Ухвала суду № 26537797, 11.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 95296/12 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

при секретарі Румянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. у справі № 2а-0370/594/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

В березні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 липня 2010 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки 18 листопада 2011 року було складено акт № 942-2301/37225588. На підставі висновків акта перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 393 459,25 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення підприємство оскаржило в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області від 28 грудня 2011 року Нововолинською ОДПІ 30 грудня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 13 850,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними, оскільки вони суперечать Конституції України, Податковому кодексу України, Законам України «Про оподаткування прибутку підприємств», «;Про податок на додану вартість», статті 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так на думку відповідача, підприємство в порушення чинного законодавства неправомірно віднесло до складу валових витрат попередню оплату за обладнання і техніку, придбану від постачальника - Приватного підприємства «ЛВ-Ресурс», господарська діяльність якого ведеться з порушеннями, що встановлено Луцькою об'єднаною державною податковою службою (в акті перевірки від 03 листопада 2011 року № 8865/23-2/36347892. Разом з тим, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і згідно з чинним законодавством платник податків не повинен нести відповідальності за порушення законодавства, які вчинені його контрагентом. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ з цих підстав протиправними та просить визнати їх нечинними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення оскаржив позивач та вважає, що оскаржувана суду від 23 квітня 2012 року вищезазначеним вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення не відповідає, а тому підлягає до скасування в апеляційному порядку з постановленням нового судового рішення про задоволення позовним вимог з огляду таке.

Зокрема вказує на те, що в матеріалах справи міститься видаткова накладна від 24 лютого 2011 року, яка свідчить про факт передачі лісовозних тягачів від продавця ( ПП «ЛВ-Ресурс») до покупця ( TOB «Волинь Ліс Сервіс»).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік фінансову звітність» така видаткова накладна є первинним документом, який разом а іншими документами, які містяться в матеріалах справи, а саме актом інвентаризації основних засобів, свідоцтвами про реєстрацію вказаних засобів, підтверджує факт здійснення господарської операції між вищезазначеними особами.

Відносячи до складу податкового кредиту суми придбаних основних засобів за рахунок капітальних трансфертів, позивач виходив з того, що :

- по - перше, капітальні трансферти, надійшовши на рахунок позивача, втратили свій правовий статус капітальних трансфертів та як грошові кошти стали власністю позивача;

- по-друге, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підпункт 2 пункту 1 статті 8 цього Закону не містять заборони щодо віднесення до амортизаційних витрат витрат платника податків на придбання основних засобів за рахунок коштів, які надійшли з бюджету.

Окрім того в додаткових поясненнях позивач зазначає, що підставою для проведення податкової перевірки TOB «Волинь Ліс Сервіс» була постанова старшого слідчого СУ УМВС у Волинській області капітана міліції Клока Ю.В. «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» по кримінальній справі № 30-020-11. порушеній за ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України. А тому в силу ст. 86.9 ПК України, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та дав пояснення аналогічні викладеному в такій та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечив, щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки таке відповідає вимогам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції вирішуючи спір правомірно встановив, що Нововолинською ОДПІ на підставі направлень від 24 жовтня 2011 року, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України, постанови старшого слідчого Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» по кримінальній справі № 30-020-11, порушеній за частиною першою статті 358, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України , та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на четвертий квартал 2011 року, була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 липня 2010 року по 30 червня 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 18 листопада 2012 р. № 942-2301/37225588. Перевіркою встановлено порушення підприємством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 138.4 статті 138, пункту 144.1 статті 144, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 ПК України. Зазначені порушення спричинили заниження ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 224 521,00 грн., зокрема за четвертий квартал 2010 року на 675 749,00 грн., за перший квартал 2011 року на 462 976, 00 грн., за другий квартал 2011 року на 85 796,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки 02 грудня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242301/424 , яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 393 459,25 грн. (1 224 521,00 грн. за основним платежем та 168 938,00 грн. за штрафними санкціями.

На думку суду першої інстанції, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2011 року № 0000242301/424 та від 30 грудня 2011 року № 0000272301/488, прийнятих у зв'язку із порушенням ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» податкового законодавства, а останній не спростував доводів відповідача належними доказами.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те що судом першої інстанції проігноровано вимоги ст. 86.9 ПК України.

Так відповідно до вищевказаної норми у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З акту перевірки позивача, вбачається, що така проведена на підставі направлень від 24 жовтня 2011 року, постанови старшого слідчого Слідчого управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» по кримінальній справі № 30-020-11, порушеній за частиною першою статті 358, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України , та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на четвертий квартал 2011 року.

Тобто в даному випадку планова перевірка в часі співпала із перевірко призначеною відповідно до кримінально-процесуального закону, а результати перевірки оформлені одним актом, правовий статус якого визначається кримінально-процесуальним законом.

На переконання колегії суддів відповідач не мав права приймати оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі прийняті на підставі акта від 18.11.12 № 942-2301/37225588.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які судові рішення (вирок, постанова) по кримінальній справі № 30-020-11, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000242301/424 від 02.12.11 та № 0000272301/488 від 30.12.11 є нечинними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. у справі № 2а-0370/594/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 02.12.2011 року №0000242301/424 та від 30.12.2011 року №0000272301/488.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.10.2012р.