Постанова № 26534820, 19.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

19 жовтня 2012 року Справа № 13/5025/702/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

позивача ПАТ"Полонський комбінат хлібопродуктів" - пред-ків Бєлушкіної І.Б. (дов. б/н від 01.10.2012 р.), Кучерявої І.П. (дов. б/н від 16.07.2012 р.), Гапонова О.О. (дов. б/н від 01.04.2012 р.)

відповідача ТОВ "РУСЬ"ДМ - дир. Данкевича Я.І., адв. Тріски В.Д. (дог-р від 16.10.2012 р.), пред-ка Данкевича І.М. (дов. №9Б від 24.07.2012 р.), пред-ка Волічкова Р.Й. (дов. №9А від 24.07.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.08.12 р.

у справі № 13/5025/702/12 (суддя Матущак О. І.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "РУСЬ"ДМ

про стягнення 203 856,87 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РУСЬ" ДМ

до публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів"

про вилучення у первісного позивача 500 тон зерна кукурудзи 3-го класу вартістю 1 000 000 грн. та стягнення 398 000,00 грн. збитків

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 28.08.2012 р. у справі № 13/5025/702/12 первісний позов задоволено частково. Підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ на користь публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" 201322,20 грн. заборгованості та 4026,44 грн. витрат по оплаті судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 2534,67 грн. заборгованості.

Зустрічний позов задоволено частково. Згідно з рішенням суду підлягає вилученню у публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" та передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ зерно кукурудзи 3-го класу в кількості 21,2 тонни. Підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РУСЬ"ДМ суму 848,00 грн. витрат на оплату судового збору. Відмовлено у задоволенні решти зустрічних позовних вимог - щодо стягнення з публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ 398000,00 грн. збитків та передачі 478,8 тонн зерна кукурудзи 3-го класу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство "Полонський комбінат хлібопродуктів" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28 серпня 2012 року у справі №13/5025/702/12 в частині вилучення у ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" та передачі ТОВ "Русь"ДМ зерна кукурудзи 3-го класу в кількості 21,2 тонни і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що на момент звернення товариством "РУСЬ"ДМ за поверненням 25 тон зерна останнім було сплачено кошти у сумі 5021,25 грн., тоді як до сплати за надані послуги підлягало 147885,26 грн. Крім того, судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано той факт, що первісний відповідач не подав усіх документів, передбачених законодавством для оформлення повернення зерна.

Скаржник вказує, що обов'язок зберігача повернути зерно безпосередньо пов'язаний з обов'язком поклажодавця звернутися за таким поверненням з необхідними для цього документами (заявою, довіреністю та складськими квитанціями) та оплатити фактично надані послуги. Оскільки ТОВ "Русь"ДМ не надало необхідних документів і не оплатило фактично надані послуги, у скаржника не виникло обов'язку з повернення зерна.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно самостійно визначив масу зерна, яке підлягає поверненню, відповідно до часткової оплати. Доводить, що висновки суду про неправомірне утримання первісним позивачем частини зерна у кількості 21,2 т зерна зроблені за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням правил оцінки доказів.

Відповідач/позивач за зустрічним позовом ТОВ "Русь"ДМ у відзиві заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Разом з тим, - не згідний з рішенням суду, вважає, що рішення підлягає скасуванню, а зустрічний позов ТОВ "Русь"ДМ підлягає задоволенню.

Спростовуючи твердження скаржника, ТОВ "Русь"ДМ зазначає наступне. Укладений сторонами договір згідно зі ст.957 ЦК України є договором складського зберігання зерна. Відповідно до постанови КМУ № 510 від 11.04.2003 р. "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно" суб'єкт господарювання, який претендує на зайняття такою діяльністю як зберігання та переробка зерна, повинен надати суду сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна і продуктів його переробки та інші підтверджуючі документи щодо якості послуг. Позивач за первісним позовом таких документів не надав.

Також позивач за первісним позовом не надав товариству "Русь"ДМ підтверджуючих документів щодо відповідності кукурудзи, яка зберігається, вимогам ДСТУ 4525:2006; актів-розрахунків втрат, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні зерна та інших документів на списання 140 тонн кукурудзи; актів-розрахунків щодо результатів операцій із зерном.

Натомість, відповідачу за первісним позовом було надано та погоджено лише акти про надання послуг № 67 від 01.11.2011 р. та № 66 від 09.11.2011 р. на загальну суму 126262,14 грн. Вказані акти за формою та змістом не відповідають Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики № 661 від 16.10.2008 р.

Складські квитанції на зерно були передані в кількості 18 штук лише 29.08.2012 р.

За межами умов договору позивачем за первісним позовом незаконно привласнено зерно кукурудзи у кількості 510 тонн, що в еквіваленті до ціни позову складає 370 грн. за тонну, тоді як у зустрічному позові відповідач за первісним позовом вказував, посилаючись на договір поставки від 07.12.2011 р., що ціна кукурудзи складає 2 тис. грн. за тонну.

За умовами п. 4.1.5. договору виконавець має право не відпускати замовнику останню партію зерна, що становить вартість неоплачених послуг до повних розрахунків. Таким чином, позивач за первісним позовом мав право залишити в себе 94,3 тон кукурудзи в рахунок оплати за послуги. Отже, ТОВ "Русь"ДМ нанесені матеріальні збитки.

У судовому засіданні 19 жовтня 2012 року представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній. Пояснили, що доказами внесення відомостей про складські квитанції, виписані ТОВ "Русь"ДМ є Витяги з Реєстру складських документів. Вказують, що товариством "Русь"ДМ всупереч п.1.10 договору не надано документів, необхідних для отримання зерна та не оплатичено надані послуги. Зазначили, що факт надіслання відповідачу за первісним позовом рахунків на оплату послуг підтверджується листом ТОВ "Русь"ДМ, а також банківською випискою, в якій у призначенні платежу ТОВ "Русь"ДМ послалось на рахунок № 110 від 01.11.2011 р.

Крім того, скаржником додатково надано судовій колегії акт Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області від 24.05.2012 р. для підтвердження належного якісного збереження зерна.

Представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.09.2011 р. публічним акціонерним товариством "Полонський комбінат хлібопродуктів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ укладено договір № 63 про надання послуг на відповідальне зберігання культур /а.с. 23-28 у т.1/.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" /позивач за первісним позовом зобов'язаний прийняти на зберігання зернові та олійні культури врожаю 2011 року, в т.ч. -кукурудзу, та надати послуги і виконати роботи по прийманню, зберіганню, очистці, сушці, відвантаженню культур та інші перелічені в додатку № 1 до договору послуги, а замовник ТОВ "Русь"ДМ/відповідач за первісним позовом зобов'язаний оплатити послуги, надані виконавцем.

Згідно з п.1.2. договору здані на зберігання культури є власністю замовника, а виконавець несе повну матеріальну відповідальність за їх зберігання відповідно до чинного законодавства України. Сторони визначили вартість та перелік послуг відповідно до п.1.6 та додатку №1 до договору.

Згідно з п.1.9. договору приймання культур виконавцем по кількості проводиться шляхом зважування та оформлення відповідних приймальних документів. Умовами п.3.1. договору сторони передбачили, що при прийнятті культур на зберігання виконавець видає замовнику копію Реєстра форми ЗХС та складську квитанцію.

Відповідно до п.1.10 договору для відвантаження та переоформлення культур замовник повинен надати письмову заяву та доручення. Виконавець виконує відвантаження культур не пізніше 10 днів з дати отримання вимоги на видачу та оплати послуг по даному договору.

В свою чергу, згідно з п.п.4.4.3 договору замовник зобов'язаний своєчасно та у повні й мірі сплачувати виконавцеві вартість фактично наданих послуг згідно додатку до договору. Умовами п.3.2. сторони передбачили, що замовник зобов'язаний оплатити виставлений виконавцем рахунок протягом трьох банківських днів з урахуванням вартості послуг, визначеної в додатку № 1 до договору. При цьому рахунок виставляється для оплати по розцінках, діючих на день подання рахунку за зберігання щомісячно або по погодженню сторін при наявності акту за надані послуги.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що в разі ухилення від оплати рахунку у строк, зазначений у п.3.2 договору, виконавець має право розпорядитися відповідною кількістю культур по біржових цінах для погашення заборгованості на момент виставлення рахунку на власний розсуд, без будь-яких матеріальних претензій до нього з боку замовника. Крім того, за умовами п.4.1. договору сторони погодили права виконавця, зокрема, вимагати від замовника здійснення оплати послуг згідно умов договору; не відпускати замовнику останню партію зерна, що становить вартість неоплачених послуг до повних розрахунків.

Згідно з п.3.7. договору відпуск культур проводиться за фактичними показниками, що склалися на день видачі з подальшими розрахунками кількості культур і оформленням відповідних документів (акти-розрахунки), і за умовами п.3.8. договору погоджено, що в процесі зберігання, активного вентилювання, підробки відбувається зміна якості зерна по вологості до 0,5%, засміченості до 0,2%, внаслідок чого виникає недостача зерна в межах норм натурального зменшення, на що складається Акт-розрахунок після вибуття всієї партії зерна.

Відповідно до п.7.1 договір набирає чинності з моменту прийняття виконавцем зернових культур на зберігання і діє до 15 травня 2012 року. Згідно з п.3.10 договору зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3.12 договору, право розпоряджатися культурами залишає за собою замовник. При цьому у п.3.13 визначено, що переоформлення права власності іншому власнику проводиться після оплати всіх рахунків виконавцеві за послуги по договору.

Договір з додатковими угодами підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Заперечення ТОВ "Русь"ДМ/відповідача за первісним позовом про те, що додаткова № 1 до договору № 63 від 20.09.2011 р. укладена іншою юридичною особою, ніж тією, що уклала основний договір № 63 від 05.09.2011 р. (тобто - не ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" а ВАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів"), і тому така додаткова угода не створює цивільних прав і обов'язків, є безпідставними. В даному випадку сторонами під час укладання такої угоди у тексті угоди допущено очевидну помилку у назві виконавця послуг і замість публічного акціонерного товариства, зазначено відкрите акціонерне товариство. Наявність такої помилки не може бути наслідком недійсності чи нікчемності такого правочину, і не припиняє права та обов'язки сторін.

У додатковій угоді №1 до договору № 63 від 05.09.2012 р. сторони погодили перелік та вартість послуг, що мають надаватись ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів". Зокрема, щодо кукурудзи розмір плати (тариф) за надані послуги складає (з ПДВ): приймання -1,20 грн. за тонну; зберігання -15,00 грн. тонно-місяць; очистка -7,40 грн. тонно-відсоток; сушіння -12,00 грн. тонно-відсоток; відвантаження -24,00 грн. тонна; переоформлення продукції -65,00 грн. за 1 послугу; зважування зерна через автомобільні ваги -7,95 грн. тонна /а.с. 29 у т.1/.

28.04.2011 р. сторонами був укладений договір № 98 аналогічного змісту, предметом якого були послуги щодо приймання, сушіння, очищення, зберігання, переоформлення, відвантаженні і т.д., зерна пшениці урожаю 2010 р., а не зерна кукурудзи. З матеріалів справи вбачається і сторонами підтверджено (зокрема, за змістом позовних заяв та інших письмових пояснень у справі), що спірні правовідносини відбулись саме на умовах договору № 63 від 05.09.2011 р., де йдеться про приймання, сушіння, очищення, зберігання, відвантаженні тощо зерна кукурудзи 3-го класу.

На виконання договору № 63 від 05.09.2012 р. в період з 09.10.2011 р. по 14.11.2011 р. відповідачем за первісним позовом товариством "Русь"ДМ передано на зерновий склад ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів", а останнім -прийнято на зберігання зерно кукурудзи 3-го класу загальною вагою 510405 кг, що підтверджено складськими квитанціями на зерно /а.с.44-52 у т.1/ та підтверджено сторонами.

Відповідно до договору зберігання № 63 сторонами було складено, підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками акти про надання послуг № 67 від 01.11.2011 р. про виконання приймання, сушіння, очищення, зберігання кукурудзи за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. на загальну суму 65011,27 грн. та акт № 76 від 09.11.2011 р. про приймання, сушіння, очищення, зберігання зерна кукурудзи без зазначення періоду на суму 61250,87 грн. /а.с.41-42 у т.1/.

Також, позивачем було складено акт надання послуг № 75 від 28.11.2011 р. про виконання сушіння, приймання, очищення, зберігання зерна кукурудзи за період зберігання з 01.11.2011 р. по 29.11.2001 р. на суму 21623,12 грн./а.с.40 у т.1/. Акт не підписаний представниками ТОВ "Русь"ДМ, однак на підтвердження виконання зазначених послуг позивачем надано суду документи, складені при прийманні зерна від відповідача та обробці зерна, - складські квитанціями, реєстром накладних на прийняте зерно, картками аналізу зерна, розпорядженнями на очистку, сушіння зерна, актів на очистку, сушіння зерна. Із зазначених документів вбачається, що від ТОВ "Русь"ДМ прийнято з очищенням та сушінням зерно загальною фізичною вагою 650 т та заліковою вагою 510 т.

Також, позивачем було складено акти надання послуг зберігання зерна кукурудзи 3-го класу № 164 від 28.12.2011 р. на суму 7749,13 грн. за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., № 26 від 31.01.2012 р. на суму 7749,13 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., № 56 від 29.02.2012 р. на суму 7249,19 грн. за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., № 110 від 30.03.2012 р. на суму 7749,13 грн. за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., № 128 від 28.04.2012 р. на суму 7499,16 грн. за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р., № 164 від 28.05.2012 р. на суму 7749,13 грн. за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., № 180 від 29.06.2012 р. на суму 7449,00 грн. за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р. та № 220 від 30.07.2012 р. на суму 7748,98 грн. за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р./а.с.36-39,43 в т.1/. Перелічені акти не підписані представником замовника ТОВ "Русь"ДМ.

Позивачем відповідно до п.3.2 договору виписані рахунки на оплату наданих послуг за відповідні періоди /а.с.53-59 у т.1/.

ТОВ "Русь"ДМ за платіжним дорученням № 359 від 09.12.2011 р. перераховано позивачеві ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" суму 5021,25 грн. з визначенням призначення платежу „за сушіння, приймання, очищення і зберігання зерна згідно рах.№ 110 від 01.11.2011 р. в т.ч. ПДВ. Часткова оплата" /а.с.19,93 зв. у т.1/.

Отже, на умовах договору № 63 від 05.09.2012 р. між сторонами склались правовідносини зі зберігання та надання послуг.

Правовий режим таких договорів врегульовано нормами глави 63, §1, 2 глави 66 ЦК України.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, які встановлені договором.

Відповідно до статті 936 ЦК України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Такий договір згідно з ч.1 ст.937 ЦК України укладається у письмовій формі.

Статтею 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Відповідно до ст.949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно зі ст.946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Статтею 956 ЦК України визначено, що товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням на засадах підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання також укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.961 ЦК України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію, просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво.

У ч.4 ст.294 Господарського кодексу України визначено, що до регулювання відносин, що до регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Крім вищенаведених норм Цивільного кодексу України, правовідносини зі зберігання зерна врегульовані Законом України №37-VI від 04.07.2002 р. "Про зерно та ринок зерна в Україні" (зі змінами та доповненнями в редакції на час спірних правовідносин), Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 р. №198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 р. №605/7926, та Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. №661, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 р. №1111/15802, Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 р. № 228, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 р. №835/9434.

Відповідно до ст.26 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Згідно зі ст.27 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого в договорі складського зберігання зерна.

Разом з тим, відповідно до ст.35 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть, якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. Така норма кореспондується зі ст.953 ЦК України, де визначено, що зберігач повинен на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

ТОВ "Русь"ДМ 09.12.2011 р. звернулось до Полонського комбінату хлібопродуктів з листом № 21 -з вимогою про відвантаження зерна кукурудзи 3-го класу в кількості 25 т.

ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" одержав цю вимогу 09.12.2011 р. за вхідним № 21, про що свідчить відповідна відмітка, і не заперечується позивачем /а.с.92 зв. у т.1/, однак зерно комбінат на вимогу ТОВ "Русь"ДМ не видав, лист-вимогу залишив без реагування і відповіді.

12.12.2011 р. ТОВ "Русь"ДМ. звернулось до Полонського комбінату хлібопродуктів з листом № 22-вимогою про щоденне відвантаження по 25 т зерна кукурудзи 3 класу, яке було здане на зберігання згідно з реєстрами (за переліком у листах). Лист одержаний 12.12.2011 р., про що свідчить відповідна відмітка /а.с.91 у т.1/, і не заперечується позивачем, однак ця вимога також залишена без реагування ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів", зерно повернуто не було.

Одночасно 09 і 12 грудня 2011 року на Полонський комбінат хлібопродуктів направлялись вантажні машини з метою забезпечення поклажодавцем перевезення кукурудзи, і відповідні записи про завдання водієві та маршрути містять у подорожних листах вантажного автомобіля /а.с.39-40 у т.1/

Такі дії ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" колегія суддів оцінює як неправомірні, такі, що суперечать нормам ст.953 ЦК України, 35 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" та умовам п.4.2.4 договору.

Про те, що ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" відмовляється передати зерно на вимогу товариства "Русь"ДМ, свідчать слідуючі обставини, встановлені судом:

- ПАТ "Полянський комбінат хлібопродуктів" не повернув зерно на вимоги ТОВ "Русь"ДМ, викладені в листах № 21 від 09.12.2011 р. і № 22 від 12.12.2011 р., і не надав пояснень чи відповіді на зазначені звернення ТОВ "Русь"ДМ;

- зерно не повернуто на даний час, докази про повернення будь-якої кількості зерна кукурудзи - відсутні;

- 19 лютого 2012 року ТОВ "Русь"ДМ у зв'язку з ухиленням ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" від повернення зерна кукурудз зи за договором № 63 від 05.09.2011 р. звернулось до правоохоронних органів. Полянським РВ УМВС України в Хмельницькій області 22.07.2012 р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно директора Полонського комбінату хлібопродуктів за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України /а.с.106, 124 у т.1/;

- поясненнями ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів", наданими судам першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи, про те, що зерно правомірно не було видане товариству "Русь"ДМ, оскільки останнє не виконано оплати за надані послуги та не надало комбінату документів, необхідних для одержання зерна - заяви на одержання, довіреності та складської квитанції чи іншого складського документа.

Наведені обставини в сукупності свідчать про відмову ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" передати зерно кукурудзи, яке було одержане за договором зберігання, товариству "Русь"ДМ.

ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" стверджує, що невиконання товариством "Русь"ДМ своїх обов'язків оплатити надані послуги та неподання необхідних для отримання зерна документів унеможливило виконання комбінатом обов'язку повернути зерно.

Такі доводи колегія суддів оцінює як безпідставні, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.ст.509,525,526,530 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до норм ст.538 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитись від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Невиконання товариством "Русь"ДМ оплати за надані послуги не є умовою, яка унеможливлює виконання Полонським комбінатом хлібопродуктів обов'язку щодо повернення зерна.

Так, ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" не позбавлений права і можливості вимагати у товариства "Русь"ДМ виконання оплати шляхом пред'явлення відповідної вимоги/претензії та шляхом звернення з позовом до суду.

Колегія суддів враховує при цьому, що за умовами п.3.2. договору сторони визначити строк виконання оплати послу замовником: ТОВ "Русь"ДМ зобов'язаний оплатити виставлений виконавцем рахунок протягом трьох банківських днів з урахуванням вартості послуг, визначеної в додатку № 1 до договору.

Докази виставлення/направлення Полонським комбінатом хлібопродуктів рахунків товариству "Русь"ДМ на час звернення товариства з заявою/вимогою про повернення зерна -відсутні.

З умов договору (зокрема, п.п.3.6, 3.7, 4.4.3) та пояснень представників ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" в судовому засіданні вбачається, що вартість наданих послуг з приймання, зберігання, очищення, сушіння тощо визначається по розцінках, діючих на день подання рахунку, за технологічними формулами, які в умовах договору не наведені (з урахуванням різних даних щодо засміченості, вологості тощо та вимог Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах), тому не могла бути самостійно визначена товариством "Русь"ДМ, а -лише на підставі виставлених комбінатом рахунків.

Платіжним дорученням № 359 від 09.12.2011 р. ТОВ "Русь"ДМ сплатило позивачеві ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" суму 5021,25 грн. з визначенням призначення платежу „за сушіння, приймання, очищення і зберігання зерна згідно рах.№ 110 від 01.11.2011 р. в т.ч. ПДВ. Часткова оплата", що є підтвердженням одержання товариством "Русь"ДМ єдиного рахунку на оплату - № 110 від 01.11.2011 р. на суму 65011,27 грн./а.с.129 у т.1/. Однак наведена обставина не є підтвердженням того, що інші рахунки були направлені товариству "Русь"ДМ для виконання оплати на час звернення останнім з заявою/вимогою про повернення зерна 09-12.12.2011 р.

Матеріали справи містять докази направлення 16.03.2012 р. товариству "Русь"ДМ претензії з вимогою про оплату 165611,46 грн. без додатку рахунків /а.с.16-18 у т.1/, а також -28.05.2012 р. повідомлення-вимоги № 85/2 на суму 188608,88 грн. з додатком рахунку за травень 2012 р./а.с.8 у т.2/.

Крім того, за умовами п.3.5. договору сторони передбачили, що в разі ухилення від оплати рахунку у строк, зазначений у п.3.2 договору, виконавець має право розпорядитися відповідною кількістю культур по біржових цінах для погашення заборгованості на момент виставлення рахунку на власний розсуд, без будь-яких матеріальних претензій до нього з боку замовника. Також, за умовами п.4.1. договору сторони погодили права виконавця, зокрема, вимагати від замовника здійснення оплати послуг згідно умов договору; не відпускати замовнику останню партію зерна, що становить вартість неоплачених послуг до повних розрахунків.

Тобто -з наведених умов договору вбачається, що невиконання товариством "Русь"ДМ платежів не є необхідною умовою виконання, яка б дозволила зберігачеві ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" відмовитись від виконання зобов'язання повернути зерно, тоді як право зберігача одержати зерно за першою вимогою і відповідний обов'язок зернового складу повернути зерно визначений нормами законодавства - ст.35 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" та ст.953 ЦК України.

Також безпідставними є твердження позивача за первісним позовом ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" про невиконання товариством "Русь"ДМ обов'язку про надання складського документа, що є передумовою видачі зерна володільцеві складського документа.

Колегією суддів враховано наступне.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно. Відповідно до норм ч.3 ст.26 та ст.37 цього Закону договір складського зберігання підтверджується видачею власнику зерна складського документа, який має бути виписаний зерновим складом не пізніше наступного робочого дня.

Тобто -відповідно до наведених норм Закону обов'язок виписати та надати власнику зерна складських документів /складської квитанції чи складського свідоцтва/ покладається на зерновий склад.

Відповідно до п.п.1.7, 3.1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 р. №198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 р. №605/7926, зерновий склад на бажання поклажодавця зобов'язаний видати йому один із складських документів на зерно, зокрема, поклажодавцю вручається оригінал першого примірника складської квитанції.

Умовами п.3.1. договору сторони передбачили, що при прийнятті культур на зберігання виконавець видає замовнику копію Реєстра форми ЗХС та складську квитанцію, і така умова договору відповідає вищенаведеним нормам.

З матеріалів справи вбачається, що складські документи на зерно кукурудзи товариством "Полонський комбінат хлібопродуктів" товариству "Русь"ДМ в установленому порядку видані не були:

- відсутні докази видачі товариству "Русь"ДМ складських квитанцій, копії яких надані суду позивачем за первісним позовом /а.с.44-52 у т.1/. Представники ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" в своїх поясненнях в судовому засіданні не заперечили, що складські квитанції видані ТОВ "Русь"ДМ не були і зберігались на зерновому складі;

- 29.08.2012 р. ТОВ "Русь"ДМ звернулось до Полонського комбінату хлібопродуктів з заявою про видачу складських квитанцій /а.с.83-85 у т.3/, і позивач ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" надав суду таку заяву із відміткою бухгалтера Медведцкої І.О. про видачу складських квитанцій штук ф.36 в кількості 18. Інших доказів передачі складських документів товариству, яке передало зерно на зберігання, ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" суду в порядку ст.ст.33-34 ГПК України не надав.

Отже, відмова ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" повернути зерно з тих підстав, що товариством "Русь"ДМ не були представлені необхідні документи, є безпідставною, враховуючи, що складські квитанції не були видані і утримувались товариством "Полонський комбінат хлібопродуктів".

Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи і наведеним нормам матеріального права, тому рішення господарського суду Хмельницької області від 19 жовтня 2012 року у цій справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Колегія суддів вважає, що вимога ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" про стягнення з ТОВ "Русь"ДМ 203856,87 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 145863,67 грн.:

- надання послуг з приймання, очищення, сушіння у заявлених сумах підтверджено складськими квитанціями на зерно /а.с.44-52 у т.1/, актами про надання послуг № 67 від 01.11.2011 р., № 76 від 09.11.2011 р. про приймання, сушіння, очищення, зберігання зерна кукурудзи та підтверджено сторонами, № 75 від 28.11.2011 р. /а.с.40-42 у т.1/, розпорядженнями на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав та актами на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав за період з 01.10.2011 р. по 28.11.2011 р. з додатками до актів підробки форми 34 /а.с.101-110 у т.2/, розрахунком очищення, який виконаний позивачем /а.с.111-116 у т.2/ та розрахунком вартості послуг з визначенням конкретних дат/а.с.128-137 у т.2/;

- вимога про стягнення заборгованості по оплаті послуг зберігання є підставною і задовольняється частково, враховуючи, що після першого звернення ТОВ "Русь"ДМ з заявою/вимогою про повернення переданого на зберігання зерна кукурудзи це зерно утримувалось ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" безпідставно. Тому вартість зберігання зерна підлягає відшкодуванню у заявлених сумах за жовтень-листопад 2011 року і частково за грудень 2011 року -в сумі 2999,66 грн., враховуючи одержання Полонським комбінатом хлібопродуктів заяв-вимог товариства "Русь"ДМ 09 і 12 грудня 2011 року.

ТОВ "Русь"ДМ у зустрічному позові просить про вилучення у ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" та передачу позивачеві 500 т зерна кукурудзи 3-го класу, визначивши вартість зерна в сумі 1000000 грн. Така позовна вимога відповідає нормам п.5 ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, ґрунтується на нормах ст.953 ЦК України та ст.35 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні", підтверджена належними та допустимими доказами, наданими сторонами у даній справі і підлягає задоволенню повністю.

Також підлягає задоволенню позовна вимога ТОВ "Русь"ДМ про стягнення з ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" 398000 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" зобов'язань за договором зберігання.

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.ст.224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, і до складу таких збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). А також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Крім того, вимагаючи відшкодування збитків, позивач має довести факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок, тоді як вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Русь"ДМ/постачальник та приватне підприємство „Урожай -2013"/покупець 07.12.2011 р. уклали договір поставки № В 223/12.

За умовами п.п.1.1, 2.1 цього договору постачальник ТОВ „Русь" ДМ зобов'язаний поставити покупцю ПП „Урожай -2013" 500 тон (плюс мінус 10 т) зерна кукурудзи у строк до 10.12.2011 р. вартістю 2000 грн. за одну тону загалом на суму 1000000 грн.

Згідно з п.4.1 цього договору сторони погодили, що за прострочення поставки товару на строк 5 календарних днів, постачальник сплачує покупцю штраф у сумі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару, а в разі прострочення більше ніж 5 днів, крім штрафу, штрафні санкції у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

ТОВ "Русь"ДМ не виконало умов договору щодо поставки зерна кукурудзи у визначений договором термін, у зв'язку з чим ПП „Урожай-2013" пред'явлено ТОВ „Русь"ДМ дві претензії: № 17 від 23.01.2012 р. та № 33 від 19.06.2012 р. із вимогою оплатити штраф в сумі 200000 грн. як 20% вартості непоставленої кукурудзи та штрафні санкції в сумі 198000 грн., обраховані у розмірі 0,1% за кожний день прострочення поставки з 24.01.2012 р. по 26.06.2012 р. - загалом на суму 398000 грн./а.с.102-105 у т.1/.

Таке нарахування штрафних санкцій відповідає умовам договору поставки та нормам ст.ст.230-231 ГК України.

До претензій додані акти вивірки розрахунків, з яких вбачається, що ПП „Урожай-2013" і ТОВ „Русь"ДМ погодили суми штрафних санкцій станом на 23.01.2012 р. і на 26.06.2012 р. за договором поставки № В 223/12 від 07.12.2011 р.

ТОВ "Русь"ДМ перерахувало суму штрафних санкцій повністю, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів /оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії на а.с.60-63 у т.3/, з яких вбачається, що в період з 26.06.2012 р. по 02.07.2012 р. сума 398000 грн. одержана приватним підприємством «Урожай-2013»від ТОВ "Русь"ДМ з посиланням на акти вивірки розрахугків, які були додатками до претензій покупця.

Надані колегії суддів квитанції до прибуткових касових ордерів прийняті з урахуванням норм ст.101 ГПК України, оскільки не є новими доказами -актами вивірки підтверджено, що відповідні платежі на загальну суму 398000 грн. були виконані у певні, зазначені в актах дати, тому первинні документи лише підтверджують відомості, які були надані суду першої інстанції.

Квитанції до прибуткових касових ордерів містять необхідні реквізити, за змістом і формою відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4. Положення про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704. Такий порядок розрахунків (готівкою) відповідає нормам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320, та не суперечить умовам договору поставки.

Доводи ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" про порушення норм зазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо перевищення ліміту касової операції з боку підприємства «Урожай -2013»не стосується предмету спору у даній справі, тому не має значення і не досліджується судом. В зв'язку з цим колегією суддів відхилено клопотання ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" про витребовування додаткових доказів /а.с.111 у т.3/.

Отже, належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст.33-34 ГПК України підтверджено сплату товариством "Русь"ДМ іншому суб'єкту штрафних санкцій в сумі 398000 грн. внаслідок невиконання ним поставки зерна кукурудзи в обумовлені договором поставки строки. Така сума є збитками, які виникли, оскільки зерно кукурудзи в кількості 500 т не було одержано товариством "Русь"ДМ від Полонського комбінату хлібопродуктів, який, як зазначено вище, неправомірно, всупереч умовам договору та нормам чинного законодавства не повернув зерно на вимогу ТОВ "Русь"ДМ.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом доведено розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, а також - факт порушення договірного зобов'язання товариством "Полонський комбінат хлібопродуктів" та причинний зв'язок такого порушення зі збитками, що завдані товариству "Русь"ДМ. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем.

ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" доводить, що комбінат не може відповідати за весь період прострочення поставки зерна підприємству „Урожай-2013", оскільки товариство "Русь"ДМ звернулось до комбінату з заявами 09 та 12 грудня 2011 року і відповідно до п.11.1 Положення про обіг складських документів на зерно витребовування зерна зі складу здійснюється власником простого або подвійного складського свідоцтва (або його представником) письмовою заявою не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення строку зберігання зерна, тому ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" зобов'язаний був передати частково оплачене зерно кукурудзи протягом трьох робочих днів з 09.12.2011 р. та 12.12.2011 р. Тобто - враховуючи, що строк поставки зерна підприємству „Урожай-2013" визначений за умовами договору поставки до 10.12.2011 р., і право покупця вимагати від ТзОВ „Русь" ДМ сплати штраф та штрафні санкції виникло відповідно з 10.12.2011 р. та 15.12.2011 р., тому порушення умов договору поставки будь-яким чином не пов'язане із неправомірними діями ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів".

Такі доводи ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" про відсутність причинного зв'язку між порушенням та завданими товариству «Русь»ДМ збитками не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки передача зерна не була виконана ним взагалі, зокрема, мала бути виконана і не відбулась до 16.12.2011 р. -дати, яка визначає п'тиденне прострочення поставки зерна підприємству «Урожай 2013», і таке прострочення надало останньому право застосувати штраф 20%. Тому посилання на порушення строку, зазначеного у Положенні про обіг складських документів на зерно, не має значення. Крім того, у п.11.1 Положення про обіг складських документів на зерно зазначено про витребовування зерна власником простого або подвійного складського свідоцтва, тоді як ТОВ "Русь"ДМ не є власником простого або подвійного складського свідоцтва, за умовами договору зберігання йому мала бути видана складська квитанція.

Отже, позовна вимога ТОВ "Русь"ДМ про стягнення з ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" 398000 грн. збитків є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

16.10.2012 р. ТОВ "Русь"ДМ подало письмове клопотання про призначення судової експертизи для дослідження відповідності послуг, які надає ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" вимогам ДСТУ та іншим нормативним документам. В судовому засіданні представник ТОВ "Русь"ДМ заявив про відмову від цього клопотання. Представники ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" заперечили проти призначення експертизи.

Колегія суддів вважає недоцільним призначення судової експертизи у даній справі з урахуванням такого. Судова експертиза має призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Такі підстави для призначення експертизи у даній справі відсутні, надані сторонами докази в їх сукупності є достатніми для вирішення спору, і з огляду на предмет спору необхідності для призначення судової експертизи для встановлення якості наданих послуг немає.

Також відхиляється як необгрунтоване клопотання ТОВ "Русь"ДМ, подане суду 16.10.2012 р., про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно ПАТ "Полянський комбінат хлібопродуктів".

Представник ПАТ "Полянський комбінат хлібопродуктів" проти такого клопотання заперечив, адже для задоволення заяви необхідні реальні припущення та докази на підтвердження обставин.

Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Клопотання ТОВ "Русь"ДМ про забезпечення позову не містить належного обґрунтування припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду. Заявником не подано жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування арешту на нерухоме майно до забезпечення позову, предметом якого є стягнення коштів та зерна.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для вжиття у даній справі заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 28.08.2012 р. у справі №13/5025/702/12 скасувати. Прийняти нове рішення.

Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ (с.Плужне Ізяславського району вул.Бортника,5: ідент.код 36334988) на користь публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" (м.Полонне Хмельницької обл., вул.Залізнична, 27; ідент.код 00952427) 146363,62 грн. заборгованості і 2927,27 грн. витрат на судовий збір.

Відмовити ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" у задоволенні позову в частині стягнення 57793,25 грн.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ задоволити.

Публічному акціонерному товариству "Полонський комбінат хлібопродуктів" (м.Полонне Хмельницької обл., вул.Залізнична, 27; ідент.код 00952427) передати товариству з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ (с. Плужне Ізяславського району вул.Бортника,5: ідент.код 36334988) зерно кукурудзи третього класу в кількості 500 т. (п`ятсот тон).

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" (м.Полонне Хмельницької обл., вул.Залізнична, 27; ідент.код 00952427) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Русь"ДМ (с. Плужне Ізяславського району вул.Бортника,5: ідент.код 36334988) 398000 грн. збитків та 27960 грн. витрат на судовий збір.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови.

Справу №13/5025/702/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.