ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/45122/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року
по справі №2а-7803/10/0870
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна»(надалі -ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна»)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (наділі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі)
про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У жовтні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000290801/0 від 19.03.2010р., №0000290801/1 від 14.05.2010р., №0000290801/2 від 21.07.2010, №0000290801/3 від 24.09.2010р.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанції встановлено, що працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі була здійсненна позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за січень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося з 01.12.2009р. по 31.12.2009р., за результатами складено акт №127/08-01/00186536.
В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.1.3., п.1.8. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п.5.7. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», а саме, завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення по господарських операціях з придбання металобрухту від ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форсвіт Пром»за грудень 2009р. та завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. по господарських операціях з придбання металобрухту від ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форсвіт Пром».
На підставі зазначеного акту та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №№0000290801/3 від 24.09.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.
Так, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна»(Покупець) та ТОВ «Форвіст-Пром»(Постачальник) 25.06.2009р. укладено договір №11090819, відповідно до умов якого Постачальник продає, а Покупець приймає та оплачує лом та відходи чорних металів, вказаних у специфікаціях. Поставка брухту здійснюється щомісячно узгодженими партіями. Ціна, кількість та вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Крім цього, між ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь»ім. А.М. Кузьміна» (Покупець) та ТОВ «Інтер Мет Плюс»(Постачальник) 01.01.2009р. укладено договір №11086038, відповідно до умов якого Постачальник продає, Покупець приймає та оплачує лом та відходи чорних металів, вказаних у специфікаціях. Поставка брухту здійснюється щомісячно узгодженими партіями. Ціна, кількість та вартість товару визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Про факт реального виконання умов договорів свідчать належним чином оформлені первинні документи, а саме рахунки-фактури, податкові накладні, акти приймання, копії яких долучені до матеріалів справи.
Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку, які свідчать як про факт розрахунків між сторонами за поставлений товар, так і про сплату сум ПДВ у вартості поставленого товару.
Також встановлено, що позивач має в наявності оригінали документів на придбання металобрухту у вказаних постачальників, які мають статус первинних документів; у рахунках - фактурах вказані номери автотранспортних засобів, що здійснювали доставку металобрухту; розрахунки за одержаний металобрухт, у тому числі й за його перевезення, проведені своєчасно і в повному обсязі; факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку.
Поряд з цим, слід відзначити, що ТОВ «Інтер Мет Плюс»та ТОВ «Форсвіт Пром»- постачальники за угодою, мали ліцензію на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, що також відповідає господарській діяльності цих підприємств.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
У п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого вище Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
На час здійснення господарських операцій ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форсвіт Пром»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців та мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
З урахуванням наведеного, суди дійшли цілком вірного та обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форсвіт Пром»та фактичне виконання сторонами умов договорів поставки металобрухту.
За правилами п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, за спірними господарськими операціями, позивачем у грудні 2009р. правомірно включено сплачені суми ПДВ до податкового кредиту, що вплинуло на визначення від'ємного (позитивного) значення у січні 2010р.
Крім цього, судами доречно відзначено, що сама по собі несплата податку продавцем чи його постачальниками у разі фактичного здійснення господарської операції не пливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, а отже, право платника на бюджетне відшкодування не може бути поставлено в залежність від сплати сум ПДВ до бюджету підприємствами-постачальниками товару (послуг).
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі -залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ О.В. Муравйов
Судове рішення № 26542170, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/45122/11-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: