Постанова № 26534813, 07.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2012 р. справа №5009/1451/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В. при секретарі судового засідання Міготіній К.С.за участю представників сторін: від позивача: Козак Т.В., довіреність № 120 від 24.04.2012р.від відповідача:Орлова К.А., довіреність № 65 від 07.11.11р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід28.05.2012р. у справі№ 5009/1451/12 (суддя Серкіз В.Г.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя про стягнення 1677405,91грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області рішенням від 28.05.2012р. задовольнив позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про стягнення 1677405,91грн.

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2012р. у справі № 5009/1451/12 скасувати, оскільки суд не в повній мірі з'ясував всі обставини справи. Вважає, що застосування вимог ст. 625 ЦК України неможливе після ухвалення судового рішення.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив оскаржуване рішення скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що доводи відповідача вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки приписи чинного законодавства з урахуванням практики Верховного Суду України передбачають право кредитора нараховувати 3% річних та інфляцію навіть в разі наявності судового рішення про стягнення заборгованості.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2000 року між сторонами укладено договір на користування електричною енергією № 76/199 з подальшими змінами та доповненнями. За умовами вказаного договору та додаткових угод до нього позивач зобов'язався відпускати електричну енергію відповідачу, а останній -оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно із п. 2 додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. оплата спожитої за розрахунковий період активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, що направляються йому Енергопостачальною організацією рекомендованим листом або нарочно. Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що Споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому Електропостачальною організацією.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 11/292/10 з КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" стягнуто 20 219 490 грн. 13 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 442 197 грн. 48 коп. пені, 171 173 грн. 22 коп. -3% річних та 687 462 грн. 66 коп. -втрат від інфляції; виконання рішення розстрочене на шість місяців.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2011р. у справі № 19/5009/1481/11 з ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" стягнуто 109 882 156 грн. 44 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 830 752 грн. 69 коп. -3% річних, 3 213 604 грн. 40 коп. -втрат від інфляції, 624 503 грн. 72 коп. пені; виконання судового рішення розстрочене на 24 місяці.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України були здійснені нарахування відповідачу:

- за спожиту активну електричну енергію в липні 2010 року (справа № 11/292/10) ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат"нараховано інфляційні нарахування в період з 01.02.2011р. по 31.01.2012р. на суму 550 008 грн. 37 коп. та нараховано 3% річних в період з 10.01.2011р. по 28.02.2012р. на суму 561 263 грн. 58 коп.;

- за спожиту активну електричну енергію в період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р. (справа № 19/5009/1481/11) ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат"нараховано інфляційні нарахування в період з 01.09.2011р. по 31.01.2012р. на суму 155 666 грн. 41 коп. та нараховано 3% річних в період з 01.07.2011р. по 29.02.2012р. на суму 410 467 грн. 55 коп.

02.03.2012р. на адресу відповідача позивач направив вимогу (вих.. № 019-83/1643 від 02.03.2012р.) про сплату 3% річних в сумі 971 731 грн. 13 коп. та інфляційних втрат в сумі 705 674 грн. 71 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.я грошового зобовязання,стваож представлений суду акт звірки взаємних розрахун

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач на момент розгляду спору в суді не надав доказів погашення заборгованості за спожиту активну електричну енергію, встановлену рішеннями господарського суду від 07.12.2010р. у справі № 11/292/10 та від 16.05.2011р. у справі № 19/5009/1481/11.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, позивач має право на збереження реальної величини не сплачених йому коштів.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає правомірним нарахування відповідачу суми інфляційних нарахувань та суми 3% річних за весь час прострочення та у період виконання судових рішень. Заперечення відповідача судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 28 травня 2012 року по справі № 5009/1451/12 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28 травня 2012 року по справі № 5009/1451/12 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСЗО;

1-ДАГС