), рахунок-фактуру: №2535 від 25.03.2011 року, №2121 від 21.02.2011 року, №2823 від 28.02.2011 року, та видано гарантійний талон на шини.

Згідно видаткових накладних товар було отримано на підставі довіреності, які були зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей за 2011 рік ОСОБА_2, який працює менеджером у ТОВ «Велес-Авто»та відповідно до функціональних обов'язків займається замовленнями та отриманнями запасних частин для автомобілів і є матеріально-відповідальною особою. Відповідно до укладеного з ТОВ «Технорес»договору поставки, ОСОБА_2 в телефонному режимі зробив заявку на отримання запасних частин, які ТОВ «Технорес»були доставлені на адресу ТОВ «Велес-Авто»і відповідно до довіреності ОСОБА_2 отримав їх.

Розрахунок за поставлений товар відбувся по факту отримання товару безготівково в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.03.2011 року №327, від 25.03.2011 року №328, від 12.04.2011 року №374.

Товар було оприбутковані на баланс товариства, що підтверджується карткою рахунком: НОМЕР_1 за період з 01.02.2011 року по 30.04.2011 року. В подальшому запчастини позивачем були використані, що підтверджується матеріальним звітом по місцю збереження за 01.02.2011 року по 31.02.2011 року (а.с.139-144) та актами списання №СпТ-000085 від 28.02.2011 року, №СпТ-000086 від 28.02.2011 року, № СпТ-000078 від 28.02.2011 року, № СпТ-000080 від 28.02.2011 року, СпТ-000120 від 31.03.2011 року, №СпТ-000127, №СпТ-000129.

Предметом спору, який передано на вирішення суду є правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року №0001302300 .

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на ст.228 ЦК України, вказав на необґрунтовані висновки Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції щодо нікчемності укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Технорес».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Чинним законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні податкові накладні від ТОВ «Велес-Авто»про придбання послуг (робіт) ТОВ «Технорес», які були виписані на підставі договору поставки: Податкова накладна № 2121 від 21.02.2011 року на суму 24034, 27 грн. в т.ч. ПДВ 4005,71 грн.; податкова накладна №2823 від 28.02.2011 року на суму 26113,99 грн. в т.ч. ПДВ 4352,33 грн.; податкова накладна № 54 від 25.03.2011року на суму 76051,80 грн. в т.ч. ПДВ 12675,30 грн..

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «Велес-Авто»правомірно, у відповідності з приписами Податкового кодексу України, сформував податковий кредит за лютий в сумі 8358,04 грн. та березень 2011 р. в сумі 12675,30 грн. по операціях з ТОВ «Технорес».

Щодо висновків податкового органу про нікчемність вчиненого правочину, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність вчиненого позивачем правочину. Можливі порушення, допущені контрагентом ТОВ «Технорес» не є тими ознаками, які вказують на нікчемність вчиненого правочину.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до частини 2 статті 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на частину 1 статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «Технорес», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

При укладенні договору його сторонами (ТОВ «Велес-Авто»та ТОВ «Технорес») було досягнуто усіх істотних умов, договір укладено у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначених правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі статтею 234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до частини 2 статті 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи докази які були досліджені судом: договір, рахунок-фактура, видаткові накладні, податкові накладні, свідчать про факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технорес»(а.с.108-118).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції щодо нікчемності вчиненого між позивачем та ТОВ «Технорес»правочину.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанова суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі №1170/2а-5160/11 -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Рішення суду складено у повному обсязі -7 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко