Ухвала суду № 26540906, 16.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року м. Київ К-37954/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Нафтохімік»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009 р.

у справі № 2-а-2110/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Нафтохімік»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Нафтохімік» (далі -позивач, ЗАТ «Нафтохімік») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2008 р. позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.06.2008 р. № 0001892301/1/1903.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2008 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ «Нафтохімік», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009 р. та залишити в сили постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2008 р.

У запереченні на касаційну скаргу Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка ЗАТ «Нафтохімік»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої було складено акт № 461/23-210/14279336 від 24.03.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем статей 13, 23, 24 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження підприємством розміру плати за землю за 2007 рік у сумі 8 633,90 грн. внаслідок використання земельних ділянок в комерційних цілях.

20.06.2008 р. Кременчуцька ОДПІ, за результатами адміністративного оскарження, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001892301/1/1903, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 12 785,98 грн., у тому числі 8 523,99 грн. -основний платіж, 4 261, 99 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган не надав доказів відображення в земельному кадастрі фактів використання земельних ділянок позивачем у комерційних цілях, а тому відсутні підстави для донарахування земельного податку.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, з яким погодився суд касаційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що у податкового органу були підстави для нарахування земельного податку, оскільки позивач в комерційних цілях здавав в оренду власні земельні ділянки.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (далі -Кодекс) землі України поділяються на категорії за основним цільовим призначенням. Віднесення земель до тих чи інших категорій здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (стаття 20 Кодексу).

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом (статті 91, 96 Кодексу).

У відповідності до статті 195 Кодексу основними завданнями ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки.

Як встановлено перевіркою, протягом 2007 року ЗАТ «Нафтохімік», без надання даних про використання земель органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, надавало в оренду приміщення і земельні ділянки підприємствам і фізичним особам.

Згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, до земель, які використовуються в комерційних цілях, необхідно включати землі, вказані в додатку № 3.

У відповідності до додатку № 3 операції з нерухомістю, а саме здавання під найм власної нерухомості, віднесено до видів економічної діяльності на землях, що використовуються в комерційних цілях.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Нафтохімік» відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов