Ухвала суду № 26541827, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/80518/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Люкс»

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011р.

у справі №2а-2376/10/2470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Люкс»(надалі -ТОВ «Софія Люкс»)

до Державної податкової інспекції у м.Чернівці (надалі -ДПІ у м.Чернівці)

про визнання податкових повідомлень-рішень незаконними, -

встановив:

У червні 2010р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Чернівці від 20.08.2009р. №0002310232/0 та №0002300232/0.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011р., у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Софія Люкс»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, про що складено акт №2761/23-2/31742457 від 10.08.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п. п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, встановлено, що ТОВ «Софія Люкс»безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного профілю алюмінієвого та комплектуючих від ТОВ «Промсервістехресурс»на спірну суму у т.ч. за ІІІ кв. 2008р., у ІV кв. 2008р.

Крім того, встановлено, що в порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Софія Люкс»завищено податковий кредит, а саме безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість в спірній сумі з вартості придбаного профілю алюмінієвого та комплектуючих від ТОВ «Промсервістехресурс».

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.08.2009р.:

- №0002310232/0, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємств;

- №0002300232/0, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

Так, під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини, які вплинули на висновки податкового органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промсервістехресурс».

Також встановлено, що ТОВ «Промсервістехресурс»було зареєстровано 10.01.2008р. в Дніпровській районній державній у м.Києві адміністрації на імя громадянина ОСОБА_1 Вказана особа, згідно офіційних даних займає посаду директора ТОВ «Промсервістехресурс». ТОВ «Промсервістехресурс»зареєстровано в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва - 07.09.2007р. за №14592. В подальшому, до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням, вид діяльності змішане сільське господарство.

В рамках кримінальної справи №74-00137У, порушеної СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва щодо невстановлених слідством осіб за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, що заподіяло значну матеріальну шкоду державі, тобто, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, встановлено те, що невстановленими особами здійснюється незаконна діяльність під прикриттям суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності, в тому числі під прикриттям ТОВ «Промсервістехресурс». Матеріали цієї справи підтверджені вироком суду по справі №1-1049/09 від 21.12.2009р.

Із пояснень засновника ТОВ «Промсервістехресурс»ОСОБА_1 вбачається, що у червні 2008 року, після чергового його звільнення із місць позбавлення волі, де він відбував покарання за раніше скоєні злочини, його знайомий запропонував йому прийняти участь у якості засновника у створенні фіктивного підприємства ТОВ «Промсервістехресурс», за що пообіцяв виплатити грошову винагороду у розмірі 100 грн. Він, погодившись на отриману пропозицію та виконуючи вказівки зазначеної особи, відвідав нотаріальну контору, розташовану в м.Києві в районі станції метро «Арсенальна», де підписав як засновник товариства виготовлені невстановленими слідством особами статутні документи ТОВ «Промсервістехресурс». Відразу після цього, передавши щойно підписані ним статутні документи зазначеного підприємства, він отримав обіцяну грошову винагороду у розмірі 100 грн. та підписав довіреність на невідомих осіб на право керування справами ТОВ «Промсервістехресурс». При цьому, ОСОБА_1 заперечив підписання ним жодних документів, що свідчать про здійснення фінансово господарської діяльності, а також податкової чи фінансової звітності ТОВ «Промсервістехресурс».

Згідно наявної у справі копії експертного висновку №2416 від 22.03.2009р., проведеного експертом КНДІСЕ в справі 74-00137, в якій фігурують умовно вільні зразки підпису ОСОБА_1 підписи від імені ОСОБА_1 виконані не ним а іншою особою.

Зважаючи на обставини, підтверджені вироком у кримінальній справі №1-1049/09 від 21.12.2009р. судом встановлено, що підписи від імені керівництва ТОВ «Промсервістехресурс»в актах звірки взаєморозрахунків від 01.01.2009р. та від 01.07.2009р., податкових накладних №652, №861, №903, №904, №907, №1117, №1195, №1227, №1604, №1605, №0506-1, видаткових накладних №ПС0000673, №ПС0001594, №ПС0001593, №ПС0001548, №ПС0001541, №ПС0001504, №ПС0001502, №ПС001397, №ПС001252, №ПС0001130, №ПС001248, №ПС0001249 виконані, не ОСОБА_1, а іншою особою (особами). Тобто, первинні господарські документи, якими позивач обґрунтовує факти проведення господарських операцій із ТОВ «Промсервістехресурс», які наявні у справі, не можуть бути розцінені в якості належних доказів.

При цьому, у вироку в кримінальній справі №1-1049/09 від 21.12.2009р., зазначено, що ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ТОВ «Промсервістехресурс»буде використовуватися з метою прикриття незаконної діяльності, однак, бажаючи отримати запропоновану йому грошову винагороду, погодився на пропозицію створення фіктивного підприємства, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяла велику матеріальну шкоду державі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно до п.2.15 вищевказаного положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом. Відповідно до п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

При цьому, згідно приписів п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Натомість, в матеріалах справи містяться первинні бухгалтерські документи, які, з огляду встановлені факти вироком у кримінальній справі №1-1049/09 від 21.12.2009р., спростовують доводи позивача про реальне здійснення господарських операцій, що обумовлені вказаними документами.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Між тим, під час судового розгляду справи встановлено, що документування операцій реально відповідало лише факту перерахування грошових коштів без мети настання правових наслідків стосовно вчинення господарських операцій, обумовлених правочином.

Згідно приписам п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність висновків податкового органу щодо відсутності підстав у позивача відносити до складу валових витрат та податкового кредиту сум, які сплачено ТОВ «Промсервістехресурс».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Люкс»-залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко