Ухвала суду № 26540835, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К-16313/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року

у справі № 2а-37690/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

до Відкритого акціонерного товариства «Головний інститут по проектуванню заводів тракторного, автомобільного та сільськогосподарського машинобудування»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

14 квітня 2009 року Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Головний інститут по проектуванню заводів тракторного, автомобільного та сільськогосподарського машинобудування»(далі -відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 61804,42 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з розрахунку суми позову, предметом спору у даній справі є стягнення податкового боргу у розмірі 61804,42 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 61579,40 грн. згідно рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000472200/0/ від 13 жовтня 2005 року, прийнятого на підставі акта перевірки від 04 жовтня 2005 року № 5121/22-0/00236903, яким було встановлено порушення позивачем вимог пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», пункту 2.2 статті 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, та пені у розмірі 225,02 грн., нарахованої на вказану суму штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що при вирішенні питання правомірності застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції належить керуватися нормою права, передбаченою статтею 250 Господарського кодексу України, а при вирішенні питання встановлення строку звернення до суду про стягнення добровільно несплаченої суми фінансової санкції -статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки строк стягнення таких санкцій сплив, то підстав для задоволення позовних вимог суди зазначених інстанцій не знайшли, з урахуванням того, що відповідач наполягав на застосуванні положень частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась до суду з позовом до ВАТ «Головний інститут по проектуванню заводів тракторного, автомобільного та сільськогосподарського машинобудування» про стягнення з останнього податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою відповідачем: штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 61579,40 грн. згідно рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000472200/0/ від 13 жовтня 2005 року, та пені, нарахованої на зазначену суму штрафних санкцій, посилаючись на те, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2008 року у справі № АС-42/298-07 постанову Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2007 року було скасовано, у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення ДПІ Дзержинського району м. Харкова № 0000472200/0/ від 13 жовтня 2005 року -відмовлено.

Разом з тим, судом касаційної інстанції прийнято до уваги, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2011 року (К-4217/08) у справі № АС-42/298-07 було скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2008 року та залишено в силі постанову Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2007 року, якою, в свою чергу, було визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ Дзержинського району м. Харкова № 0000472200/0/ від 13 жовтня 2005 року.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, з даним адміністративним позовом податковий орган звернувся до суду лише у квітні 2009 року, тим самим пропустивши строк, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, факт звернення ВАТ «Головний інститут по проектуванню заводів тракторного, автомобільного та сільськогосподарського машинобудування»до суду з приводу оскарження рішення № 0000472200/0/ від 13 жовтня 2005 року, яким відповідачу нараховано зазначену суму, є реалізацією права суб'єкта господарювання і, як правильно вважали суди першої та апеляційної інстанцій, не може впливати на перебіг строку звернення до суду у цій справі.

Таким чином, з огляду на пропуск позивачем строку стягнення штрафних (фінансових) санкцій, а також зважаючи на неправомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна