Ухвала суду № 26534912, 11.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р.Справа № 2а-3417/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-3417/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан сталеві конструкції"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан сталеві конструкції", звернувся до суду з позовом, відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення без номера від 06.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 398.533,00грн. (основний платіж - 398.533,00грн., штраф - 0,00грн.) та податкове повідомлення - рішення без номера від 06.03.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 356.529,00грн. (основний платіж - 346.550,00грн., штраф - 9.979,00грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі №2а-3417/12/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова без номера від 06.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 398.533,00грн. (основний платіж - 398.533,00грн., штраф - 0,00грн.) та податкове повідомлення - рішення без номера від 06.03.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 356.529,00грн. (основний платіж - 346.550,00грн., штраф - 9.979,00грн.)

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі №2а-3417/12/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадженні у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 27.02.2012 року за №653/23-5/34470193, в якому зроблені висновки про порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.138.2 ст.138, п.п.2 і 6 ст.198, п.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: збільшення валових витрат і податкового кредиту з ПДВ на суму видатків і ПДВ, що були сплачені на користь контрагентів - ТОВ "Техенергоресурс" і ТОВ "Промбудмонтажінвест" в межах нікчемних правочинів, котрі не створюють ніяких правових наслідків і зумовлюють недійсність первинних документів, складених з посиланням на такі правочини. При цьому, з урахуванням рішень судів про визнання неправомірними дій з проведення перевірок ТОВ "Техенергоресурс" і ТОВ "Промбудмонтажінвест" відповідачем було зроблено висновок про вчинення ТОВ "Океан Сталевих Конструкцій" порушень закону і заниження податку на прибуток та податку на додану вартість лише по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період червень 2011р. та вересень 2011р.

Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова актів перевірок господарської діяльності ТОВ "Промбудмонтажінвест" та ТОВ "Техенергоресурс", котрі перелічені в п.2.10 акту №653/23-5/34470193 від 27.02.2012р.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем, ТОВ "Океан сталеві конструкції" (в якості -замовника) та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (в якості - підрядника) було укладено договори: № КНА МАL NEH/П від 01.06.2011 року на суму 225.200,00 грн., № КНА SUМ МLU/П06/1 від 01.06.2011 року на суму 266.149,82 грн., № КНА LEV VOR /П06 від 01.06.2011 року на суму 238.445,00 грн., № КНА LEV VOR/П06/1 від 01.06.2011 року на суму 335.203,01 грн., № КНА КИР IND/П06 від 01.06.2011 року на суму 295.340,00 грн., № КНА IZU СNТ/П09 від 01.09.2011 року на суму 239.467,73 грн., предметом яких є виконання будівельно-монтажних робіт.

Приєднана до матеріалів справи ліцензія серії АВ №514908 свідчить про те, що ТОВ "Промбуд-монтажінвест" має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом -Порядок №1396), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом -Ліцензійні умови №47) видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень -органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

Відповідачем не надано доказів незаконності отримання ТОВ "Промбуд-монтажінвест" ліцензії на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва. Жодних доказів встановлення компетентним суб'єктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ "Промбуд-монтажінвест"та ТОВ "Техенергоресурс" організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем не подано. Відповідачем також не надано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

Отже спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, підстав для висновку про наявність у позивача наміру безпідставно отримати вигоду за спірними правочинами матеріали справи не містять.

Перелічені договори є доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, підтверджується виписаними ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" актами від 30.09.2011р. на суму 239.467,73грн., від 30.06.2011р. на суму 295.340,00грн., від 30.06.2011р. на суму 238.445,00грн., від 30.06.2011р. на суму 225.200,00грн., від 30.06.2011р. на суму 335.203,01грн., від 30.06.2011р. на суму 266.149,82грн., від 30.06.2011р. на суму 479.500,00грн., а також податкові накладні №482 від 30.09.2011р. на суму 239.467,73грн. (в т.ч. ПДВ - 39.911,29грн.), №306 від 30.06.2011р. на суму 295.340,00грн. (в т.ч. ПДВ - 49.223,33грн.), №310 від 30.06.2011р. на суму 238.445,00грн. (в т.ч. ПДВ - 39.740,83грн.), №386 від 30.06.2011р. на суму 225.200,00грн. (в т.ч. ПДВ - 37.533,33грн.), №309 від 30.06.2011р. на суму 335.203,01грн. (в т.ч. ПДВ - 55.867,17грн.), №308 від 30.06.2011р. на суму 266.149,82грн. (в т.ч. ПДВ - 44.358,30грн.), №307 від 30.06.2011р. на суму 479.500,00грн. (в т.ч. ПДВ - 79.916,67грн.) (а.с.188-253 т.1, а.с.1-34 т.2).

Приєднані до справи документи (а.с.35-62 т.2) засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару є доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Викладене в акті судження податкового органу про нікчемність спірних правочинів ґрунтується виключно на висновках актів, складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова за наслідками проведення перевірок ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Техенергоресурс".

Слід зазначити, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним .

Відповідачем не надано доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Стосовно висновку відповідача про нікчемність спірних правочинів слід зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

З наявних у справі документів слідує, що отримані за спірними правочинами роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності (а.с.71-175 т.1).

Відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач не надав.

Отже викладений в акті перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень п.138.2 ст.138, п.п.2 і 6 ст.198, п.1 ст.201 Податкового кодексу України при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст. ст. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-3417/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.